19 грудня відбувся круглий стіл на тему "Спрощена система оподаткування - пострадянський феномен чи поширена світова практика" на якому було презентовано дослідження фахівців Інституту соціально-економічної трансформації Вячеслава Черкашина та Володимира Дубровського щодо особливостей оподаткування мікробізнесу у різних країнах Європи та Азії.

Головними висновками цього дослідження є те, що спрощені режими є в усіх досліджених країнах, українська ССО - ані екзотична, ані аномальна. В усіх країнах підприємці на спрощених режимах та самозайняті мають можливість співпрацювати із юридичними особами, майже в усіх країнах до певної межі можуть не користуватись РРО та не вести бухгалтерського обліку - тотальна фіскалізація не є поширеною практикою та «світовим трендом».

Рамка для розвитку ССО, яку бачать експерти, співавтори дослідження:

- зміни мають відповідати процесу розвитку;

- потреба у спрощеній системі не зникла і навряд чи зникне;

- реформа спрощеної системи має відбуватись через диференціацію бізнесу, а не через збільшення контролю держави

Гетман Олег, координатор експертних груп Економічної експертної платформи зазначив, що з практичного досвіду країн, які запровадили майже тотальну фіскалізацію (на кшталт Грузії) ми бачимо, що такий закон призвів до масових порушень, відповідні норми щодо фіскалізації скрізь не виконуються. Це звичайна для країн що розвиваються ситуація, коли суворість законів компенсується не обов’язковістю їх виконання.

Катерина Гривнак, фахівець Асоціації платників податків України повідомила, що представники асоціації тільки повернулись з регіонів і бізнес в різних регіонах України занепокоєний щодо того, що відбувається із спрощеною системою. Спільна думка членів АППУ полягає у тому, що необхідно зберігти та покращувати спрощену систему для малого та мікробізнесу, а контроль зосередити на схемах, у яких використовується ССО.

Руслан Соболь, голова правління Асоціації малого та середнього бізнесу зазначив, що такі дослідження важливі, вони допомогають зрозуміти усім ключовим стейкхолдерам, що наша країна не унікальна, що спрощені системи є скрізь і ми конкуруємо із багатьма країнами за людський капітал.

Віталій Смердов, керівник Палати податкових консультантів повідомив, що окрім 12 країн, які було досліджено, є ще цікавий для нас приклад ліберальної моделі спрощенки з сусідніх країн - Литва. Для мікропідприємців із річним обігом до 300 тис Євро, кількістю співробітників до 10 осіб - діє ставка податку на прибуток 5%. 

Анатолій Долинний, президент Української федерації індустрії безпеки звернув увагу на цікавий досвід Естонії, де для малого бізнесу діє надспрощена система із автоматичним списанням податків зі спеціального бізнес-рахунку. Така модель вбачається позитивною, варто провести окреме дослідження та спробувати запровадити такий досвід в Україні. Щодо фіскалізації - на заміну шкідливої для країни фіскалізації 2 та 3 груп, яку передбачено законодавством з 2021 року - варто замінити на фіскалізацію виключно ризикових категорій платників, що відповідає світовій практиці.

Олена Хотенко, керівник Інституту податкових реформ зазначила, що дослідження містить багато важливих прикладів для подальшого аналізу і додає значну кількість додаткових аргументів для влади щодо необхідності збереження спрощеної системи та її розвитку.  

Наталія Потапова, перший заступник Голови Регіональної ради підприємців у Хмельницькій області наголосила на тому, що реформування податкової системи необхідно проводити системно, а не точково. Рада підприємців має напрацьовані пропозиції та готова взяти участь у роботі.

Анастасія Баклан, представник Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE) наголосила на тому, що восени бізнес-асоціації, члени Національної бізнес-коаліції погодили спільну позицію щодо фіскалізації - застосування РРО має бути точковим, орієнтованим виключно на категорії товарів та послуг, у яких спостерігаються значні зловживання. 

Сергій Позняк, засновник та власник FGK Financial Group, співінвестор БІЗНЕС100 зазначив, що для малого та мікробізнесу важливим є дешевий та доступний фінансовий ресурс. Сьогодні банківська система практично повністю ігнорує фінансування МСБ. Щоб надати актуальне фінансове рішення для малого і середнього бізнесу - працюють лише небанківські фінансові установи.

Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації повідомив, що спрощена система оподаткування вкрай важлива для нашої країни, схожі системи є у більшості країн світу. В той же час необхідно чітко розділяти справжніх спрощенців, які внаслідок фізичних обмежень не можуть зловживати нею, та тих, хто не є мікробізнесом. Для тих, хто реалізує ризикові групи товарів та послуг у європейських країнах застосовується або фіскалізація або вони мають вести облік товарів.

Надія Бедричук, виконавчий директор Української асоціації прямого продажу, підсумовуючи дискусію зазначила, що спільною позицією учасників круглого столу є те, що необхідно взяти до уваги міжнародний досвід, донести ключовим стейкхолдерам інформацію про те, які існують спрощені режими у країнах Європи та Азії і спрощенка в Україні не є особливою, необхідно утриматись від тотальної фіскалізації 2 та 3 груп ССО та знайти більш оптимальну модель. 

За підсумками обговорення учасники круглого столу домовились сформувати спільну Резолюцію, викласти у ній ключові висновки та пропозиції та надіслати її представникам влади для початку діалогу із владою щодо спрощеної системи оподаткування.

Відео заходу:

https://www.youtube.com/watch?v=A7V82lrcmIY&feature=youtu.be