Україна потерпає від значного розміру тіньової (неформальної) економіки (її частка може сьогодні сягати 40% від офіційного ВВП) та, одночасно, перебуває у пошуках додаткових джерел наповнення бюджету з метою фінансування потреб оборони.

Одним з ключових напрямків тінізації природньо виступають схеми ухиляння/уникнення від сплати податків через порушення митних правил, контрабанду та корупцію на кордоні. Серед останніх чи не найбільшу загрозу втрат доходів бюджету для локальних економік, зокрема української, містять транскордонні маркетплейси, бізнес-модель яких побудовано на зловживання податковими пільгамидля дистанційного продажу товарів низької вартості, передбаченими міжнародними договорами та національними законодавствами.

Такі пільги історично побудовані на так званому мінімальному (de minimis) звільненні, коли податок для спрощення адміністрування на кордоні взагалі не стягується, якщо вартість імпортних товарів є нижчою від встановленого порогу. Кіотська Конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур визначила, що Уряди мають визначати прозорі та національно обґрунтовані рівні de minimis. У широкому сенсі de minimis має відображати баланс національних пріоритетів щодо (І) спрощення та сприяння торгівлі, (ІІ) збору податків та (ІІІ) адміністративного контролю.

Аналіз проєкту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій електронної торгівлі податком на додану вартість (№ 15112) щодо питання  de minimis - за посиланням: Analytical-paper-15112.pdf