02 черв. 2021 03:58

Аналітична робота щодо ситуації із тіньовою торгівлею підакцизними товарами та заходів по її мінімізації

В Україні існує низка схем, за якими імпортні товари потрапляють в Україну без сплати податків та зборів.

Ключовими з них є такі:

  • «чорна» контрабанда – незаконне переміщення товарів через митний кордон поза митним контролем (поза митними пунктами, поза часом їх роботи або з незаконним звільненням від митного контролю. 
  • перерваний транзит – алгоритм, за яким високоліквідний товар вивантажується на шляху руху до митниці оформлення (внутрішній транзит) або митниці випуску, натомість завантажується більш дешевий сегмент товару, який фігурує в підроблених документах, або за рахунок корупційних домовленостей фіксується фіктивне нібито вивезення товару за межі країни.
  • зловживання пільгами, що надано міжнародними договорами та національним законодавством – передбачає подрібнення комерційних партій товарів під виглядом міжнародних поштових або експрес відправлень 
  • митне шахрайство та корупційні схеми: заниження вартості, ваги, підміна документів тощо - спрямовані на зменшення бази оподаткування. 

В межах країни товари, які потрапили без сплати податків – реалізуються за такими схемами:

-                     повністю нелегальна торгівля, коли товари реалізуються без сплати будь яких податків та без оформлення будь яких документів. Така схема масово використовується при реалізації тютюнових виробів;

-                     торгівля у магазинах, кіосках тощо, які мають необхідні реєстраційні документи (ТОВ, ФОП), проте через систему реєстрації розрахункових операцій реалізується лише частина товарів, інша частина – реалізується без фіскальних чеків або з видачею псевдофіскального чеку. Така схема масово використовується при реалізації алкоголю, тютюнових виробів, продукції нафтогазового сектору;

-                     дистанційна торгівля через мережу інтернет без реєстрації операцій через РРО і без відображення реальних обсягів продажів у деклараціях (ТОВ, ФОП). Така схема масово використовується при реалізації алкогольної продукції.

 

На ринку пального останніми роками відбулося одразу декілька важливих змін, у липні 2019 року галузь отримала модифікацію моделі адміністрування та збору податків (Закон № 2628-VIII від 23.11.2018 року) - стартувала нова удосконалена версія системи електронного адміністрування (так звана СЕАРП та СЕ), а також було запроваджено ліцензування діяльності з виробництва, оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального. Крім цього, за останні три роки в Україні пройшли, як мінімум, три хвилі чисток роздрібного ринку від нелегальних АЗС. Водночас представники ринку вважають, що на кінець 2020 року в Україні «працює від 24 до 30 міні-НПЗ, через «підпільну» діяльність яких держава недоотримує близько 3,7 млрд грн на рік. Вони займають від 5% до 20% ринку виробництва світлих нафтопродуктів», а частка тіньового ринку бензину, дизельного палива та автогазу оцінюється в 17-23%.

 

На ринку алкогольних виробів існує проблема надмірного зростання рівня податкового навантаження. Так, представники ринку зазначають, що «рівень фіскалізації алкогольних напоїв один із найвищих у світі. В Європі середній розмір оподаткування алкогольних напоїв 23-25%, залежно від країни. Україна тільки на рівні виробника має 43%». За оцінками Голови Комітету питань фінансів, податкової та митної політики ВР України «від тіньового ринку алкоголю держбюджет недоотримує близько 10 млрд грн щороку».

 

Щодо тютюнових виробів - український ринок стає все більш привабливішим для злочинців з країн-сусідів (насамперед Білорусі, Росії, Молдови), зокрема в рамках cheap whites з зазначених юрисдикцій транзитом Україною до ЄС. На цей час вже є суттєва різниця у цінах із країнами-сусідами, для прикладу пачка сигарет Winston blue в Україні коштує 61 гривню, у РФ 153 руб. (57,23 грн.), а у Білорусі - 3,6 біл. руб. (39,35 грн.).

Закріплення за Україною статусу ринку збуту контрабанди також посилюється «лояльною» податковою політикою країн Євразійського економічного союзу (ЄАЕС), якими в рамках Угоди про принципи ведення податкової політики в області акцизів на тютюнову продукцію закріплено гармонізацію індикативних ставок на період 2020-2023 рр. (з 2024 року ставка акцизу на сигарети в країнах ЄАЕС стане розраховуватись виходячи з індикативної ставки € 35 за 1 000 сигарет з діапазоном відхиленням не більше ніж на 15% в меншу або більшу сторони, у той час коли Україна досягає ставки у розмірі 2257,4 грн або майже € 67 за 1000 штук).

 

Експертами було проаналізовано проблематику та надано пропозиції по мінімізації тіньових схем при реалізації підакцизних товарів

 

Аналітична робота та Дорожня карта заходів - за посиланням: Illicit_trade-final.pdf