26 жовт. 2015 21:29

Участь у розробці законопроекту №3357 про податкову лібералізацію

Участь у розробці проекта №3357 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації" у розділах: 
 - електронний кабінет
 - покращення адміністрування ПДВ


 В даному законопроекті закладені прогресивні зміни, які в більшій мірі спрямовані на нормалізацію взаємовідносин між бізнесом і фіскальними органами, забезпечення збалансування їх прав, обов’язків і відповідальності, покращення адміністрування податків, впровадження прогресивних форм оподаткування тощо, а також інших концептуальних засад, які можуть стати справжнім поштовхом для виходу України з кризи та нормалізації сфери податкових відносин. Зокрема, в законопроекті враховані пропозиції експертного середовища, в тому числі і експертів ІСЕТ, щодо:
        •       переходу до оподаткування розподіленого прибутку, що знизить рівень втручання податкових органів в діяльність підприємств, покращить інвестиційну привабливість України та надасть додатковий фінансовий
ресурс для економічного зростання;
        •       суттєвого зниження фіскального навантаження на заробітну плату, що є вагомим економічним аргументом для детінізації заробітних плат.
        •       скасуваня підстави для таких корупційних можливостей податківців, як анулювання реєстрації платника ПДВ за відсутності за його місцезнаходженням, або неподання до державного реєстратора  відомостей
щодо підтвердження про юридичну особу;
        •       визначення правомірним усього зареєстрованого в ЄРПН податкового кредиту та унеможливлення його зняття на формальних підставах;
        •       введення публічного реєстру заявок на відшкодування ПДВ із зазначенням заявлених сум, ІПН і назв платників податків;
        •       погашення заявок на відшкодування ПДВ виключно в порядку черговості їх подання та реєстрації в реєстрі;
        •       введення автоматичного відшкодування ПДВ для всіх платників податків;
        •       реального запровадження повноцінні електронні сервіси, зокрема електронний кабінет платника податків;
        •       позбавлення районних відділів ДФС контролюючих функцій, перетворення їх на сервісні центри та скорочення персоналу,

        •       ліквідації податкової міліції, а також інші положення, які суттєво покращать умови ведення бізнесу в Україні.

Разом з переліченими позитивними моментами є окремі пропозиції у проекті, з якими складно погодитися, а саме:
        •       введення тимчасового додаткового овердрафту (ліміту на який податкові накладні можуть бути зареєстровані в ЕРПН без грошового забезпечення) в обсягах середньомісячних зареєстрованих, але не оплачених податкових зобов’язань за 2015 рік – оскільки ця норма призведе до поновлення функціонування «податкових ям»;
        •       за нашими підрахунками, зниження ставки ПДВ до 15 % призведе до зменшення надходження до державного бюджету в розмірі більш ніж 50 млрд. грн. У той час як у випадку наявності можливостей щодо зниження
податкового навантаження на економіку для стимулювання економічного зростання та конкурентоспроможності національних виробників необхідно знижувати прямі, а не непрямі податки.;
        •       збереження ЄСВ замість його інкорпорування до складу ПДФО, що полегшило б адміністрування, та сприяло б оздоровленню пенсійної системи;
        •       питання реформування спрощеної системи варто розглядати тільки після повноцінного запровадження ліберальної податкової реформи.

Також наявний фіскальний розрив, який виникне при впроваджені запропонованої податкової реформи. В першу чергу його потрібно долати через зниження бюджетних видатків, які на сьогодні є непомірно високими для країни (рівень перерозподілу ВВП через публічні фінанси досягає 52-54%) та унеможливлюють економічне зростання. З боку надходжень ми пропонуємо частково компенсувати можливі втрати за рахунок збільшення та удосконалення оподаткування майна підприємств.