Повернення мігрантів до країни походження зменшує навантаження на соціальні служби країни прихистку та, за певних умов, може позитивно впливати на економіку країни походження. Якщо це повернення є добровільним, то його можна розглядати як win-win для усіх сторін. Проте, добитися такої ситуації може бути непросто, оскільки мігранти, що повертаються, стикаються з низкою проблем, які часто змушують їх до повторної міграції, або надовго роблять клієнтами соціальних служб чи міжнародної допомоги.

Наявні академічні дані свідчать про те, що зворотна міграція є поширеною: понад 50% мігрантів, як правило, повертаються до своїх країн походження протягом 15 років. Насамперед, більшість самих воєнних мігрантів, яким довелося покинути батьківщину недобровільно, через загрози безпеки, хочуть повернутися додому по усуненню таких загроз. Ще одним сильним фактором, який спонукатиме багатьох повернутися, є обмежений у часі правовий статус.

У літературі є також дискусія щодо того, чи сприяє повернення мігрантів економічному розвитку. З одного боку, є докази, що повернення мігрантів до Боснії і Герцеговини (БіГ) позитивно вплинуло на конкурентоздатність експорту - зокрема тому, що мігранти привезли на батьківщину нові вміння та знання, які вони здобули, працюючи у більш розвинених країнах. Утім, як стверджують інші джерела, це напевне стосується трудових мігрантів, але не обов’язково – тих, хто змушений був емігрувати через війну. Трудові мігранти – це, в середньому, більш активна частина робочої сили, і якщо вдається бодай частково повернути їх на батьківщину, то це йде на користь економіці.

У аналітичній роботі було розглянуто досвід різних країн світу щодо повернення мігрантів та надано рекомендації для України

Дослідження "Воєнні мігранти: світовий досвід та українські особливості" - за посиланням: Policy-war-migranti-final.pdf

Policy "War migrants: global experience and Ukrainian characteristics" in english: Policy-war-migranti-final-engl.pdf

Спеціальні податкові режими для малого бізнесу (а надто мікробізнесу) є поширеним явищем в усьому світі, оскільки, з одного боку, такий бізнес має свої особливості, порівняно з великим та середнім, а, з другого боку – відіграє важливу соціальну, економічну та політико-економічну роль, яка виправдовує особливе ставлення, аж до прямої державної допомоги. Окрім цього, в умовах домінування патроналізму (і, відповідно, ненадійного верховенства права) особливої актуальності набувають заходи із спрощення ведення бізнесу, радикального зменшення дискреції та потреби у перевірках, і загалом наближення формальних норм до звичаєвого права там, де це можливо. Мікробізнес є першочерговим об’єктом таких заходів через його важливу політико-економічну роль як середнього класу, найбільш незалежного від патрональної системи відносин.

Основні економічні особливості мікробізнесу з точки зору оподаткування можна звести до трьох основних чинників:

1. Відносну легкість переходу у повну тінь та високу витратність і невелику ефективність контрзаходів
2. Відсутність внутрішньої необхідності у формалізації, в тому числі, в обліку та контролі працівників
3. Високу чутливість до фіксованих витрат, не компенсованих ефектом масштабу

У дослідженні наведено огляд спрощених режимів низки європейських країн, а саме Польщі, Румунії, Чорногорії, Ірландії, Болгарії, Італії, Молдови, а також Грузії. У попередній роботі на цю тему було оглянуто також Білорусь, Естонію, Індію, Казахстан, Німеччину, Норвегію, ПАР, Словакію та Чехію.

У більшості розглянутих країн спрощені режими не містять вимоги ведення товарного обліку, мають значні виключення у фіскалізації, та подекуди навіть менші ставки оподаткування, ніж українська ССО. При цьому усі спеціальні режими, розглянуті в роботі - є не менш вразливими до зловживань, ніж українська ССО. Це не дивно, адже відповідні вразливості притаманні будь-яким спеціальним режимам.

Водночас, проаналізований світовий досвід містить кілька корисних ідей, які варто розглянути та опрацювати з ключовими стейкхолдерами для удосконалення діючої української ССО

Дослідження щодо світового досвіду застосування спрощених режимів оподаткування мікро та малого бізнесу - Dosvid-zastosuvannya-CCO-ES-final.pdf

Аналітичними центрами було проведено моніторинг ДПС та ДМС за вимірюваними показниками, у динаміці по роках.

Моніторинг ефективності роботи Державної митної служби включає такі показники: виконання прогнозних показників надходження митних платежів; обсяги імпорту, зокрема оподатковуваного та неоподатковуваного; Суми умовно нарахованих митних платежів; Податкове навантаження за співставними товарами; середня митна вартість, $/кг; податкове навантаження, грн./$; податкове навантаження, грн./кг; ефективність роботи митниці під час контролю правильності визначення митної вартості, класифікації товарів та країни походження; дані щодо проведення документальних перевірок дотримання юридичними особами законодавства України з питань державної митної справи; протидія порушенням митних правил, зокрема співвідношення: Порушено справ про ПМП / Передано справ до суду / Винесено постанов про накладення адміністративного стягнення / Застосовано конфіскацію / Накладено штрафів судом / Стягнуто штрафів, накладених судом / Прийнято судом рішень про припинення справ / Стягнуто до державного бюджету.

Моніторинг ефективності роботи Державної податкової служби включає: 

- оцінка задоволеності рівнем обслуговування та якості надання послуг/сервісів податковою службою;

- результати боротьби/оцінювання рівня корупції та доброчесності в органах ДПС;

- задоволеність платників податків функціоналом та наповненням вебпорталу ДПС;

- відпрацювання підприємств реального сектору економіки, які скористалися схемним податковим кредитом для мінімізації чи ухилення від оподаткування, зокрема сплати податку на додану вартість;

- щодо стану бюджетного відшкодування податку на додану вартість;

- стан/динаміка блокування податкових накладних/розрахунків коригування;

- стан роботи контролюючого органу з податковим боргом платників податків;

- стан переплат бізнесу до бюджетів (державного та місцевих);

- результати роботи з скаргами платників податків (стан оскарження платниками податків рішень контролюючих органів).

Моніторинг ефективності Державної податкової служби, СМКОР та Державної митної служби - Monitoring-DPS-DMS-2023-final1.pdf

Акцизні податки у країнах встановлюються з подвійною метою: з одного боку, штучно зменшити споживання певних типів товарів, за рахунок еластичності попиту, з іншого – наповнювати бюджет у спосіб, менш шкідливий ніж більшість інших податків. Однак, для відчутного впливу на попит такі податки мають бути доволі обтяжливими, що створює сильний стимул для ухилення від них, який перевищує звичайні стимули для ухилення від непрямих податків, тим більше, що акциз накладається на ПДВ. Відповідно, акцизні податки потребують спеціальних заходів адміністрування, покликаних зменшити ухилення. 

Фахівцями Економічної експертної платформи було проведено розрахунки тіні у підакцизних галузях за 2020-2022 роки та перший квартал 2023 року. Відповідно до висновків дослідження - тіньова частка у динаміці по роках у нафтогазовій галузі мала тенденцію до зниження, з 30% у 2020 році до 13% у 2023 році; у тютюновій галузі – спостерігаємо зростання тіні, з 6% у 2020 році, до 19% за підсумками 2023 року; у алкогольній продукції – тіньова частка останніми роками демонструвала низхідний тренд, однак у 2022 році - збільшилася до 37% (з 34% у 2021 році) більшою мірою за рахунок фактору війни, а у 2023 році зросла до пікових 38%.

Розрахунки тіньової частки та динаміки за 2020-2023 - за посиланням: Ocinka-tini-pidakcizka-2023-final5.pdf

29 січня 2024 року у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект “Про внесення змін до Закону України “Про Бюро економічної безпеки України” щодо удосконалення роботи Бюро” за реєстраційним номером №10439 (далі - проект Уряду №10439), який відображає бачення Уряду щодо вирішення економічних питань взаємовідносин правоохоронних органів та бізнесу. 

Фахівці аналітичних центрів проаналізували проєкт Уряду №10439 та звертають увагу на наступні його недоліки:

1. Недосконалі засади формування конкурсної комісії для обрання керівника Бюро економічної безпеки.

Конкурсна комісія складається з 6 осіб, 3-оє від Уряду та 3-ри особи призначає Кабінет Міністрів України за поданням міжнародних організацій. Конкурсна комісія вважається повноважною у разі затвердження всіх шести членів. Рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосували не менше чотирьох її членів, у тому числі не менше двох членів, які визначено на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій. Визначено умови дострокового припинення повноважень члена конкурсної комісії, але виключно за рішенням Уряду. 

Значними ризиками в роботі такої комісії є можливість зловживання з боку Уряду із зволіканням призначення членів конкурсної комісії або припинення їх повноважень через бездіяльність. Ще одним ризиком порядку формування конкурсної комісії є відсутність вимог щодо компетентності її членів, зокрема щодо досвіду роботи у сферах права, антикорупційній діяльності, протидії економічній злочинності.

2. Відсутність вимог щодо невідкладної переатестації працівників Бюро економічної безпеки. 

Проєктом Уряду №10439 передбачено, що переатестація всіх працівників (окрім заступників керівника) буде проводитись через один рік після завершення воєнного стану, працівники які будуть призначені після прийняття проекту Уряду №10439 взагалі звільняються від переатестації.

Відмова Уряду від негайної перевірки діючих кадрів на доброчесність, моральні якості, конфлікту інтересів та дотримання правил етичної поведінки ставить під загрозу майбутню доброчесну діяльність Бюро економічної безпеки. Також, у проєкті Уряду №10439 відсутній механізм звільнення недоброчесних співробітників, що призведе до консервування поточного стану справ та невиконання структурних маяків Меморандуму Уряду з Міжнародним валютним фондом.

3. Відсутність положень щодо аналітичного спрямування в роботі оновленого Бюро економічної безпеки. 

На думку аналітичних центрів, реформоване Бюро економічної безпеки України має стати єдиним правоохоронним органом, який буде займатись економічними злочинами, головною складовою роботи якого має стати аналітичний підхід в розслідуванні економічних злочинів і лише, як виключення, - застосування запобіжних заходів у вигляді обшуків та арешту майна потенційних порушників. Разом з тим, у законопроекті Уряду №10439 відсутні положення для створення передумов ефективної роботи Бюро, саме за рахунок посилення його аналітичної функції. 

Доцільно на законодавчому рівні визначити право Бюро економічної безпеки на отримання безоплатного доступу до існуючих державних інформаційних систем, які містять дані про фінансову діяльність суб’єктів господарювання, державних реєстрів органів влади, встановлення критеріїв ефективності роботи БЕБ, щоквартального публічного звітування про результати роботи та відповідальності працівників БЕБ за вчинення тиску на бізнес чи перевищення своїх повноважень.

Наразі детективи Бюро економічної безпеки України звертаються із письмовими запитами до бізнесу з незаконними вимогами щодо надання документів.

Зважаючи на субоптимальні державні інституції, які сьогодні функціонують в Україні, для перезавантаження Бюро економічної безпеки доцільно передбачити виключно ті процедури, які довели свою ефективність у реформуванні інших державних органів (НАБУ та НАЗК), зокрема: 

- формування дієвої конкурсної комісії з добору кандидата на посаду директора Бюро економічної безпеки з більшістю представників від міжнародних організацій; 

- негайної переатестації всіх працівників Бюро економічної безпеки, дострокове припинення повноважень поточного керівника та його заступників;

- аналітичного спрямування у роботі Бюро економічної безпеки, публічності результатів його роботи, відповідальності за неправомірні дії. 

Виходячи з викладеного вище фахівці аналітичних центрів закликають народних депутатів повернути проєкт Уряду №10439 без розгляду, та прискорити розгляд та прийняття законопроекту  “Про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів із реформування Бюро економічної безпеки України” від 10.10.2023 р. №10088-1, який відповідає вимогам сьогодення та зобов’язанням України перед міжнародними партнерами.

З повагою

Аналітичні центри:

Інститут соціально-економічної трансформації

CASE Україна

Інститут податкових реформ

Центр економічної стратегії

Growford Institute

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій

Мережа захисту національних інтересів “АНТС”

ФінПульс

Advanter Group

Палата податкових консультантів

Інститут фінансів та права

Центр громадської експертизи

На цей час є значний запит суспільства на реформи у різних напрямках, серед найбільш витребуваних часом модернізацій не останнє місце займає податкова реформа. Але, питання побудови оптимальної податкової системи в Україні не може розглядатися без врахування наступних інституціональних факторів:

- Україна - держава з слабкою економікою, що вимушено трансформується, а також із низькою якістю державного управління

- Україна, подібно до більшості інших країн з доходом на душу населення, меншим за середній, невисоким ступенем економічної свободи (тривалий час країна зберігала статус найбільш економічно невільної держави Європи) та слабким державним управлінням, потерпає від досить значного розміру неформальної економіки

- Україна – територія, на якій історично, послідовно та тривалий час - проповідується політика агресивного збору податків

- Україна – держава з вкрай нестабільною, непослідовною податковою політикою та податковим законодавством, що постійно ускладнюється та передбачає за низкою норм «презумпцію вини»

Фахівці проаналізували місце України у ключових світових рейтингах та надали пропозиції щодо необхідних реформ.

Дослідження за посиланням: Policy-svitovi-reitingi-2023.pdf

Основним трендом звітного періоду (2022-2023 роки), четвертого року роботи Парламенту - стало поступове згортання «воєнної податкової реформи» весни 2022 року та повернення до звичайних законодавчих умов ведення бізнесу та адміністрування податків.

За підсумками четвертого року роботи Парламенту та затвердженого депутатами Кабміну – Україна мала такі економічні показники станом 01 жовтня 2023 року:

1.  Економіка поступово виходить з кризи: після падіння у 2022 році на -29% ВВП, у 2023 році економіка може зрости на 2-4% ВВП (згідно прогнозів МВФ, WB таНБУ). Зокрема, частково відновився експорт товарів
2. За рік, що минув, макроекономічна ситуація стабілізувалася та покращилася. Курс продажу готівкового долара впав з 41 у жовтні 2022 р. до 37.3 у липні 2023, щоправда після того зріс на одну гривню – але це лежить в межах його звичайних коливань. Інфляція скоротилася з 26.6% за 2022 р. до 7.1% у річному вимірі за вересень 2023. Валютні резерви НБУ зросли до рекордних за всю історію незалежності 41.7 млрд. долл. США наприкінці липня, хоча впали на 2 млрд. з того часу. Відносно стабільна макроекономічна ситуація дозволила НБУ скасувати жорстку фіксацію валютного курсу і перейти до контрольованого плаваючого курсу з 3.10.2023.
3. Проте, економіка залишається гранично залежною від зовнішньої допомоги з боку партнерів. Окрім військової та гуманітарної допомоги, Україна станом на кінець липня 2023 отримала від партнерів 124.4 млрд. долл. фінансової допомоги. Ця сума є співставною з ВВП країни, тому робить макроекономічну ситуацію вразливою до зовнішньополітичних факторів. Наприклад, затримка чергового траншу від США у серпні призвела до зменшення ЗВР та девальвації гривні, про які згадано вище – щоправда, у некритичному обсязі.
4. Банківська система у 2022-2023 році демонструє стабільність – за останні два роки було визнано неплатоспроможними лише кілька невеликих банків. Внаслідок професійних дій Національного банку– національна валюта залишається стабільною.
5. Обсяги депозитних вкладів у банківській системі зростали весь 2022-2023 роки. Чистий прибуток банків України за січні-липні 2023 року становив 83,2 млрд грн, за 2022 рік банки отримали прибуток 24,7 млрд грн за рік.,

Таким чином, країни-партнери України та Євросоюз мають безпрецедентні важелі впливу на політику української влади, зокрема проведення реформ. Важливо, що, на відміну від минулого року, партнери почали обумовлювати надання подальшої фінансової (але не військової) допомоги певними конкретними кроками з реформування, насамперед, у сфері утвердження верховенства права, боротьби з корупцією, деолігархізації, тощо.

Огляд позитивних, ризикових та негативних змін - у аналітичному огляді стану реалізації економічних реформ за 2022-2023 роки: Shadow-report-2023-final3.pdf

Україна весь період незалежності практикує різні форми підтримки, здебільшого зосереджені на промисловості, зокрема, переробній та вугільній, а також сільськогосподарському виробництві. Історично Україна успадкувала від Радянського Союзу дотаційні галузі, які підтримувалися через непрозору систему крос-галузевих субсидій, “вмонтовану” в радянську планову економіку. Через відмову від швидких ринкових реформ і поступове запровадження правил ринкової економіки в Україні протягом 90-х років, ця система поступово перетворювалась на систему державної підтримки галузей. Інструментами нової системи стали бюджетна підтримка, податкові пільги, захисні митні бар’єри тощо.

Загалом, попри значні ресурси, які на неї виділялися - ця підтримка не була результативною, більшість з застосованих інструментів не були доцільними. З першої декади 2000-х частка переробної промисловості у ВВП України скоротилася з 17-18% до трохи більше 10%, попри намагання стимулювати розвиток саме переробних галузей з більш високою доданою вартістю.

У цьому дослідженні було проаналізовано успішний досвід десяти країн світу та надано рекомендації для України щодо позитивних стимулів для переробних галузей.

Дослідження - за посиланням: Pererobni-galuzi-final3.pdf

Останнім часом законодавчі новації призвели до запровадження значної кількості нововведень для мікробізнесу, як позитивних так і негативних. Зокрема поява інноваційних програмних РРО, позбавлення мікробізнесу ЄСВ та ЄП на воєнний час, зміни змісту та розміру штрафів за порушення порядку проведення розрахункових операцій, а також зміна політики фіскалізації розрахунків, у тому числі тих, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (ФОП 2 та 3 груп) та заплановане повернення перевірок та штрафів в умовах військового часу (проект 8401). Зазначене викликає занепокоєння як експертного середовища, так і представників малого бізнесу, що сформувало запит на своєрідну зустрічну лібералізацію умов діяльності мікробізнесу.

Фахівці аналітичних центрів вбачають необхідним внести низку змін до законодавства для спрощення умов ведення бізнесу, пропозиції за посиланням: Sproshennya-dlya-MMSB-proposal-paper-EEP.pdf

Фахівцями Економічної експертної платформи та Інституту соціально-економічної трансформації було проаналізовано нові дані щодо найбільших схем по мінімізації податків та проведено розрахунки щодо недонадходжень до бюджету від них. Набір інструментів уникнення податків в Україні в цілому не дуже відрізняється від інших країн. До стандартного набору, зокрема, входять:

✓    Порушення митних правил та контрабанда (маніпуляції з митною вартістю товарів, перерваний транзит, схеми за допомогою поштових пересилань, «піджаки», пряма контрабанда)

✓    Розкрадання податку на додану вартість (ПДВ)  (незаконне відшкодування з бюджету при експорті, фіктивне підприємництво (missing trader) – зокрема, «карусельні» схеми, підміна товару («скрутки»))

✓    Контрафакт

✓    Переміщення прибутку до «податкових гаваней» («офшорів»)

✓    Схеми тіньового ринку оренди землі

✓    Тіньові заробітні плати

✓    Викривлення бази оподаткування (приховування обсягів продажу)

✓    Зловживання податковими пільгами та преференціями і спеціальними режимами

✓    Неофіційне підприємництво та індивідуальна економічна діяльність без реєстрації

Розрахунок втрат бюджету від ключових схем та рекомендації - за посиланням: Shemi-2023-final5.pdf

Дослідження проведено за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE)