16 Feb. 2015 12:40

АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА експертів Інституту соцально-економічної трансформації щодо бюджету на 2015 рік з урахування запропонованих змін

АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА
експертів Інституту соцально-економічної трансформації
щодо бюджету на 2015 рік з урахування запропонованих змін

Проаналізувавши запропонований варіант змін до Державного бюджету України (законопроект № 2147 від 16.02.2015), експерти констатують, що уряд, не зважаючи на критику, вирішив не переглядати розмір видатків державного бюджету та їх структуру.Таким чином уряд, фактично, відмовився проводити бюджетну реформу та й надалі намагається фінансувати неефективні та корупційні статті видатків.

Загальний зміст внесених змін до державного бюджету – уточнення макроекономічних показників, а саме збільшення номінального ВВП з 1721 млрд гривень до 1850 млрд гривень, інфляції з 13% до 26.7% і девальвації з 16 грн до 21 грн та внесення коригувань до тих статей видатків що зазнали змін внаслідок такого уточнення та внесення статей що обумовлені подіями а сході. В цілому цей крок уряду можна вітати, так як він частково знижує ризики невиконання державного бюджету України, але не усуває їх повністю.

Позитивним також є збільшення обсягів зовнішнього фінансування, що робить бюджет у нинішньому вигляді більш стійким, а зростання обсягів зовнішнього фінансування буде відповідати зростанню обсягів повернення зовнішніх боргів, виплати відсотків за ними.

Основними ризиками на 2015 рік щодо виконання Державного бюджету є наступні:

-        більш глибоке падіння економіки України у порівнянні з тим що прогнозується, основними чинниками є продовження військових дій, збільшення збитковості, неплатоспроможності і банкрутств суб’єктів підприємницької діяльності, значне збільшення як офіційного так і прихованого безробіття, відсутність інвестицій, «утікання» капіталу, зменшення платоспроможного попиту внаслідок замороження заробітних плат та зростання тарифів, девальвації та інфляції. При цьому уряд не робить жодних суттєвих кроків для стимулювання підприємницької діяльності, а навпаки, своїми змінами до податкового законодавства суттєво погіршує стан адміністрування, зокрема, податку на додану вартість: планується впровадити грошове забезпечення ПДВ через спецрахунки в Державному казначействі, посилюється тиск на малий і середній бізнес через впровадження обов’язкового мінімального соціального внеску, впроваджується акцизний податок на місцевому рівні, без розробленого механізму його функціонування, податок на нерухомість, податок на імпорт, здійснюється масове запровадження касових апаратів без розроблених кроків щодо компенсування відповідних витрат підприємців, тощо. При цьому, з підприємців, не зважаючи на заборону перевірок, продовжують збиратися негласні платежі, зростає рівень корупції в митних та податкових органах, відсутня боротьба зі зловживаннями на місцях. За нашими оцінками все це призведе до більш глибокого падіння економіки ніж очікується і, як наслідок, доходи Державного бюджету не будуть виконані у тому обсязі що планується.

-        податкові надходження до Державного бюджету є суттєво завищеними. Експерти проекту "Ціна держави" оцінили можливі обсяги недоотримання податкових надходжень через занадто оптимістичні показники, закладені в бюджет, в розмірі близька 40 млрд. грн.

-        незважаючи на зменшення суми що підлягає перерахування від НБУ до державного бюджету свого прибутку на 4,9 млрд. грн. до 60,5 млрд. грн., ця сума залишається завищеною. Частина її буде забезпечена за рахунок емісії, що збільшить ризик зростання інфляції.

-        ризикованим залишається сума у 17 млрд. грн. фінансування Державного бюджету за рахунок приватизації державного майна. Враховуючи низьку інвестиційну привабливість Україну, відсутність внутрішніх інвесторів, забезпечення надходження по цій статті до Державного бюджету є малоочікуваною, відповідно, з високою ймовірністю бюджет недоотримає 17 млрд гривен;

-        є правильним кроком уряду зменшення фінансування квазі-фіскальних видатків, що планується здійснити за рахунок емісії НБУ, а саме, зменшення покриття дефіциту Нафтогазу на 1,8 млрд. грн. до 29,7 млрд. грн., разом з тим в бюджеті визначається напрямок використання частини цих коштів в розмірі 10,7 млрд. грн. на постачання газу до території що окупована російськими військами. В умовах складної економічної ситуації, фінансування постачання газу на територію що контролюється окупантами - фактично, субсидіювання окупації - є недоцільним і створює загрозу національній безпеці України.

-        залишається високий рівень інфляційного та девальваційного тиску внаслідок фінансування інших квазі-фіскальних видатків за рахунок емісії, а саме 36,5 млрд. грн. на докапіталізацію банків та 20 млрд. грн. збільшення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Крім того, що зараз інфляціє є економічно необґрунтованою, вона створює загрозу національній безпеці України.

-        залишається високим ризик неотримання у повному обсязі зовнішнього кредитування, що значно збільшує не тільки загрозу невиконання державного бюджету, а й ризик дефолту країни внаслідок неможливості виконання зовнішніх зобов’язань.

-        неможливо не сказати про високий рівень загрози зростання військової агресії на сході країни, що безпосередньо може вплинути на виконання державного бюджету. При цьому урядом не розробляється військовий бюджет у разі посилення конфронтації на сході.

-        зростання тарифів що планується у квітня 2015 року, в 3,6 рази з одного боку зменшує необхідність у фінансуванні потреб Нафтогазу, що позитивно вплине на монетарні показники, але з іншого боку, зростає навантаження на державний бюджет в частині компенсації малозабезпеченим верстам населення. Вважаємо що підвищення тарифів є неминучим кроком в умовах значної девальвації, проте відзначаємо суттєві загрози для зловживання з їх підвищенням, а саме, не забезпечена прозорість тарифоутворення, відсутній належний облік енергоносіїв, ринок залишає замонополізованим, не забезпечені можливості для енергозбереження.

Таким чином, у змінах до державного бюджету на 2015 рік враховані більш реальні макроекономічні показники, проте ймовірність розвитку негативного сценарію залишається значною, якщо Уряд не вживатиме термінових кроків для його запобігання та розробки конкретного алгоритму дій на цей випадок.

Рекомендації експертів ІСЕТ:

  1. Вважаємо що уряд має вжити заходи щодо скорочення наступних видатків Державного бюджету:

ü  1,35 млрд.грн. - скорочення фінансування Генпрокуратури, у зв'язку зі скороченням функцій та персоналу (окуповані території);

ü  1,7 млрд.грн. - скорочення державного замовлення за відомчими освітніми програмами, окрім силових структур;

ü  4,2 млрд.грн. - скорочення фінансування МВС у зв'язку зі скороченням персоналу окуповані території та необґрунтоване підвищення витрат на апарат МВС у 2015 році);

ü  1,5 млрд.грн. - скорочення видатків на ДФС у зв'язку зі скороченням кількості податків та мораторію на перевірки малого бізнесу;

ü  0,6 млрд.грн. - скорочення видатків на Мінюст у зв'язку зі скороченням кількості персоналу та введенням електронного документообігу;

ü  2,1 млрд. грн. - відмова від державного фінансування досліджень за межами НАНУ та НАМНУ, як дуже неефективних загалом, не відіграючих істотної ролі у вітчизняній науці та, відповідно, непотрібних в умовах війни

ü  0,4 млрд. грн. - відмова від фінансування особливих медичних послуг для держслужбовців, які надає Державне управління справами, спецлікування для наукових працівників тощо.

Щодо Пенсійного фонду:

ü  20 млрд. грн. - інвентаризація та реорганізація Пенсійного фонду - скорочення видатків на неіснуючих пенсіонерів, зловживань тощо (20 млрд гривень - середнє між оцінками можливої економії від керівництва ПФУ та чиновників Мінфіну)

  1. Для стимулювання збільшення надходжень до Державного бюджету уряд має вжити термінових заходів для максимального спрощення процедури відкриття та ведення бізнесу як приватними підприємцями, так і представникам малого і середнього бізнесу. Необхідно посилити боротьбу з незаконним вимаганням від приватних підприємців будь-яких неофіційних платежів. Необхідно посилити контроль на митницях з метою недопущення корупції з боку митних органів. Основним завданням в сфері оподаткування для приватних підприємців у сфері малого бізнесу має бути не наповнення Державного або місцевих бюджетів та Пенсійного фонду, а максимальне сприяння їх зайнятості, а саме впровадження добровільної сплати ними єдиного соціального внеску, за умови відсутності співпраці з юридичними особами. Також пропонуємо для малого і середнього бізнесу запропонувати касовий метод нарахування і сплати ПДВ, що суттєво спростить для них адміністрування і скасує необхідність обов’язкової реєстрації податкових накладних у Єдиному державному реєстрі.
  2. Уряд має розробити трьохрівневу структуру пріоритетності державних видатків, а саме:

1 рівень. Видатки на війну та виплати соціально незахищеним верстам населення, які не мають інших виплат ніж з Державного бюджету та Пенсійного фонду.

2 рівень. Видатки на забезпечення виконання основних державних функцій, такі як охорона здоров’я, забезпечення виконання правосуддя, охорони правопорядку та інші, визначення внутрішньої пріоритетності їх фінансування.

3 рівень. Видатки, які не є пріоритетними, зокрема, видатки на різноманітні контролюючі і дозвільні функції, витрати на науку, вищу освіту, підвищення кваліфікації персоналу та інші. Цими видатками уряд має жертвувати, якщо виникає загроза невиконання державного бюджету, при зростанні фінансування армії тощо.

Вважаємо що у 2015 році уряд повинен розпочати роботу над бюджетною реформою, а саме, вжити наступні заходи:

- протягом року провести загальний аудит усіх видатків Державного бюджету з залученням іноземних донорів, представників ЄС та громадянського суспільства;

- раціоналізувати систему соціальної підтримки; має відбутися перехід від рівномірної підтримки для всіх до підтримки лише малозабезпечених громадян.

Авторський колектив

експертів ІСЕТ