В Україні, як і у більшості країн світу, діє спрощена система оподаткування та звітності для мікробізнесу (надалі ССО), яка, серед іншого, передбачає види податків, відмінні від загальної системи. Наявність різних режимів або ставок оподаткування природно створює можливості для податкового арбітражу через уявне дроблення більшого за масштабами бізнесу на низку псевдо-мікропідприємств, зазвичай ФОП без найманих працівників (надалі – дроблення). Такі зловживання, з одного боку, розмивають податкову базу загальної системи, тож ведуть до умовних втрат бюджетних надходжень, а також спотворюють конкуренцію; а з іншого – компрометують спрощену систему як таку, створюють негативні зовнішні ефекти для сумлінного мікробізнесу. Умовні недонадходження до бюджету від застосування схем дроблення було оцінено експертами у 10-15 млрд грн на 2024 рік. Найбільш поширеними такі схеми є у галузі рітейлу та ресторанній галузі. 

Тож протидія таким схемам є актуальною для України, попри їхній відносно невеликий масштаб порівняно з чисельними схемами ухилення від податків (заробітні плати «у конвертах», «сірий імпорт»).

У цій аналітичній роботі поєднано аналіз міжнародного досвіду під кутом його релевантності до особливостей України із аналізом конкретних схем дроблення, поширених в Україні та напрацьовано відповідні способи протидії схемам.   

Аналіз міжнародного досвіду вирішення проблематики дроблення бізнесу, зокрема шляхом зловживання спеціальними режимами оподаткування: Doslidzennya-droblennya-final.pdf