Заходи щодо стабілізації ситуації на валютному ринку

аналітична записка експертів ІСЕТ

03 березня 2015 року

Фундаментальні фактори

Проблема різкої девальвації виникла не сьогодні і не рік тому. Зрозуміло, що є сенс проаналізувати весь період незалежності України в ракурсі валютної політики і курсоутворення, до того ж з точки зору перехідної економіки та трансформації суспільних відносин. Але ми зупинимось тільки на основних, поточних проблемах.

Курсоутворення є наочним, одним з найбільш оперативних відображень стануукраїнської економіки. Відповідно за динаміку обмінного курсу відповідає не тільки НБУ, а всі гілки влади, передусім чотири інституції, підписи керівників котрих стоять під Листом про наміри до Меморандуму про економічну та фінансову політику України та МВФ. Кількість та різноманітність факторів впливу в багатьох аналітичних викладках враховується по різному і з певним перерозподілом їх ваги в залежності від точок зору (населення, банкірів, виробників, імпортерів, експортерів, можновладців, міжнародних кредиторів, науковців і т.д.).

Ми зупинимось тільки на нагальних значущих факторах. Їх можна чітко розділити на дві групи: (1) фундаментальні економічні, вплив, яких оцінюємо більш ніж на 60% та (2) ті, що пов’язані з втратою довіри населення та бізнесу до економічної політики влади (психологічно-очікувальні фактори).

Фундаментальні економічні фактори слабкості національної валюти:

1. від’ємний стан зведеного платіжного балансу: за даними НБУ, дефіцит становив 2014 року $13,3 млрд, зокрема $5,5 млрд дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами (детальніше – у Додатку 1);
2. хронічний дефіцит державних фінансів, починаючи з 2003 року: в минулому році, за оцінками МВФ, цей показник становить 10,1% ВВП, включаючи дефіцити НАК «Нафтогаз України» та Пенсійного фонду (докладніше– у Додатках 1 та 4);
3. надзначний відплив депозитів з банківської системи: за даними НБУ, торік обсяг валютних депозитів у системі зменшився на 11,44 млрд дол. (-37,2%), гривневих — на 57,86 млрд грн (-13,7%); обсяг валютних вкладів фізосіб скоротився на 9,26 млрд дол. (-40,3%), гривневих — на 58,2 млрд грн (-23%); портфель валютних депозитів юросіб зменшився на 2,18 млрд дол. (-27,9%), гривневих хоч і зріс, але на символічні 349 млн (+0,2%);
4. значне посилення індексу долара США до інших провідних валют світу (до 20%), починаючи з другої половини 2014 року: щонайменше ¾ зовінішньоекономічних розрахунків України проводиться саме в цій валюті;

Психологічно-очікувальні фактори слабкості національної валюти:

1. вкрай низький рівень споживчих настроїв: за даними компанії GfK Ukraine, що здійснює регулярні дослідження споживання українців з 2000 року, в січні 2015 року індексу споживчих настроїв  впав до найнижчого рівня (45,8 по 200-бальній шкалі), тобто 77% громадян очікують на подальше погіршення власних споживчих можливостей;
2. критично висока залежність держави в короткостроковому періоді від зовнішнього фінансування, низький рівень золотовалютних резервів: біля 1-місячного рівня імпорту товарів та послуг, менше 50% суми виплат протягом найближчого року за боргом в іноземні валюті;
3. тривалі бойові дії на українській території, що характеризуються втратою контролю над окремими територіями та інфраструктурними вузлами, необхідністю витрачання значних коштів на національну безпеку та оборону;
4. загострення протиріч у провладній коаліції, що виражається зокрема в закликах активного емісійного підживлення та звинуваченням урядом політики центрального банку та навпаки;
5. нервова реакція населення на економічні прогнози та поради уряду та НБУ, що не справджуються;
6. фактичне незапровадження НБУ режиму таргетування інфляції або недотримання іншого якоря грошово-кредитної політики, як наслідок - не виконання 99 статті Конституції про стабільність національної грошової одиниці;
7. очікування, що виведення капіталу з країни найбільшими фінансово-промисловими групами триватиме;
8. сприяння генерації чуток про конфіскаційний характер дій держави щодо збережень громадян та юридичних осіб збереження обмежень для термінових депозитів, що закінчилися; законодавче незапровадження виду депозитів із прямою забороною на дострокове розірвання;
9. регулярне (щотижневе) виведення неплатоспроможних банків з ринку, відсутність горизонту очікувань завершення цього процесу: з початку 2014 року оголошені неплатоспроможними 44 банки, зокрема три, що входять до групи найбільших;
10. недостатність інформації про реальний стан валютних надходжень та виплат держави (докладніше — в Додатку 1), рефінансування системи комерційних банків.

Пропозиції щодо стабілізації ситуації на валютному ринку

Експерти вважають, що тимчасові адміністративні заходи (до отримання першого траншу МВФ) допомогають стримати некеровану девальвацію  (див. Додаток “Перелік адміністративних заходів”).

Однак, для стабілізації ситуації на валютному ринку необхідно терміново здійснити наступні заходи, спрямовані на подолання вищеназваних фундаментальних причнн:

Перший блок.  Зменшення фіскального розриву

• Скоротити видатки Бюджету 2015 (аналіз та пропозиції у Додатку 4)
• Провести реформу Нафтогазу – це величезне навантаження на Бюджет - підготувати експертну оцінку діяльності НАК (питання у Додатку 3)
  • можливість НБУ для виходу з інтервенціями на міжбанківський валютний ринок за рахунок частини коштів кредиту МВФ;
  • термінове виведення з ринку всіх неплатоспроможних банків;
  • курсове передбачення: встановлення курсового нахильного коридору (публічне оголошення про це не є обов’язковим елементом), якого повинен жорстко дотримуватися регулятор;
• Визначити вузьке коло осіб (речників), відповідальних за вербальні інтервенції в уряді та центральному банку з приводу курсової політики
• Поновити дію групи радників-консультантів правління (голови) НБУ
• Запровадити регулярні брифінги керівників НБУ в форматі щотижневих заяв про стан економіки та здійснені дії, можливе поширення інформації у вигляді відеоблогів.
• Проведення регулярних (щомісяця) нарад в Міністерстві фінансів та Національному банку з провідними групами інтересів: журналісти провідних ЗМІ, експертне середовище, найбільші фінансові установи країни, найбільші промисловці та учасники ЗЕД; забезпечення зворотнього зв’язку.
• Посилити комунікації, роз’яснювати населенню всі тактичні дії, а також всі аспекти довгострокової політики
• Зробити публічними оцінки НБУ та КМУ (Externalfinancialgap) для країни та для органів державної влади. Пояснити розбіжності в оцінках НБУ, експертів та КМУ
• Надати чіткі плани НБУ щодо зняття адміністративних обмежень – терміни та дії
• Надати оцінку девальвації на показники торгівельного балансу, пояснити населенню складові запланованої інфляції
• Пояснити, яка планується монетарна підтримка, опублікувати структуру емісії з чіткою диференціацією
• Запланувати та оприлюднити негайні кроки щодо реформування банківської системи  - капіталізація банків, оздоровлення банківської системи (зменшення NPL) та інші (детальні пропозиції у Додатку 2)
• В найкоротші терміни допрацювати та опублікувати Стратегію розвитку банківської системи до 2020 року

Другий блок. Передбачуваність курсу

проведення попередні розрахунків щодо можливості запровадження currency board у разі неможливості зупинити подальшу паніку та девальвацію.

Третій блок. Комунікації та роз’яснення

Після отримання траншу від МВФ, коли у Національного банку з’явиться можливість суттєво впливати на валютний ринок – більшість  адміністративних заходів можливо було б згорнути.Окремим розділом необхідно розглянути  можливість виходити з інтервенціями на міжбанківський валютний ринок при наданні НБУ відповідних повноважень. Вважаємо, що необхідно запровадити цей механізм із встановленням певного коридору, який би обмежував значні коливання. Маючи якийсь певний (місячний) ліміт використання ЗВР, можливо витримати плавний тренд. Над технічною (методологічною) імплементацією цього процесу варто провести додаткові експертні консультації.

Додаток. Перелік дій НБУ щодо впливу на курсоутворення

НБУ застосував наступні інструменти впливу на курсоутворення:

-примусовий продаж валюти, що заходить у вигляді виручки суб’єктів підприємництва - експортерів;

-введення обмежень щодо термінів оплати по експертним контрактам;

-обмеження заявок за купівлю валюти для імпортних контрактів як по видам продукції (послуг), так і по умовам поставок (заборона авансування);

-відтермінування здійснення заявок на купівлю (були терміни від 1 до 7 днів);

-заборона використання кредитних коштів на покупку валюти (необхідно мати підтвердження з податкової).

-здійснення явних і неявних інтервенцій на міжбанку (населенню) при отриманні права використання ЗВР (є обмеження МВФ) при їх достатньому розмірі.

Регулятор раніше вже запровадив частину адмінважелів, а останніми днями до діючих обмежень додалися нові:

-Постанова НБУ від 01 грудня 2014 року N 758 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України";

-Постанова НБУ від 23 лютого 2015 року N 124 "Про особливості здійснення деяких валютних операцій".

Додаток 1

Платіжний (торговий) баланс.  Перед  усім потрібно розділяти показники торгового та зведеного платіжного балансу (http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=63669).

На кінець 2013 року торговий баланс був дефіцитним на 16,5 млрд. $, то на кінець 2014 дефіцит зменшився до 5,2 млрд. $ (якщо відносно ВВП, то приблизно з 9% до 4%). Доволі непогана тенденція, але потрібно враховувати, що в основному скорочення розриву відбулося не від збільшення обсягів нашого експорту, а від скорочення імпорту (в основному по газу). Стосовно зведеного – навпаки: із профіциту в 2 млрд. $ на кінець 2013 року, відтік валютних коштів в 2014 році привів до дефіциту в 13,3 млрд. $. За 2014 рік інвестори (кредитори) вивели з країни майже 15 млрд. $. 

За два місяці поточного року ситуація суттєво не змінилась, більш того до кінця року передбачена виплата зовнішніх запозичень майже на 11 млрд. $ + 3 млрд. $ Росії.

Також варто звернути увагу на традиційні пікові навантаження на початку весни для задоволення потреб агросектора – це додаткові навантаження на наші валютні ресурси.

За прогнозами спеціалістів та заявами можновладців МВФ в березні надасть чергову частину кредиту від 5 до 10  млрд. $, що вірогідно вирівняє платіжний баланс, але він не буде профіцитним -  у 2015 році дефіцит складе  5-10 млрд. $. Теоретично за 1-2 роки девальвація гривні вирівняє торговий баланс (загальний тільки при заході значних інвестицій), але до того часу ми будемо мати негативний загальний тренд на девальвацію, перебиваючи його тільки вчасними кредитами МВФ.  

Маючи чіткі параметри по бюджету (широкомасштабна війна не розглядається) та графік надходжень коштів МВФ, НБУ має можливість спланувати певний коридор коливань валюти (без врахування зовнішніх факторів змін коньюктури) і задіявши певні тактичні дії (друга частина) стабілізувати волатильність курсу валют.

Щодо інфляції. Визначення (прогноз) урядом (Верховною Радою) рівня емісії та інфляції  є вагомим фактором для визначення напрямку тренду. Для економік із розвиненою, стабільною системою функціонування  такий рівень складає 1-3%, більш того, останніми роками ці економіки всіляко намагаються підвищити цей рівень  щоб «розігріти» її (намагаються уникнути дефляції, а не підвищити інфляцію), але це не наш випадок. Враховуючи спосіб складення бюджету від прогнозованих потреб, історично у нас нестачу в доходах (дефіцит бюджету) покривають за рахунок запозичень або неявної емісії - запозичення відбуваються не на недержавному ресурсному ринку, а безпосередньо в НБУ. Окремо звернемо увагу на квазібюджетне фінансування – НАК «Нафтогаз» та інші самостійні державні корпорації. Фактично рівень інфляції у 2014 році склав 24,9%, а в 2015 році у змінах до бюджету закладається 26,7%.  Головне, що розуміє більшість громадян – гривня втрачає купівельну спроможність, причому набагато швидше чим зростають пенсії і зарплати. До речі, законодавчо передбачено індексація бюджетних пенсій і зарплат від надмірної інфляції (більш ніж 2,5% в місяць). З наукової точки зору некоректно встановлювати пряму залежність девальвації від інфляції, але саме так сприймається пересічними громадянами – купівельна спроможність гривні до кінця року зменшиться майже на третину і  пропорційно також девальвує. Не зрозумілою залишається ситуація з підняттям тарифів за газ і тепла для населення (далі буде розгорнуто окремо). Хоч і передбачена компенсація, викликає великі сумніви її пряма тотожність із збільшенням платежів. Крім того суттєво прогноз інфляції впливає на депозити. На даний час річний рівень ставок по гривневим депозитами складає 21-27% річних і припускаємо, що при інфляції в 27% у людей виникає велике бажання забрати ці депозити та перевести у більш надійні активи (валюту, продукти тривалого зберігання, дорогоцінності та інше). Враховуючи і так негативний вплив від воєнного конфлікту  на вимивання вкладів із банківської системи, то такий рівень інфляції буде сприяти її остаточному руйнуванню. Необхідно прийнятикомплекс заходів та привести її до менш критичного рівня.

Додаток 2

Реформа банківського сектору

Мета реформи: розбудова в Україні стійкого, прозорого та керованого фінансового сектора, який сприяв довгостроковому економічному зростанню країни, її фінансовій безпеці, був би здатним і готовим без загрози національним інтересам інтегруватися у світовий економічний простір.

Зовнішні і внутрішні напрями впливу до 2020 року

1. Макроекономічна стабільність:

-        повний перехід до інфляційного таргетування, що передбачає низьку і стабільну інфляцію або застосування інших механізмів впливу;

-        збалансований платіжний баланс та фіскальні рахунки;

-        стійке зростання ВВП на рівні свого потенціалу.

1. Ефективне фінансове посередництво в банківській системі:

-        внутрішні заощадження – найбільш ефективне втілення у вітчизняні інвестиції, що потребує створення умов дедоларизації вітчизняних капіталів, наявності стабільної і довгострокової депозитної бази, добре функціонуюча система страхування вкладів;

-        ефективне скорочення непрацюючих кредитів – позасудової реструктуризації, оптимізації стягнення, їх списання і продаж;

-        підвищення ефективності банківського нагляду – ризик-орієнтованого нагляду, система раннього попередження, зменшення тягаря звітності для банків, прозорість структури власності банків, ефективні схеми санації банків;

-        необхідність сильної і консолідованої банківської системи – більша капіталізація банківської системи;

-        розвинена інфраструктура фінансового сектора –  кредитні бюро, поліпшена система платежів, адекватне корпоративне управління (повний перехід на МСФЗ);

-        ефективний захист кредитора, вкладника та захист прав споживачів.

Пріоритети напрямів реформування

Додаток 3

Реформа Нафтогазу – питання для аналізу

За думкою експертів усі дії НАК Нафтогаз повинні бути прозорі та публічні. Необхідно відкрити та розмістити на публічних ресурсах інформацію стосовно фінансових, інвестиційних планів та звітності НАК Нафтогаз, надати інформацію про формування ціни на газ та надати обґрунтування розрахунку такого рівня цін. Енергоефективність повинна бути в пріоритетах, спочатку потрібно знижувати споживання енергії і тільки після цього планувати інші показники.  Експерти вважають необхідним підняття цін на енергоресурси, але поступово і за умови, коли споживач буде мати можливість контролювати споживання ресурсу. Спочатку необхідно забезпечити 100% облік, а потім збільшення ціни. Для надання експертних висновків щодо реформування Нафтогазу необхідний якнайшвидше наступний перелік документів:

- Детальна структура споживачів та споживання (включаючи споживачівтепла ТКЕ), з інформацією по їх обладнанню лічильниками
- Структура споживання газу (приготування їжі, підігрів води, опалення).
- Структура платежів за газ по группах  споживачів (з розбивкою на пільговиків та субсидії)

- Механізм вилучення надприбутку НАК до "Фонду підтримки споживачів
енергоресурсів"
- Оцінку обсягів наповнення фонду (на кого саме не будутьрозповсюджуватись субсидії)
- Розрахунки щодо оперативної організації механізму субсидіювання (як
за короткий час буде оформлено стільки абонентів)
- Бачення наступних років субсидіювання
- Оцінка ефекту від реформи (обсяги зменшення крадіжок, обсягів
споживання газу, очікувані терміни вирівнювання фінансового стану НАК,
обсяги та терміни збільшення власного видобутку)
- Оцінка впливу реформи на ринок електроенергії (яка частина
споживачів перекинеться на споживання електроенергії?) Пропозиції щодо
вирівнювання ціни на електроенергію.
- Фінансові плани, інвестиційні плани, статистична звітність
- Детальне пояснення розрахунку собівартості у порівнянні з поточним станом (які статті виросли і чому саме).

Вважаємо неможливим провести якісну реформу без детального аналізу перелічених документів, необхідна допомога в їх отриманні.

Додаток 4

Аналіз прийнятого Бюджету на 2015 рік

Експерти ІСЕТ, проаналізувавши запропонований варіант змін до Державного бюджету України (законопроект №2147 від 16.02.2015), констатують, що уряд, незважаючи на критику експертів, вирішив не переглядати розмір видатків державного бюджету та їхню структуру. Таким чином, уряд, фактично, відмовився проводити бюджетну реформу та й надалі намагається фінансувати неефективні та корупційні статті видатків.

Загальний зміст внесених змін до Державного бюджету є уточненням макроекономічних показників. А саме – збільшенням номінального ВВП з 1721 млрд гривень до 1850 млрд гривень, інфляції з 13% до 26,7% і девальвації з 16 грн до 21 грн та внесення коригувань до тих статей видатків, якіь зазнали змін внаслідок такого уточнення внесення статей, які обумовлені подіями а сході. У цілому цей крок уряду можна вітати, так як він частково знижує ризики невиконання державного бюджету України, але не усуває їх повністю.

Позитивним також є збільшення обсягів зовнішнього фінансування, що робить бюджет у нинішньому вигляді більш стійким, а зростання обсягів зовнішнього фінансування буде відповідати зростанню обсягів повернення зовнішніх боргів, виплати відсотків за ними.

Основними ризиками на 2015 рік щодо виконання Державного бюджету є :

-              Більш глибоке падіння економіки України у порівнянні з тим, що прогнозується. Основними чинниками є продовження військових дій, збільшення збитковості, неплатоспроможності і банкрутств суб’єктів підприємницької діяльності, значне збільшення як офіційного, так і прихованого безробіття, відсутність інвестицій, «утікання» капіталу, зменшення платоспроможного попиту внаслідок замороження заробітних плат та зростання тарифів, девальвації та інфляції. При цьому уряд не робить жодних суттєвих кроків для стимулювання підприємницької діяльності, а навпаки, своїми змінами до податкового законодавства суттєво погіршує стан адміністрування, зокрема, податку на додану вартість. Планується впровадити грошове забезпечення ПДВ через спецрахунки в Державному казначействі, посилюється тиск на малий і середній бізнес через впровадження обов’язкового мінімального соціального внеску, впроваджується акцизний податок на місцевому рівні, без розробленого механізму його функціонування, податок на нерухомість, податок на імпорт. Здійснюється масове запровадження касових апаратів без розроблених кроків щодо компенсування відповідних витрат підприємців тощо. При цьому, з підприємців, не зважаючи на заборону перевірок, продовжують збиратися негласні платежі. Зростає рівень корупції в митних та податкових органах, відсутня боротьба зі зловживаннями на місцях. За оцінками експертів, все це призведе до більш глибокого падіння економіки, ніж очікується. Як наслідок – доходи Державного бюджету не будуть виконані у тому обсязі, що планується.

-              Податкові надходження до Державного бюджету є суттєво завищеними. Експерти проекту "Ціна держави" оцінили можливі обсяги недоотримання податкових надходжень через занадто оптимістичні показники, закладені в бюджет, в розмірі близько 40 млрд грн.

-              Незважаючи на зменшення суми, що підлягає перерахуванню від НБУ до Державного бюджету свого прибутку на 4,9 млрд грн. до 60,5 млрд грн, ця сума залишається завищеною. Частина її буде забезпечена за рахунок емісії, що збільшить ризик зростання інфляції.

-              Ризикованим залишається сума у 17 млрд грн фінансування Державного бюджету за рахунок приватизації державного майна. Враховуючи низьку інвестиційну привабливість Україну, відсутність внутрішніх інвесторів, забезпечення надходження по цій статті до Державного бюджету є малоочікуваною, відповідно, з високою ймовірністю бюджет недоотримає 17 млрд гривен;

-              Є правильним кроком уряду зменшення фінансування квазі-фіскальних видатків, що планується здійснити за рахунок емісії НБУ, а саме -  зменшення покриття дефіциту Нафтогазу на 1,8 млрд грн до 29,7 млрд грн. Разом з тим, в бюджеті визначається напрямок використання частини цих коштів в розмірі 10,7 млрд грн на постачання газу до території, що окупована російськими військами. В умовах складної економічної ситуації, фінансування постачання газу на територію, що контролюється окупантами, субсидіювання окупації є недоцільним і створює загрозу національній безпеці України.

-              Залишається високий рівень інфляційного та девальваційного тиску внаслідок фінансування інших квазі-фіскальних видатків за рахунок емісії, а саме 36,5 млрд грн на докапіталізацію банків та 20 млрд грн збільшення Фонду ґарантування вкладів фізичних осіб. Крім того, що зараз інфляціє є економічно необґрунтованою, вона створює загрозу національній безпеці України.

-              Залишається високим ймовірність неотримання у повному обсязі зовнішнього кредитування, що значно збільшує не тільки загрозу невиконання державного бюджету, а й ризик дефолту країни внаслідок неможливості виконання зовнішніх зобов’язань.

-              Високий рівень загрози зростання військової агресії на сході країни може вплинути на виконання державного бюджету. При цьому, урядом не розробляється військовий бюджет у разі посилення конфронтації на сході.

-              Зростання тарифів, яке планується у квітня 2015 року в 3,6 рази, з одного боку, зменшує необхідність у фінансуванні потреб Нафтогазу, що позитивно вплине на монетарні показники, але з іншого боку, зростає навантаження на державний бюджет в частині компенсації малозабезпеченим верстам населення. Вважаємо, що підвищення тарифів є неминучим кроком в умовах значної девальвації. Проте відзначаємо суттєві загрози для зловживання з їхнім підвищенням, а саме – не забезпечена прозорість тарифоутворення, відсутній належний облік енергоносіїв, ринок залишає замонополізованим, не забезпечені можливості для енергозбереження.

Таким чином, у змінах до державного бюджету на 2015 рік враховані більш реальні макроекономічні показники. Проте ймовірність розвитку негативного сценарію залишається значною, якщо Кабінет Міністрів України не вживатиме термінових кроків для його запобігання та розробки конкретного алгоритму дій на цей випадок.

Рекомендації експертів:

1. Уряд має вжити заходи щодо скорочення наступних видатків Державного бюджету:

ü   1,35 млрд грн – скорочення фінансування Генпрокуратури у зв'язку зі скороченням функцій та персоналу на окупованих територіях;

ü   1,7 млрд грн – скорочення державного замовлення за відомчими освітніми програмами, окрім силових структур;

ü   4,2 млрд грн – скорочення фінансування МВС у зв'язку зі скороченням персоналу на окупованих територіях та необґрунтованим підвищенням витрат на апарат МВС у 2015 році;

ü   10,7 млрд грн. - відмова від постачання газу на окуповані території;

ü   1,5 млрд грн – скорочення видатків на ДФС у зв'язку зі скороченням кількості податків та мораторію на перевірки малого бізнесу;

ü   0,6 млрд грн – скорочення видатків на Мінюст у зв'язку зі скороченням кількості персоналу та введенням електронного документообігу;

ü   2,1 млрд грн - відмова від державного фінансування досліджень за межами НАНУ та НАМНУ;

ü   0,4 млрд грн - відмова від фінансування особливих медичних послуг для держслужбовців, які надає Державне управління справами;

Уряд має також врахувати 4 млрд грн додаткових доходів від продажу ліцензій на 3G-зв'язок.

Щодо Пенсійного фонду:

ü   20 млрд. грн. –скорочення трансфертів Пенсійному Фонду, за рахунок його інвентаризації та реорганізації - скорочення видатків на неіснуючих пенсіонерів, зловживань тощо (20 млрд гривень - середнє між оцінками можливої економії від керівництва ПФУ та чиновників Мінфіну).

1. Для стимулювання збільшення надходжень до Державного бюджету уряд має вжити термінових заходів для максимального спрощення процедури відкриття та ведення бізнесу як приватними підприємцями, так і представникам малого і середнього бізнесу. Необхідно посилити боротьбу з незаконним вимаганням від приватних підприємців будь-яких неофіційних платежів. Необхідно посилити контроль на митницях з метою недопущення корупції з боку митних органів. Основним завданням в сфері оподаткування для приватних підприємців у сфері малого бізнесу має бути не наповнення Державного або місцевих бюджетів та Пенсійного фонду, а максимальне сприяння їхньої зайнятості, а саме впровадження добровільної сплати ними єдиного соціального внеску за умови відсутності співпраці з юридичними особами. Також пропонуємо для малого і середнього бізнесу запропонувати касовий метод нарахування і сплати ПДВ, що суттєво спростить для них адміністрування і скасує необхідність обов’язкової реєстрації податкових накладних у Єдиному державному реєстрі.
2. Уряд має розробити трьохрівневу структуру пріоритетності державних видатків, а саме:
   1. Експрес-аналіз минулих недоліків щодо курсоутворення

1 рівень. Видатки на війну та виплати соціально незахищеним верстам населення, які не мають інших виплат, ніж з Державного бюджету та Пенсійного фонду.

2 рівень. Видатки на забезпечення виконання основних державних функцій, такі, як охорона здоров’я, забезпечення виконання правосуддя, охорони правопорядку та інші, визначення внутрішньої пріоритетності їхнього фінансування.

3 рівень. Видатки, які не є пріоритетними, зокрема, видатки на різноманітні контролюючі і дозвільні функції, витрати на науку, вищу освіту, підвищення кваліфікації персоналу та інші. Цими видатками уряд має жертвувати, якщо виникає загроза невиконання державного бюджету, при зростанні фінансування армії тощо.

Вважаємо, що у 2015 році уряд повинен розпочати роботу над бюджетною реформою, а саме, вжити наступні заходи:

- протягом року провести загальний аудит усіх видатків Державного бюджету з залученням іноземних донорів, представників ЄС та громадянського суспільства;

- раціоналізувати систему соціальної підтримки. Має відбутися перехід від рівномірної підтримки для всіх до підтримки лише малозабезпечених громадян.

Додаток 5

Валютний ринок України на сьогодні характеризується значною нестабільністю, невизначеністю, низьким рівнем довіри до національної валюти. Перед тим, як аналізувати події на валютному ринку на початку лютого та робити будь-які висновки вважаємо, що необхідно згадати в якому стані був банківський сектор та платіжний баланс на початок березня 2014 року – після революції Гідності.

На відкритому вільному ринку курс нацвалюти є об’єктивним відображенням стану платіжного (торгового) балансу та інфляції (емісії). На закритому (напівзакритому) - можливо маніпулювати, чим і скористалась попередня влада. Виходячи із фактичного стану цих показників курс гривні до дол. США вже на початок 2014 року повинен був становити 11 грн/$. Сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу тоді становило -16,5 млрд $, і покривалося внутрішніми (валютними облігаціями), зовнішніми запозиченнями і незначними інвестиціями. Завдяки цьому зведений платіжний баланс був позитивним (+2 млрд $). Це давало можливість підтримувати курс гривні за рахунок ЗВР, обсяг яких на 1 січня 2014 року складав  20,4 млрд $ (на 1 березня, через штучне утримання курсу гривні, ЗВР скоротився ще на 3 млрд $ - до 17 млрд $.). Як утримували курс? Двома способами: маніпулюючи торгами на міжбанку (механізм фіктивних угод між НБУ і держбанками) та примусовим заниженням ліквідності банківської системи (абсорбція вільної грошової маси у комерційних банків).

Після зміни керівництва НБУ, відповідно до вимог надання міжнародної допомоги, було оголошено перехід до політики гнучкого (майже вільного) курсоутворення. Ми вважаємо, що цей крок в умовах нестабільної економічної ситуації, втрат національної економіки внаслідок анексій територій, політичних трансформацій та відсутності ринкових механізмів управління валютними ризиками був невиправданий і призвів до розбалансування валютного ринку. Непродумана політика курсоутворення і дії НБУ щодо безконтрольного (нецільового) рефінансування призвело до девальвації гривні до 12,5 грн. за $ (середина квітня).

На наш погляд, при проведенні НБУ виваженої та послідовної політики можливо було уникнути різкої девальвації, а здійснити її поступово і не допустити панічні настрої серед населення. Разом з тим, слід відмітити, що суттєвими чинниками впливу на ситуацію на валютному ринку були також військові дії Росії на сході Україні, що не тільки породжували панічні настрої серед населення та бізнесу, а також призводили до погіршення умов ведення своєї економічної діяльності підприємств, що знаходилися в зоні конфлікту, або є залежними від підприємств що там знаходяться. Це призвело до падіння експортної виручки і посилення тиску на гривню.

Слід відмітити, що у період вересень-жовтень 2014 р курс було штучно утримано адміністративними заходами, що не тільки спричинило втрачання значної суми ЗВР, а також стиснуло пружину відкладеного попиту на валюту, а під час відпущення курсу призвело до його суттєвого зростання до 16 грн. за долар США.

Таким чином, можна зробити висновки, що об’єктивними факторами девальвації у 2014 році є падіння економіки, від’ємний платіжний баланс та військові дії. Суб’єктивними факторами є нереформований енергетичний сектор, що залишається основним споживачем валюти, небажання уряду скорочувати бюджетні видатки, покриття бюджетного дефіциту та збитків державних інституцій за рахунок емісії через інструменти ОВДП (облігацій внутрішньої державної позики) тощо. Рішення щодо емісії приймались КМУ (Мінфіном) і ВР, на яких  НБУ не міг (і не може) впливати.

Претензії щодо різниці офіційного і неофіційного курсу на початку 2015 року доречні, але не до сьогоднішнього керівництва НБУ. Навпаки, НБУ, як антикризовий менеджер, всіма можливими засобами намагався утримати курс, навіть тими, які ми (РПР) критикуємо (обмеження заявок на покупку валюти) - не є функцією НБУ визначати зовнішньоекономічну (торгову) політику країни. Можна констатувати, що на сьогоднішній день НБУ без зовнішньої підтримки не має суттєвих інструментів впливу на валютний ринок окрім жорстких адміністративних заходів.

Стосовно рішення НБУ від 5 лютого зазначаємо, що рішення про відмову від індикативного курсу та не впровадження інших адміністративних обмежень по суті увімкнуло вільне (не гнучке) курсоутворення. На наш погляд - подіяв тиск частини закордонних експертів, які закликали відпустити курс гривні в нашій країні, після чого він знайде рівноважне значення.

Була велика надія, що приймуть прозорий, збалансований бюджет на 2015 рік. Але це не відбулося. По суті під гривню заклали девальваційну міну. В цій ситуації НБУ майже нічого не зробив, окрім пропозиції про внесення у законодавство більш чіткого тлумачення його функцій у частині підтримки цінової стабільності (передбачено 99 статтею Конституції). Фактично за час незалежності НБУ нічого не підтримував – з 1995 року - ні курс гривні, який змінився більш ніж на порядок, а ні інфляцію. НБУ завжди був заручником фіскальної політики і коли приймався бюджет на цей рік повинен був перший виступити проти дефіцитного бюджету заради укріплення гривні. Дефіцит закривали неявною емісією через держпапери (ОВДП), або за рахунок ЗВР, поки ці інструменти себе не вичерпали. Те що було в економіці - не давало доданої вартості для покриття дефіциту бюджету (боргів). Поки державний сектор не перестане витрачати більше, ніж здатна забезпечити економіка - гривня буде девальвувати.

Крім того, через утримання на певному низькому рівні офіційного курсу (завдяки індикативу) накопичився відкладений попит. Більш за всіх про цей попит повинен був знати НБУ, як безпосередній отримувач заявок на покупку валюти. На брифінгу 5 лютого прозвучала цифра в один мільярд доларів. Не складно було порахували  на скільки це може вплинути на курсоутворення – будь який учасник міг навмисно закинути заявку на об’єм в рівень з денними торгами та суттєво вплинути на ситуацію.

Далі постає питання – чи досягли рівноваги? Наша передбачення – НІ! Сама макроекономічна природа виникнення дисбалансу нікуди не зникла -  в нас превалююча частина не знижуємого «критичного» імпорту (імпортозалежність), монополізована сировинна (з малою генерацією додаткової вартості) експортна складова та відсутність перспектив вирішення військового конфлікту (несприятливий інвестклімат).

Також варто зазначити і психологічний фактор. Зокрема, напередодні була опублікована інформація про дуже низький розмір золотовалютних резервів, що склали 6,42 млрд. $, невизначеності щодо зовнішніх запозичень, інформації про подальше введення тимчасових адміністрацій в банки, тощо. Не надання обіцяних траншів, відсутність визначеності сприяє песимістичним очікуванням серед населення, інвесторів, кредиторів і як наслідок посилює відтік коштів з банківської системи та з країни, що може привести або до відмови України від виконання своїх зобов’язань, або, при такому значному державному вилучені з економіки до соціальних бунтів вкладників, клієнтів банків внаслідок неможливості забрати свої кошти та населення, що внаслідок інфляції, девальвації, посилення фіскального тиску, зростання вартості комунальних послуг втратять засоби для існування.

З вище переліченого може скластись уявлення, що ми не прихильники ринкових відносин та гнучкого курсоутворення – це не так. На початку осені РПР вже наполягав на гнучкому курсоутворенні з м’якими, прозорими і зрозумілими для всіх адміністративними обмеженнями, які б дозолили певний час стримувати неконтрольовану девальвацію. До тих пір, поки не з’явиться ліберальний податковий клімат, збалансований і прозорий бюджет та вчасна підтримка коштами із МВФ. Поєднання цих узгоджених заходів  дозволило би уникнути різких стрибків курсу та значно уповільнити девальвацію (знизити її негативні наслідки).  На наш погляд вільне курсоутворення не можливе у країні з економікою в стані розвитку, в умовах нестабільної економічної ситуації, військових дій на частині території держави та інших негативних факторах.

Авторський колектив експертів

Інституту соціально-економічної трансформації