03 Nov. 2015 06:33

Спільна заява групи Податки Реанімаційного пакету реформ та Інституту соціально-економічної трансформації щодо законопроекту з податкової лібералізації №3357

26 жовтня 2015 року був зареєстрований законопроект № 3357, розроблений під керівництвом Ніни Южаніної, голови Комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради України, ініціатором якого виступили рекордна кількість парламентаріїв.

В даному законопроекті закладені прогресивні зміни, які в більшій мірі спрямовані на нормалізацію взаємовідносин між бізнесом і фіскальними органами, забезпечення збалансування їх прав, обов’язків і відповідальності, покращення адміністрування податків, впровадження прогресивних форм оподаткування тощо, а також інших концептуальних засад, які можуть стати справжнім поштовхом для виходу України з кризи та нормалізації сфери податкових відносин.

Зокрема, в законопроекті враховані пропозиції експертного середовища, в тому числі і членів податкової групи Реанімаційного пакету реформ, щодо:

     •          переходу до оподаткування розподіленого прибутку, що знизить рівень втручання податкових органів в діяльність підприємств, покращить інвестиційну привабливість України та надасть додатковий фінансовий ресурс для економічного зростання;

     •          суттєвого зниження фіскального навантаження на заробітну плату, що є вагомим економічним аргументом для детінізації заробітних плат.

     •          скасуваня підстави для таких корупційних можливостей податківців, як анулювання реєстрації платника ПДВ за відсутності за його місцезнаходженням, або неподання до державного реєстратора відомостей щодо підтвердження про юридичну особу;

     •          визначення правомірним усього зареєстрованого в ЄРПН податкового кредиту та унеможливлення його зняття на формальних підставах;

     •          введення публічного реєстру заявок на відшкодування ПДВ із зазначенням заявлених сум, ІПН і назв платників податків;

     •          погашення заявок на відшкодування ПДВ виключно в порядку черговості їх подання та реєстрації в реєстрі;

     •          введення автоматичного відшкодування ПДВ для всіх платників податків;

     •          реального запровадження повноцінні електронні сервіси, зокрема електронний кабінет платника податків;

     •          позбавлення районних відділів ДФС контролюючих функцій, перетворення їх на сервісні центри та скорочення персоналу,

     •          ліквідації податкової міліції, а також інші положення, які суттєво покращать умови ведення бізнесу в Україні.

Разом з тим ми усвідомлюємо, що ліберальна податкова реформа в жодному разі не має призвести до макроекономічної дестабілізації. Позиція групи «Реформа податків» РПР у цьому питанні завжди була і залишається фіскально-відповідальною. Ми визнаємо наявність фіскального розриву, який може виникнути при впроваджені запропонованої податкової реформи, хоча вважаємо оцінки Міністерства фінансів України дещо завищеними. Але ми вважаємо, що долати цей фіскальний розрив Уряд повинен, в першу чергу, через зниження бюджетних видатків, які на сьогодні є непомірно високими для країни (рівень перерозподілу ВВП через публічні фінанси досягає 52-54%) та унеможливлюють економічне зростання. На жаль, Уряд до сих пір не представив жодних серйозних пропозицій щодо реформи публічного сектору та скорочення бюджетних видатків. Аби спонукати виконавчу владу до цього ми пропонуємо конституційно обмежити перерозподіл через публічні фінанси рівнем у 35%, характерним для успішних перехідних економік, і зобов’язати виконавчу владу досягти цього показника за кілька років.

З боку надходжень, ми пропонуємо частково компенсувати можливі втрати за рахунок збільшення та удосконалення оподаткування майна підприємств. Також розрив може бути суттєво зменшений за рахунок відмови від деяких положень Законопроекту, як описано нижче. За нашими попередніми підрахунками запропоновані заходи мають дозволити провести ліберальну податкову реформу, не порушуючи макроекономічний баланс, який, серед іншого, є найголовнішою умовою співпраці з МВФ.

Разом з переліченими позитивними моментами є окремі пропозиції у проекті, з якими складно погодитися, а саме:

     •           введення тимчасового додаткового овердрафту (ліміту на який податкові накладні можуть бути зареєстровані в ЕРПН без грошового забезпечення) в обсягах середньомісячних зареєстрованих, але не оплачених податкових зобов’язань за 2015 рік – оскільки ця норма призведе до поновлення функціонування «податкових ям»;

     •           за нашими підрахунками, зниження ставки ПДВ до 15 % призведе до зменшення надходження до державного бюджету в розмірі більш ніж 50 млрд. грн. У той час як у випадку наявності можливостей щодо зниження податкового навантаження на економіку для стимулювання економічного зростання та конкурентоспроможності національних виробників необхідно знижувати прямі, а не непрямі податки.;

     •           збереження ЄСВ замість його інкорпорування до складу ПДФО, що полегшило б адміністрування, та сприяло б оздоровленню пенсійної системи;

     •           питанняреформування спрощеної системи варто розглядати тільки після повноцінного запровадження ліберальної податкової реформи.

Задля проведення успішної податкової реформи, що забезпечить належні передумови для виходи України з економічної кризи з одного боку, а з іншого - забезпечить збалансованість державного, місцевих бюджетів та Пенсійного фонду, ми закликаємо законодавчу і виконавчу гілку влади разом з представниками експертного середовища виробити спільний підхід до реформи. Вважаємо, що досягнення  порозуміння на базі поєднання лібералізації податкової системи з фіскальною відповідальністю забезпечить збалансованість Державного бюджету та буде сприяти виходу економіки з глибокої кризи.

 

Експерти групи ”Податкова реформа”

Реанімаційного пакету реформ

 

«Інститут соціально-економічної трансформації»

«CASE-Ukraine»

«Палата податкових консультантів»

«Асоціація податкових консультантів»