Спільна заява груп «Пенсійна реформа» та «Податкова реформа» РПР щодо прийняття законопроекту 3688 та зниження ставки ЄСВ до 22 % з 2016 року

24 грудня 2015 року Верховна Рада України проголосувала за законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році № 3688, яким крім іншого, зменшується розмір ставки єдиного соціального внеску (ЄСВ) з диференційованої 36,76−49,7 % до єдиної ставки в розмірі 22%. Ми підтримуємо цей крок, який був обумовлений необхідністю суттєвого зниження навантаження на заробітну плату і був передбачений Коаліційною Угодою, Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, Меморандумом з МВФ, а також був ключовою реформою, що була передбачена Дорожньою картою реформ Реанімаційного пакету реформ.

Варто відзначити, що суттєве зниження ЄСВ призвело до принципово іншої ситуації, яка існувала до цього в сфері публічних фінансів. З одного боку, ця реформа дає можливості для розвитку економіки, детінізації заробітних плат та у подальшому – зростання доходної частини бюджету. Проте, з іншого боку, зниження ставки ЄСВ, який на сьогодні є основним джерелом наповнення «пенсійної ємності» (загальні витрати необхідні для фінансування усіх пенсійних зобов᾿язань держави, що забезпечуються як з Пенсійного Фонду, так і з Державного бюджету), призвів до різкого підвищення частки фінансування пенсій з Державного бюджету з 32 % у 2015 році до 55 % у 2016 році. По факту, це означає:

1. остаточну втрату пенсійною системою України її страхового принципу;
2. припинення існування солідарної пенсійної системи у тому вигляді, в якому вона передбачена відповідно до чинного законодавства про загальнообов᾿язкове пенсійне страхування;
3. неспроможність держави забезпечити сьогодні рекомендований міжнародними нормами коефіцієнт заміщення втраченого заробітку пенсією на рівні 0,5, що означає фактично остаточну ліквідацію принципу соціальної справедливості у пенсійному забезпеченні;
4. частка наповнення «пенсійної ємності» з Державного бюджету буде і надалі зростати, що може мати нагативні соціально-економічні та політичні наслідки.
5. була відсутня комунікація з суспільством у частині роз᾿яснення соціально-економічних наслідків, а саме: не було артикульовано чинним пенсіонерам щодо суттєвого зниження коефіцієнту заміщення, а працюючим – що, починаючи з 2016 року, роботодавець буде відраховувати на фінансування пенсій значно менші суми з їхнього фонду заробітної плати;
6. зменшення розміру відрахувань до Пенсійного фонду не викликало зобов᾿язань та стимулів у роботодавців щодо додаткових (як обов’язкових, так і добровільних) відрахувань на пенсійне забезпечення працівників, а тому, відповідно до методики нарахування пенсій, «нові» пенсіонери будуть отримувати виплати значно менші відносно їхніх доходів впродовж трудової діяльності;
7. намагаючись максимально наповнити «пенсійну ємність» за рахунок внутрішніх ресурсів пенсійної системи, зокрема шляхом верифікації пенсійних виплат, Уряд фактично унеможливив негайне запровадження другого рівня пенсійної системи – обов᾿язкового накопичувального пенсійного страхування, тоді як, за пропозиціями РПР − саме ці компенсатори мали стати джерелом для запуску другого рівня з метою підвищення коефіцієнту заміщення на рівня європейських стандартів пенсійного забезпечення (50−60%).

На думку експертів необхідно:

1. запровадити за результатами ретельних актуарних розрахунків та моделювання довгостроково стійку (умовно-накопичувальну)систему пенсійного забезпечення у 1-у рівні;
2. негайне запровадження другого обов᾿язкового накопичувального рівня системи пенсійного забезпечення шляхом перерозподілу ЄСВ: 20 % - на умовно-накопичувальний і 2 % на обов᾿язковий накопичувальний (індивідуальний пенсійний рахунок фізичної особи в недержавному пенсійному фонді) з подальшим поступовим зростанням ставки відрахувань на 2-ий рівень;
3. «брутизація» заробітної плати, тобто – часткове перенесення навантаження зі сплати ЄСВ з роботодавця на робітника, що матиме позитивні соціально-психологічні наслідки у частині усвідомлення реальних зобов᾿язань особи щодо власної участі у забезпеченні гідного життя після виходу на пенсію;
4. позбавити пенсійну систему невластивих для неї видатків шляхом внесення змін до законодавства України, а саме: визначення поняття «пенсія» виключно як платежу, який забезпечується за рахунок страхових внесків та здійснюється виключно із настанням віку, визначеного законодавством. Всі інші зобов᾿язання держави, такі як пенсії за вислугу років, по інвалідності, спеціальні пенсії, різноманітні надбавки до пенсій, тощо визначити у законодавстві як «соціальні доплати», що повинні залежати від майнового цензу та піддаватися верифікації;
5. забезпечити негайну верифікацію всіх соціальних і пенсійних виплат, як це передбачено у прийнятих законопроектах № 3628 і № 3629, а також розробити нові механізми виключення з соціальної частини пенсійного забезпечення тих осіб, які за своїм майновим станом не потребують отримання додаткових благ від держави.

Ці, а також інші пропозиції, експерти Реанімаційного Пакету Реформ готові надати у більш деталізованому вигляді, а також спільно напрацювати необхідні зміни до законодавства та прийняти участь у подальшій імплементації.

Експерти ІСЕТ

Експерти групи РПР Пенсійна реформа

Експерти групи РПР Податкова реформа