Про комплекс заходів для справжньої боротьби із контрабандою та порушенням митних правил у статті Илья Несходовский:

>>>
Боротьба з контрабандою повинна охоплювати не лише силові заходи, вона має бути комплексною і включати цілу низку заходів, покликаних системно змінити роботу митних органів, аби унеможливити контрабанду, яка призводить не тільки до зменшення надходжень до державного бюджету, а й викривляє конкуренцію, веде до втрати Україною свого економічного потенціалу:

Стаття на ДТ

Мінфін опублікував план дій з реформування фіскальної служби. Документ має і прогресивні норми, і деякі вади. Стаття старшого аналітика з податкових питань ІСЕТ В'ячеслава Черкашина.

Директор ІСЕТ Ілля Несходовський прийняв участь у програмі "Свобода слова" від 25.06.2018 на ICTV по темі: "Як перемогти контрабанду?" (38 хв.)

Відео програми Свобода слова

Гість програми "Тема дня" на Першому каналі – директор інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський розповідає про автомобілі на єврономерах або, як їх називать в народі "євробляхи". Після пропозицій представника профільного комітету Ніни Южаніної чергова буря сколихнула цю тему на українських дорогах.

Відео

Учасники Економічного Форуму назвали умови для зростання економіки

18 травня 2018 року відбувся III Open Economic Forum: «Економічне зростання та створення робочих місць: порядок денний для України», в якому взли участь представники влади, експерти, представники бізнесу.

Форум назвав першочергові реформи для внутрішньої модернізації підприємств, інвестиційної привабливості, детінізації і, як наслідок - збільшення зарплати на українців в реальному секторі економіки. Адже 4 роки триває реформування країни, але рівних умов ведення для бізнесу немає, реальні масштабні інвестиції країною не залучаються, у малого та середнього бізнесу відсутнє поле для створення продукції з високою доданою вартістю. У результаті, зростання економіки уповільнюється, українці массово виїжджають за кордон на розвиток чужих держав. Дослідження, оприлюднене на початку 2018 року Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення ZN.ua, показує: 45% - готові виїхати за кордон в пошуках більш високого заробітку й утримати їх від цього зможе лише ряд першочергових реформ. “ Останнім часом топ-темою спілкування між підприємціями є обмін сумним досвідом, хто і скільки втратив кваліфікованих кадрів, як відновити дієздатність колективів в таких умовах, як справитись зі зростаючим попитом на вітчизняні продукцію і послуги в цих умовах, якими системними кроками на рівні держави можна було б зупинити процеси знелюднення країни”, - констатував у своєму виступі на форумі Анатолій Долинний, голова Української федерації інформаційної безпеки, член УРБ”.

- Без участі бізнесу, без його консолідованої позиції економічні перевтілення в правильному напрямку в стислі терміни неможливі, - підкреслила представник Української Ради Бізнесу, генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки” Софія Арасланова.

Форум назвав причинно-наслідкові зв’язки для вирівнювання умов ведення бізнесу та полегшення фіскального тиску. Першим кроком мають стати інституційні реформи - проведення ефективної інституційної реформи фіскальних та митних органів та впровадження з 2019 року податку на виведений капітал замість податку на прибуток, що стане потужним стимулом до економічного зростання, створить інвестиційну привабливість Україні. По друге - потрібен справжній (а не декларативний) контроль ланцюжка поставок товару, що виведе з тіні торгові операції з імпортом-експортом в усіх секторах ринку. По третє – зменшення найбільш шкідливих податків: радикальне зниження навантаження на фонд оплати праці аж до повної ліквідації податків на працю, та зниження податку на доходи громадян - надасть можливість для швидкого розвитку підприємств, стимулює інвестиції та надасть ресурс для збільшення заробітні плати. Цього реально досягти за рахунок зменшення неефективних видатків бюджету та обов’язкових «соціальних фондів» - адже Україна перерозподіляє через публічні фінанси 44.5% від ВВП, на рівні Німеччини, ), при тому, що деякі дослідження вказують на оптимальний рівень у 35-37% від ВВП, а для того, аби відповідати поточній якості державного управління він має бути менший 30%. Привабливого для робітників та інвесторів балансу можна досягти за рахунок одночасного зниження рівня перерозподілу (в тому числі, при зростанні деяких витрат в абсолютних цифрах - завдяки випереджаючому зростанню економіки).

У першій секції Форуму учасники закликали владу терміново провести радикальну реформу ДФС та митниці. За даними Інституту соціально-економічної трансформації (ІСЕТ), які оголосив експерт РПР Ілля Несходовський, сумарна цифра збитків, які щорічно несе державний бюджет внаслідок нереформованої ДФС та митниці (через схеми по мінімізації податків через конвертаційні центри, «скрутки», «сірий імпорт», схеми із низькоподатковими юрисдикціями тощо), - більше 130 млрд.грн. Якщо розрахувати через показник тіньової економіки (35% від ВВП за офіційними даними МЕРТ та 42-43% від ВВП за розрахунками міжнародних організацій), порівнявши його із більш менш розвиненими країнами Європи (12-15% від ВВП) – також отримуємо більш ніж 150 млрд гривень на рік втрат бюджету через нереформовані фіскальні органи.

Яна Бугрімова, директор департаменту податкової політики, наголосила, що Мінфін повність підтримує необхідність реформи ДФС, потрібні як інституційні зміни так і зміна філософії роботи служби. Це не легкий шлях, на це піде не менше ніж три роки. Також Яна Бугрімова зазначила, що підтримує перехід від податку на прибуток до оподаткування виведеного капіталу.

Тетяна Острікова, народний депутат України, зазначила, що два тижні тому вона із делегацією відвідала США та спілкувались з МВФ щодо реформи корпоративного податку в Україні. Вона повідомила, що за підсумками цієї зустрічі було чітко зрозуміло, що МВФ не за і не проти ліквідації податку на прибуток та запровадження замість нього податку на виведений капітал, представники фонду наголошують лише на необхідності збалансувати держбюджет.

Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе звернувся до учасників Форуму із закликом встановити чіткий дедлайн - до кінця року мають бути прийняті всі необхідні закони для реформування ДФС та митниці, розмежовання ДФС на сервісну і поліцейську служби. «Давайте разом звернемося до Верховної Ради України з тим, щоб вона незважаючи на передвиборчу турбулентність, прийняла ті закони, які потрібні бізнесу» - наголосив Григол.

Учасники Форуму запропонували представникам Мінфіну протягом місяця подати до Кабміну стратегічний план реформування ДФС та митниці на 3 роки, розроблений за участі бізнеса та експертів, а також сприяти впровадженню податку на виведений капітал вже з початку 2019 року.

Шляхи подолання прогалин в оподаткуванні імпорту від кордону до розрахункового апарату в місці продажу цього товару учасники Форуму шукали під час панельної дискусії “Створення рівних умов ведення бізнесу та виведення з тіні торгових операцій”. Аналітична робота “Щодо оцінки переваг і недоліків варіантів зменшення можливостей для ухилення від оподаткування при імпорті та продажі товарів” (авторства І. Несходовського та В. Черкашина) продемонструвала, що найбільш оптимальним варіантом контролю ланцюжка, на основі аналізу міжнародного досвіду, є запровадження єдиного податкового документу (tax invoice), а також грузинський досвід використання електронної онлайн системи контролю переміщення товарів. До того ж, дієвим механізмом контролю торгових операцій має бути “кешбек для покупця”, нещодавно представлений до обговорення Мінфіном. Він сприятиме створенню стимулів для добровільного використання РРО, а також сприятиме виявленню махінацій, насамперед «псевдо-фіскальних» апаратів, без збільшення тиску на дрібний бізнес. “При низькій інституційній спроможності сучасних контролюючих органів механізм є вкрай важливим: його можливо швидко впровадити, просто адмініструвати й він зможе замотивувати покупця вимагати передбачений законом розрахунковий документ у продавця”, - зауважив Олег Іваненко, директор Української асоціації виробників.

Повну невідповідність рівня держвидатків та якості державного управління показало макроекономічне дослідження: «Порівняльний аналіз оподаткування фонду заробітних плат та видатків бюджету у окремих країнах - СНД, ЄС, Азії, Латинської Америки» (автори В. Дубровський та В. Черкашин): “Необхідно терміново скорочувати , перерозподіл через публічні фінанси, принаймні до рівня 35-37% від ВВП, також насамперед заради зменшення найбільш шкідливих для економіки прямих податків, зокрема ліквідувати податок на прибуток, замінивши його податком на виведений капітал, а також радикально скоротити ЄСВ та ПДФО” – наголосив Володимир Дубровський, старший економіст CASE-Ukraine.

Павло Кухта, заступник голови Стратегічної групи радників з підтримки реформ в Україні, повідомив, що фахівці групи підтримують необхідність скорочення державних видатків та вважають доцільним знизити навантаження на фонд оплати праці.

Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень, зазначив, що проблема високого фіскального навантаження на бізнес, зокрема на працю ще кілька років тому, згідно опитувань ІЕД – була на п’ятому місці, а у останньому опитуванні ця проблема вже на другому місці серед ключових проблем бізнесу.

Проект Резолюція Форуму розміщено на сайті Української Ради Бізнесу, оргкомітет чекає на проактивність учасників форуму у фіналізації проекту документу. По закінченні обговорення протягом 2 тижнів текст буде фіналізовано та Резолюція буде відправлена очільникам усіх гілок влади в Україні.

У аналітичній роботі проведено порівняльний аналіз щодо:

-                 Рівень навантаження на фонд заробітної плати у різних країнах

-                 Рівень навантаження на мікробізнес (ПДФО та ЄСВ)

-                 Доля (у %) видатків бюджету, які перерозподіляються через публічні фінанси

-                 Частки податків з заробітної плати у % від ВВП

-                 Частки податків з землі/нерухомості у % від ВВП

-                 Моделей пенсійних систем у відповідних країнах

За підсумками дослідження зроблено комплексні висновки та надано рекомендації для України щодо оптимального розміру видатків держбюджету та навантаження на фонд оплати праці в Україні.

Дослідження - final.doc

18 травня 2018 о 14:00 відбудеться Економічний Форум, на якому за участі представників влади, представників бізнес-об‘єднань та експертного середовища буде обговорено законодавчі урядові ініціативи та знайдено оптимальні рішення, які б забезпечили економічне зростання України та створення робочих місць.

Питання до обговорення:

-       Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства як спільна ініціатива Уряду і підприємців на період 2018-2020

-       Інвестиційна привабливість через системне реформування фіскальних органів

-       Створення рівних умов для ведення бізнесу та виведення з тіні торгових операцій.

Цифровізація ланцюжка постачання товарів (єдиний податковий електронний документ, кешбеки, цифрові РРО)

-       Реформа фіскальних та митних інститутів

Реформа ДФС, митниці, усунення функцій розриву між формуванням та реалізацією фіскальної та митної політики

-       Утримання трудових ресурсів для економічного зростання України

Зниження навантаження на фонд оплати праці з компенсаційними механізмами бюджетних втрат

До дискусії запрошені:

Степан Кубів - Віце-Прем’єр-міністр Степан Кубів

Олександр Данилюк - Міністр фінансів України

Южаніна Ніна – Голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики

Капінус Євгеній – Державний секретар Міністерства Фінансів України,

Острікова Тетяна – Голова підкомітету з питань митної справи та удосконалення Митного кодексу України Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики

Маркарова Оксана – перший заступник Міністра Фінансів України

Шамбір Микола – заступник Міністра соціальної політики України

Міклош Іван – Голова Стратегічної групи радників з підтримки реформ

Дубровський Володимир – старший економіст CASE Україна, експерт РПР

Павло Кухта – заступник Голови Стратегічної групи радників з підтримки реформ

Несходовський Ілля – директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт РПР

Лазарєв Олександр – співголова Митного Комітету Європейської Бізнес Асоціації

Місце проведення: Grand Hall Chamber Plaza, вул. Велика Житомирська, 33

Реєстрація за посиланням

Організатори: Коаліція 64-х бізнес асоціацій "Українська Рада Бізнесу"

За підтримки: Інститут соціально-економічної трансформації, CASE Україна, Реанімаційний Пакет Реформ, Американська торгівельна палата, Всеукраїнська аграрна рада, Європейська Бізнес Асоціація, Міжнародний інститут менеджменту, Торгово-промислова палата

В Украине хотят ввести систему денежной компенсации покупателям, которые обнаружат нарушения при покупке товаров. Инициатор изменений в законодательство в Налоговой системе — Министерство финансов. Таким образом в ведомстве хотят мотивировать граждан проявлять теневые операции. Гость студии — Илья Несходовский, экономический эксперт. http://fbc.net.ua/programs/biznes-ilya-neshodovskij-9/

7 березня відбулось експертне обговорення нового проекту закону про Національне Бюро фінансової безпеки за участі Голови комітету з питань податкової та митної політики, співавторів законопроекту та експертів ІСЕТ, РПР, ЦППР, ЦЕС, РПК.

Голова комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна розповіла про ключові норми проекту НБФБ, про міжнародний досвід, який було вивчено при його напрацюванні та запропонувала експертам висловити свої пропозиції та обговорити їх.

Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації звернув увагу на те, що новим проектом передбачена підконтрольність нового органу здебільшого Президенту і що Конституцією не передбачено призначення керівника НБФБ Президентом України. На думку Іллі нове Бюро має знаходитись у системі органів Кабміну, що зробить його керованим і в той же час достатньо незалежним.

Ніна Южаніна повідомила, що автори проекту прагнуть зробити Національне Бюро фінансової безпеки справді незалежним, за аналогією з НАБУ, тому запропонована саме така модель. За словами Голови комітету, за концепцією проекту закону, новий орган – Національне бюро фінансової безпеки України за своїми функціями та діяльністю має повністю відрізнятися від діючій сьогодні податкової міліції: «До напрацювання нового проект закону спонукала концептуальна річ: ми не мали права дозволити робити новий орган, який би за своїми функціями повністю відповідав би податковій міліції і змінювалась би тільки підпорядкованість. НБФБ не може бути підпорядкований Кабінету міністрів, оскільки має бути рівновіддалений від усіх органів, які можуть підпадати під розслідування по 191 статті Кримінального Кодексу (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем). Це і міністерства в тому числі. НБФБ має бути віддаленим від Уряду, оскільки Бюро буде займатися розслідуванням злочинів не тільки на вході в бюджет, а у більшості на виході з бюджету».

Гетман Олег, експерт Інституту соціально-економічної трансформації, координатор експертної групи Податкова реформа РПР повідомив, що згідно аналізу міжнародного досвіду начастіше служби по розслідуванню фінансових злочинів підпорядковуються або курується Міністерством внутрішніх справ або Міністерством фінансів, для України експертами вбачається доцільним підпорядкування Мінфіну, також можливо розглядати варіант Міністерства юстиції.

Також Олег зазначив, що на думку експертів проектом має бути передбачено обмеження на входження у штат колишніх та нинішніх співробітників ДФС, НПУ, СБУ, прокуратури та судів. На думку експертів таких співробітників не може бути більше ніж 20%, безвідносно періоду та тривалості їх роботи у вказаних органах, а також необхідно заборонити таким особам займати вищі керівні посади у новоствореній СФР. Крім того необхідно зменшити передбачену чисельність співробітників бюро у 4 000 осіб, така кількість не вбачається доцільною.

Співавтори проекту НБФБ зауважили, що таку модель з антиквотами реалізувати буде вкрай важко технічно, а також складно визначити доцільний відсоток цієї антиквоти. Крім того, це порушує права громадян та трудове законодавство.

Ще одне завдання, яке на думку експертів є одним з наважливіших для цієї реформи - усунути дублювання функцій контролю економіки (відсторонити СБУ і Нацполіцію від розслідування економічних злочинів), зробивши єдину Службу по розслідуванню значних фінансових злочинів.

Ніна Южаніна повідомила, що її командою вже проведено консультації з НПУ та СБУ, вони будуть тим чи іншим чином відсторонені від розслідування економічних злочинів після прийнття нового проекту НБФБ.«Ми вводимо нову статтю Кримінального кодексу 191-1, яка вводить підслідність НБФБ. Таким чином ми переводимо всі економічні злочини, пов’язані з публічними фінансами до відома НБФБ. МВД ми нічого не залишаємо. Вони ліквідовують свій підрозділ. В СБУ ми також повністю забираємо можливість тиснути на бізнес. Для цього, разом з керівництвом СБУ та Генеральної прокуратури ми напрацювали відповідний інструмент – внесення змін в Кримінально-процесуальний кодекс щодо обов’язкового рішення процесуального прокурора, який зобов’язаний упродовж 24 годин порушити кримінальне провадження у випадку, якщо СБУ зайшло до бізнесу за підозрою у контрабанді зброї, зброї не знайшло, але продовжує свої дії вже за 191 статтею КК. В процесі реформування СБУ, яке має незабаром розпочатися, департамент «К» буде повністю розформовано» - наголосила Ніна Южаніна.

За підсумками обговорення законопроекту досягнуто домовленість щодо врахування у проекті низки змін, зокрема щодо посилення ролі громадських організацій у процесі відбору кандидатів на посади в НБФБ, а також погодили, що інші пропозиції до цього документу експерти РПР передадуть Голові комітету з питань податкової та митної політики письмово протягом тижня та обговорять 16 березня, під час наступної зустрічі.

Згідно досліджень експертів Інституту соціально-економічної трансформації одні з найбільших втрат для державного бюджету наносить контрабанда та інші способи масового, комерційного ввезення імпортних товарів з ухиленням від сплати податків та митних платежів. Крім прямих збитків для бюджету, масове ввезення імпортних товарів спотворює конкуренцію на внутрішньому ринку, надаючи імпортним товарам безумовну неконкурентну цінову перевагу над товарами вітчизняного виробництва, що у сукупності з іншими негативними обставинами ведення бізнесу в Україні, призводить зменшення інвестиційної привабливості, збитковості українських підприємств, втратою робочих місць, або зменшення рівня оплати праці для збереження конкурентної ціни на продукцію вітчизняних підприємств.

Основними причинами контрабанди та напівлегальних способів ввезення імпорту з ухиленням від оподаткування є:

• корупція на митниці та відсутність з боку держави політичної волі, а в деяких випадках і належних інструментів притягнення до відповідальності митників, які використовують своє службове становище для особистого збагачення;
• зловживання передбаченими чинним законодавством пільгами, зокрема, при перетині кордону фізичними особами, при отриманні імпортних товарів через поштові пересилання;
• зловживання умовами спрощеної системою оподаткування, зокрема, відсутністю законодавчої вимоги ведення обліку надходження і вибуття товарів та відсутністю належного контролю при реалізації товарів.

Мета даної аналітичної роботи - оцінити різні пропозиції, що спрямовані на недопущення спотворення конкуренції на внутрішньому ринку України через реалізацію контрабанди та інших товарів, з ухилянням від оподаткування, зокрема, через зловживання спрощеною системою оподаткування. В процесі оцінки з урахуванням інституційної .

Посилання:

Аналітична робота