З 11 травня Кабінетом Міністрів було змінено модель карантинних заходів з тотальних на адаптивні ризикоорієнтовані. Аналітичні центри позитивно оцінюють цей крок, як такий, що сприятиме відновленню економіки та поступовому виходу з кризи.

В той же час оновлена модель карантинних заходів, яка діє з 11 травня - має кілька суттєвих недоліків, найбільший з яких стосується роботи громадського транспорту.

Досвід країн Європи та Азії свідчить про те, що абсолютна більшість країн, які, як і Україна, протидіють розповсюдженню нового вірусу - ні на день не зупиняли громадський транспорт.

Так, у Німеччині громадський транспорт працював весь час, навіть у суворий карантин. Було вжито заходів безпеки - обов’язковими стали маски, дезинфекція, частково було змінено розклад - проте транспорт не зупинявся.

У Великобританії весь час працює і метро, ​​і громадський транспорт. Тільки частково було обмежено користування метрополітеном у березні - частина станцій було закрито з метою зменшення пасажиропотоку.  

Франції, яка запровадила досить жорсткі карантинні заходи - також не обмежувала транспорт. Умовою роботи транспорту є користування масками водіїв та пасажирів, а також рекомендовано дотримуватись соціальної дистанції.

У Данії транспорт не зупинявся ні на день, було вжито заходів безпеки та певних обмежень щодо кількості пасажирів. 

Італія, Польща, Норвегія, Іспанія, Швеція, Чехія та багато інших країн також не зупиняли громадський транспорт, не вважаючи це ефективним протиепідемічним заходом.

Заборони роботи транспорту на певний час є вкрай рідкісним явищем у країнах ЄС та Азії, до такої унікальної заборони на короткий проміжок часу вдалися лише кілька країн.

Представники аналітичних центрів вважають важливим обговорити та підтримати план запуску громадського транспорту від Мінінфраструктури, який передбачає відновлення роботи міського та приміського громадського транспорту з 22 травня, а міжміського та міжнародного - з 9 червня. В цілому з середини червня має працювати весь транспорт, зокрема і авіаційний, за умови виконання заходів безпеки.

Також необхідно врегулювати ще низку питань з 22 травня. Поточна редакція постанови не дає однозначного розуміння щодо можливості роботи готелів. Вбачається доцільним більш чітко Постановою передбачити можливість їх роботи, за умови виконання заходів безпеки.

Разом із зміною умов роботи бізнесу та частковим поновленням економічної активності вкрай важливим є посилення організаційних заходів та покращення комунікації. Зокрема:

1. Суттєво збільшити кількість тестувань тестами ПЛР (та швидкість отримання результатів), зосередивши тестування в першу чергу на особах, які госпіталізовані з підозрою (у тому числі пацієнти з ГРВІ та грипоподібними станами), людях, які прибули з-за кордону, контактах інфікованих, медичному персоналі (особливо ті, що безпосередньо залучені до боротьби з COVID-19)

2. Забезпечити тестування випадкової репрезентативної вибірки незалежно від наявності симптоматики тестами на антитіла, для розуміння справжньої кількості інфікованих та реального рівня смертності від нового вірусу та відповідного коригування загальної стратегії боротьби із вірусом.

3. Перейти від стратегії “залякування” до більш зваженої стратегії інформування по ключові правила поведінки, які зменшують ймовірність зараження, надавати інформацію щодо інфікування та смертності від нового віруса разом із статистикою захворювань та загибелей від інших хвороб за місяць, щотижнево оприлюднювати аналітичні огляди з інформацією про оцінки реального рівня захворюваності, оцінки IFR, прогнози розвитку пандемії в Україні та інших країнах, нові дані щодо лікування

4. МОЗ має щоденно оприлюднювати/оновлювати об'єктивну інформацію та достовірну статистику не тільки щодо кількості нових і активних випадків, кількості летальних випадків та одержавших, а також щодо кількості важких випадків, супутніх захворювань у померлих, розподілу зареєстрованих та летальних випадків за віковими групами та регіонами, навантаження на медичну систему. 

5. Враховуючи, що ПМСП має розгалужену мережу і вже активно задіяна у надання допомоги населенню через нові підходи до фінансування через укладання договорів з НСЗУ, вбачається доцільним покращити доступ та охоплення населення послугами, які допоможуть ефективно впливати на захворюваність гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Шляхом внесення відповідних додаткових послуг у гарантований пакет, який оплачується за подушним нормативом, та відповідного їх додаткового фінансування. Робота ПМСП значно б сприяла профілактиці, виявленню та супроводу лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

6. Паралельно із рутинним епіднаглядом налагодити дозорний епіднагляд - внести зміни в Наказ Наказ МОЗ України від 17.05.2019 № 1126, включити COVID19 і розширити сезонність, суттєво збільшити кількість сайтів для нагляду, з акцентом на амбулаторні сайти. Якісний дозорний нагляд дасть інформацію про поширеність, тенденції поширення географічно і у вікових групах тощо. Доцільним передати мережу лабораторій до Центр громадського здоров’я МОЗ України, який відповідає за епідемнагляд, для покращення оперативних рішень щодо епіднагляду.

7. Почати напрацювання плану заходів на випадок другої хвилі епідемії, який враховуватиме досвід успішних країн і передбачатиме дієві заходи по мінімізації наслідків епідемії, не зупиняючи економічну діяльність.

Експерти аналітичних центрів закликають представників влади проаналізувати міжнародний досвід щодо боротьби із епідемією та врахувати пропозиції аналітичних центрів. Експерти готові взяти участь у обговоренні та деталізації планів по виходу з кризи та зміні моделі карантинних заходів. 

Центр економічної стратегії

Інститут соціально економічної трансформації

Палата податкових консультантів

CASE Ukraine

Анатолій Амелін, співзасновник Українського інституту Майбутнього 

Інститут Податкових Реформ

Інститут фінансів та права