Голові ВРУ України

Прем'єр міністру України

Народним депутатам України

Шановний Руслане Олексійовичу! 

Шановна Юліє Анатоліївно!

Шановні народні депутати України та члени Кабінету Міністрів України!

Аналітичні центри, що спеціалізуються на економічній політиці, висловлюють Вам свою повагу та звертаються до вас із закликом забезпечити створення ефективного органу протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави – Бюро економічної безпеки України (БЕБ).

Призначення нового керівника БЕБ, який був обраний за результатами прозорого конкурсу, є важливим кроком для перезавантаження органу, водночас це не є завершенням реформи. Наступним етапом має стати створення інституційно спроможного Бюро, яке матиме достатні повноваження, ресурси та гарантії для ефективної боротьби з економічними злочинами й тіньовою економікою.

Відповідні вимоги закріплені у міжнародних зобов’язаннях України, зокрема, в рамках процесу європейської інтеграції, Дорожній карті з питань верховенства права, Комплексному плані реформування органів правопорядку на 2024–2027 роки, а також у програмі Ukraine Facility.

Європейська Комісія у Звіті щодо України в рамках Пакету розширення ЄС наголошує на необхідності подальшого реформування БЕБ шляхом переатестації персоналу, забезпечення органу належними фінансовими, людськими і технічними ресурсами, а також гарантування його інституційної незалежності, шляхом визначення Бюро як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Наразі оплата праці детективів БЕБ орієнтовно у 2 раза нижча, ніж у НАБУ чи інших антикорупційних органах, через застосування заниженого базового коефіцієнта (2102 грн проти 3328 грн). Через нестачу фінансування Бюро укомплектоване лише на 28%: із необхідних 4000 працівників працює близько 1145, а у 2025 році орган втратив ще близько 150 працівників. Тому необхідно підвищити коефіцієнт посадових окладів до 3328 грн (шляхом внесення відповідних змін у постанову Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 № 1068) і таким чином вирівняти систему оплати праці БЕБ із іншими правоохоронними органами. 

Крім того, необхідно забезпечити і інші рівні фінансові умови у працівників БЕБ із  працівниками ДБР та НАБУ, забезпечити рівні соціальні гарантії та посилити гарантії незалежності органу (БЕБ).

Важливим для громадськості також є оцінювання ефективності та результативності діяльності БЕБ, за визначеними об’єктивними ключовими показниками, періодичні публікації на офіційному веб-сайті органу інформації про результати своєї діяльності. Також доцільним є встановлення контролю за обов'язковою реєстрацією скарг та заяв бізнесу щодо неправомірних дій службовців БЕБ та проведенням дисциплінарних проваджень.

Такі зміни мають забезпечити реальну спроможність БЕБ виконувати свою ключову функцію — протидію економічним злочинам, захист легального бізнесу та детінізації економіки.

Закликаємо Кабінет Міністрів України, народних депутатів забезпечити повноцінне інституційне перезавантаження БЕБ, надати органу необхідний спеціальний статус та належні повноваження, забезпечити відповідні фінансові й технічні ресурси.

Сподіваємося на відповідальність органів влади та готовність ухвалювати рішення, які зміцнюють довіру до державних інституцій, підтримують чесний бізнес і сприятимуть економічній стійкості України.

З повагою

Аналітичні центри:

Центр соціально-економічних досліджень - CASE Україна

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій

Інститут соціально-економічної трансформації 

Центр економічної стратегії

Український інститут правової політики

Мережа захисту національних інтересів “АНТС“

Growford Institute

Центр громадської експертизи

Інститут податкових реформ

Асоціація податкових консультантів

Аналітичний центр Advanter Group

Офіс шеф-економіста Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України 

Податкова група Економічної експертної платформи

Інститут фінансів та права

Аналітичний центр “Технології Прогресу”

Аналіз ефективності роботи БЕБ здійснювався фахівцями аналітичних центрів ІСЕТ та УІПП на основі даних, отриманих з таких джерел:

- Офіційних Звітів БЕБ за відповідні роки, розміщених на веб-порталі Бюро.

- Статистичних даних, розміщених у Звітах Офісу Генерального прокурора про кримінальні правопорушення, вчинені на підприємствах, в установах, організаціях, за видами економічної діяльності.

- Даних, отриманих за окремим запитом до БЕБ, Державної податкової служби, Ради Бізнес-омбудсмена, Офісу Генерального прокурора, Державної судової адміністрації.

Орієнтовні показники:

1. Детінізація економіки (показники у ризикових галузях)

2. Динаміка щорічна припинених оборотів “сірих” схем (топ 10 найбільших схем економіки)

3. Динаміка упередження втрат у бюджетній сфері (державні закупівлі) 

4. Співвідношення кримінальних проваджень внесених до ЄРДР до проваджень по яким досудове розслідування закінчено (6+ місяців розслідування)  

5. Середнє навантаження на одного детектива

6. Відшкодування збитків по КП на 1 детектива

7. Кількість (період до періоду) проведених обшуків без ухвали слідчого суді, та частка легалізованих (в розрізі галузей). 

8. Середня тривалість досудових розслідувань у кримінальних провадженнях, окремо частка ДР що тривають понад 18 місяців (ст. 219 КПК України). (від 1 до 2 років, від 2 до 3 років, від 3 і більше)

9. Співвідношення кількості аналітичних продуктів до проваджень по них(щоквартально)

10. Кількість скарг бізнесу (до бізнес омбудсмена та провідних бізнес асоціацій) квартал до кварталу

11. Співвідношення вакантних та заповнений посад у БЕБ

12. Співвідношення коштів витрачених на діяльність БЕБ та залишку коштів (щоквартально)

Аналіз показників ефективності за 2024-2026 роки - за посиланням: KPI-BEB-1kv-2026.pdf

За даними Міністерства фінансів України у 2025 році до Державного бюджету України надійшло 280 млрд грн акцизного збору, що є значною частиною державного бюджету.

 При незаконній торгівлі підакцизними товарами відбувається ухилення від сплати багатьох податків та зборів, а саме: акцизного збору, податку на додану вартість, податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб, плати за ліцензії на роздрібну торгівлю.

Тіньовий ринок торгівлі підакцизними товарами має високу прибутковість, тож значними є стимули ухиляння від сплати податків. Щороку держбюджет недоотримує від "схем" у підакцизних товарах 40-45 млрд грн (20-25 млрд табачна продукція, 10-11 млрд пальне, 7-8 млрд алкоголь)

У аналітичні роботі було досліджено ключові податкові показники СГ галузі та надано рекомендації по мінімізації схем: Analitika-pidakciz-2026.pdf

Аналітична робота є уточненим розділом дослідження «Ухилення/уникнення сплати податків через порушення митних правил, контрабанду та корупцію на кордоні» нашого щорічного дослідження «Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухиляння/уникання оподаткування в Україні»

Робота охоплює питання розрахунку податкових втрат через поглиблений аналіз дзеркальної митної статистики (дзеркальні дані країн-партнерів) та виявлення найбільш фіскально ризикових юрисдикцій та ризикових товарів.

Аналітична робота - за посиланням: Mitni-rozrivi-2025.pdf

У 2025 році ключовим фактором впливу на бізнес-середовище стало закріплення курсу на «мобілізацію доходів бюджету», який остаточно витіснив політику підтримки бізнесу періоду 2022 – початку 2023 років.

Водночас уряд продовжує точкові програми підтримки окремих секторів і підприємств, включаючи інструменти стимулювання попиту на вітчизняні товари. На тлі загального посилення фіскального тиску така політика виглядає непослідовною та створює нерівні умови для бізнесу, що додатково демотивує добровільну сплату податків.

Паралельно, під впливом міжнародних партнерів, триває реалізація системних реформ — зокрема перезавантаження Бюро економічної безпеки та перезавантаження Митниці. У 2025 році ці процеси перейшли у фазу імплементації, однак їхні результати залишаються обмеженими.

За підсумками шостого року роботи парламенту та працюючого з 17 липня 2025 року нового Уряду Україна мала такі економічні показники станом на кінець 2025 року:

1) Економіка поступово відновлюється: після падіння ВВП у 2022 році на 29%, у 2023 році економіка зросла на 5,3% ВВП, у 2024 році на 3,5% ВВП, у 2025 році зростання оцінюється на рівні 2,2% ВВП. Відновлення економіки триває, хоча його темпи залишаються стриманими через безпекові ризики. У січні-лютому 2026 року ВВП України скоротився на 1,2% через наслідки посилених атак ворога та нетипово холодні погодні умови.

2) Міжнародні резерви продовжили зростання: на кінець 2025 року міжнародні резерви України становлять більше 57 млрд доларів США, що є історичним максимумом. Порівняно: 30,9 млрд дол. у 2021 році, 39,7 млрд дол. у жовтні 2023 року, 42,3 млрд дол. у вересні 2024 року.

3) Макроекономічна стабільність зберігається: курс гривні у 2025 році перебував у діапазоні 41–42,4 грн/дол., залишаючись відносно стабільним в умовах контрольованого плаваючого курсу. Інфляція: 26,6% у 2022 році, 5,1% у 2023 році, 8% у 2024 році, та 8% у 2025 році. НБУ продовжує політику керованої гнучкості валютного курсу, що дозволяє зберігати баланс між стабільністю та адаптивністю економіки.

4) Банківська система залишається стабільною: у 2025 році банківський сектор продовжує демонструвати стійкість, зберігається висока ліквідність та довіра вкладників. Випадки виведення банків з ринку залишаються поодинокими. Національний банк і надалі забезпечує макрофінансову стабільність.

5) Банківський сектор залишається прибутковим: чистий прибуток банків за підсумками 2025 року оцінюється на рівні 126,75 млрд грн (що є історичним рекордом прибутку банків). Обсяги депозитів населення і бізнесу продовжують зростати, що свідчить про збереження довіри до банківської системи.

6) Заробітні плати продовжують зростати: середня заробітна плата у 2025 році оцінюється на рівні 31 тисяча гривень на грудень 2025 року, що становить приблизно $740 у доларовому еквіваленті. Зростання триває, однак значною мірою компенсує попереднє падіння та інфляційний тиск.

7) Висока залежність від зовнішньої допомоги зберігається: дефіцит бюджету залишається значним (понад 20% ВВП без урахування грантів). Загальний обсяг міжнародної фінансової допомоги з початку повномасштабної війни перевищив 120 млрд доларів США станом на кінець 2025 року. Обсяг цивільної допомоги у 2025 році залишався на рівні 40 млрд дол, тоді як військові витрати продовжують зростати. Це зберігає критичну залежність економіки від зовнішнього фінансування.

Огляд позитивних, ризикових та негативних змін у 2025 році - у аналітичному огляді стану реалізації економічних реформ: shadow-report-2026-final.pdf

Спрощена система оподаткування (ССО) є важливим інструментом підтримки малого підприємництва. Вона дозволяє мікробізнесу працювати з мінімальними адміністративними витратами, вести спрощений облік і легально здійснювати підприємницьку діяльність без надмірного регуляторного навантаження. Для значної частини громадян ФОП є формою самозайнятості або невеликого бізнесу, де підприємець самостійно організовує роботу, несе ризики та отримує дохід від власної діяльності. Саме такі підприємці становлять основу легального мікробізнесу і є важливою частиною економіки.

Водночас у деяких секторах економіки виникають практики штучного використання ФОП у складі більших бізнес-структур (псевдо-ФОП). У таких випадках великий або середній бізнес формально розподіляє свою діяльність між багатьма фізичними особами-підприємцями, щоб застосовувати податкові режими, призначені для мікробізнесу. Така практика часто поєднується з приховуванням частини оборотів, “зарплатами у конвертах” та іншими способами мінімізації податкових зобов’язань. У результаті відбувається спотворення конкуренції, зменшується податкова база, а сама ідея спрощеної системи дискредитується

 Аналітична робота щодо схем із використання ССО у різних галузях - за посиланням: Analitika-CCO-galuzi.pdf

Україна потерпає від значного розміру тіньової (неформальної) економіки (її частка може сьогодні сягати 40% від офіційного ВВП) та, одночасно, перебуває у пошуках додаткових джерел наповнення бюджету з метою фінансування потреб оборони.

Одним з ключових напрямків тінізації природньо виступають схеми ухиляння/уникнення від сплати податків через порушення митних правил, контрабанду та корупцію на кордоні. Серед останніх чи не найбільшу загрозу втрат доходів бюджету для локальних економік, зокрема української, містять транскордонні маркетплейси, бізнес-модель яких побудовано на зловживання податковими пільгамидля дистанційного продажу товарів низької вартості, передбаченими міжнародними договорами та національними законодавствами.

Такі пільги історично побудовані на так званому мінімальному (de minimis) звільненні, коли податок для спрощення адміністрування на кордоні взагалі не стягується, якщо вартість імпортних товарів є нижчою від встановленого порогу. Кіотська Конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур визначила, що Уряди мають визначати прозорі та національно обґрунтовані рівні de minimis. У широкому сенсі de minimis має відображати баланс національних пріоритетів щодо (І) спрощення та сприяння торгівлі, (ІІ) збору податків та (ІІІ) адміністративного контролю.

Аналіз проєкту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій електронної торгівлі податком на додану вартість (№ 15112) щодо питання  de minimis - за посиланням: Analytical-paper-15112.pdf

Автомобільний ринок України виглядає стабільним: щороку українці купують близько 1–1,2 млн авто. Проте останні роки ринок суттєво трансформувався - якщо у 2008 році частка вживаних автомобілів становила 38,5%, то у 2025-му вона зросла до рекордних 92,6%. Сьогодні нові авто перетворилися радше на нішевий сегмент, тоді як основний попит змістився у бік уживаного транспорту.

Фактично український авторинок став ринком імпорту та перепродажу автомобілів з пробігом — із приблизно 1,1 млн угод на рік і суттєвою часткою операцій поза повноцінним податковим та регуляторним полем. Лише у 2025 році в Україну ввезли майже 445 тис. авто (+17% до попереднього року), понад 70% з яких — уживані, із середнім віком дев’ять років. При цьому сегмент має вагоме економічне значення: імпорт автомобілів оцінюється приблизно у $6 млрд (близько 7% усього українського імпорту), а митні надходження від нього сягнули 70 млрд грн — майже десятої частини всіх доходів митниці. В той же час набули поширення тіньові схеми на цьому ринку - від підроблених сертифікатів EUR.1 до схем із заниження вартості у десятки разів. Всі ці останні тенденції стали предметом аналітичної роботи "Ринок автомобілів в Україні: структура, тіньовий сегмент та фіскальні ризики".

Аналітична робота за посиланням: Analityka-rynok-avto-final3.pdf

Додаткові матеріали:

1. Найбільш поширені схеми по ухиленню від сплати мита та податків - Dodatok-schems-Eur-1.pdf

2. Детальний аналіз поточної ситуації на ринку продажу автомобілів - Dodatok2-shlyah-auto-final.pdf

3. Статистичні дані, надані ТСК з питань економічної безпеки - Dodatok3-TSK.pdf

Відповідно до нових досліджень аналітичних центрів щодо найбільш поширених інструментів уникнення сплати податків в Україні - лідерами останніх років серед найбільших схем стали - “порушення митних правил та контрабанда”, обсяги яких знаходяться у діапазоні 300-360 млрд грн, а втратимежах 105-120 млрд грн на рік.

Одним із ключових інструментів уникнення оподаткування при імпорті є експлуатація фіскальних пільг для товарів низької вартості (ТНВ). Схема полягає у маскуванні промислових партій під виглядом особистих поштових або кур'єрських відправлень. Це створює нерівні конкурентні умови: іноземні маркетплейси, чия бізнес-модель базується на використанні цих лазівок - отримують суттєві переваги перед офіційними імпортерами та національними виробниками.

Історично поріг de minimis (наприклад, €22 у ЄС до 2021 року) призначався для спрощення адміністрування приватних посилок. Проте стрімкий розвиток e-commerce перетворив цю пільгу на масштабну бюджетну проблему. У відповідь на ці виклики більшість країн ЄС переглянули або повністю скасували звільнення від ПДВ для ТНВ, посиливши контроль над цифровою торгівлею.

Дослідження щодо світового досвіду, обсягів поштових та експрес відправлень до України, країни походження, 2025 рік: Mizn-posilki-2026.pdf

Податок на додану вартість (ПДВ) — один з основних бюджетоформуючих непрямих податків у сучасних податкових системах у більшості країн світу. Водночас саме через свою складність в адмініструванні він може створювати значне навантаження на малий та мікробізнес, Саме тому у багатьох державах встановлені пороги реєстрації платником ПДВ за певним обсягом обороту, до досягнення яких малий бізнес звільняється від обов’язку реєстрації платником ПДВ.

В Україні такий поріг обов'язкової реєстрації платником ПДВ встановлено на рівні 1 млн грн, однак суб'єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ССО) звільнені від обов'язку реєстрації платником податку на додану вартість.   

Метою цього дослідження є аналіз європейського досвіду застосування порогів переходу на ПДВ для малого бізнесу та оцінка ініціативи Міністерства фінансів України щодо поширення обов'язку реєстрації платником ПДВ на спрощену систему оподаткування з урахуванням економічних реалій, фіскального ефекту та військових викликів.

Дослідження за посиланням: Analitika-ES-PDV.pdf