Нове дослідження CASE Україна, ІСЕТ та ЕЕП пропонує не чергову узагальнену оцінку «тіньової економіки», а порівняльний аналіз найбільших схем саме там, де бюджет втрачає найбільше і де державна політика може дати найбільший ефект

Набір інструментів уникнення податків в Україні в цілому не дуже відрізняється від інших країн. До стандартного набору входять:

✓    Порушення митних правил та контрабанда 

✓    Розкрадання податку на додану вартість (ПДВ)  

✓    Контрафакт

✓    Переміщення прибутку до «податкових гаваней» («офшорів»)

✓    Схеми з оподаткуванням нерухомого майна

✓    Тіньові заробітні плати

✓    Викривлення бази оподаткування (приховування обсягів продажу)

✓    Зловживання податковими пільгами та преференціями і спеціальними режимами

✓    Неофіційне підприємництво та індивідуальна економічна діяльність без реєстраці

Автори наголошують: в українських умовах ключові втрати пов’язані не стільки з дрібною неформальністю, скільки з великими, технологічними схемами, які спотворюють конкуренцію та спираються на слабкість інституцій.Серед головних результатів дослідження – оцінка найбільших прямих бюджетних втрат у 2025 році та рекомендації по мінімізації схем.

Найбільше держава втрачає через заробітні плати у конвертах - щорічні втрати сягають 237-262 млрд грн (рік тому втрати складали 200-265 млрд), друге місце - порушення митних правил, контрабанду та корупцію на кордоні, втрати на рік 110-125 млрд грн (рік тому втрати складали 105-120 млрд). Ще 37-41 млрд грн втрат пов’язані з контрафактом і нелегальною торгівлею підакцизними товарами (рік тому втрати складали 39-43 млрд). Схема із зарплатами у конвертах дещо зросла у порівнянні з попереднім роком (у гривневому вимірі), схеми “сірий імпорт” та контрафакт залишились у межах попереднього року. При цьому автори окремо застерігають: частина схем перетинається між собою, тому сумарні втрати є меншими за просту арифметичну суму окремих оцінок.

Один із найважливіших висновків звіту полягає в тому, що поширені зловживання спрощеною системою оподаткування, хоч і існують, але за масштабом умовних фіскальних втрат є на порядок меншими за топ-схеми. Відтак справжній прорив у детінізації пов’язаний не з посиленням тиску на мікробізнес, а з повним перезавантаженням податкової та митної служб, Служби фінмоніторингу, ліквідацією «конвертаційних центрів», посиленням якості адміністрування та реформою судової системи.

Доброю новиною є те, що колись наймасштабніші схеми - “скрутки”, “офшори”, “конвертцентри” - значно скоротились за останні роки, а наймасштабніші на цей час “схеми” - “сірий імпорт”, “заробітні плати у конвертах”, “контрафакт” - за останній рік майже не зросли (у гривнях), і навіть зменшились, якщо рахувати у % до ВВП.

Це свідчить про те, що проведені та розпочаті останніми роками інституційні реформи, зокрема повне перезавантаження вирішальними голосом міжнародних експертів Бюро економічної безпеки, Державної митної служби та збереження незалежної антикорупційної інфраструктури (НАБУ, НАЗК, ВАКС) - почали давати позитивні результати.

Дослідження здійснено фахівцями CASE Україна, Інституту соціально-економічної трансформації та Економічної експертної платформи за сприяння CIPE та NED

Розрахунок втрат бюджету (дані 2025 року) від ключових схем та рекомендації експертів - Policy-Schems-2026-ukr.pdf

Англійською: PDF версія полісі Англійською мовою