Закон про БЕБ був прийнятий Верховною Радою 28 січня 2021 року. Уряд утворив Бюро 12 травня 2021 року як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Урядом України.

На цей час Бюро економічної безпеки працює більше року, фахівці аналітичних центрів розробили вимірювані показники ефективності БЕБ та провели перший моніторинг ефективності відповідно до показників:

Базові КРІ:

1. Співвідношення кількості початих досудових розслідувань до кількості обвинувальних актів, направлених до суду

2. Співвідношення кількості обвинувальних актів направлених до суду першої інстанції із кількістю обвинувальних вироків по справам підслідним БЕБ

3. Статистика зупинених кримінальних проваджень (у динаміці - період до періоду)

4. Питома вага відкшодування збитків до встановлених у кримінальному провадженні.

 5. Середня тривалість досудових розслідувань у кримінальних провадженнях, окремо частка ДР що тривають понад 18 місяців (ст. 219 КПК України)

 6. Співвідношення витрачених на БЕБ коштів на рік до принесених БЕБом до держбюджету

 7. Справи порушені за ст. 212 КК: співвідношення справ, у яких є вироки або припинені за ч. 4 ст. 212 КК (сплата податків).

 8. Динаміка кількості та вартості арештованого майна. Співвідношення до кількості арештів майна у розвинених країнах-сусідах (Естонія, Латвія, Грузія, Литва з урахуванням різної кількості юросіб). Співвідношення накладених арештів майна та скасованих, у динаміці по кварталах

 9. Динаміка кількості обшуків (загалом інвазивних слідчих дій) БЕБом. Співвідношення до кількості обшуків у розвинених країнах-сусідах (Естонія, Латвія, Грузія, Литва з урахуванням різної кількості юросіб), а також результативності таких дій.

 10. Кількість скарг бізнесу (до бізнес омбудсмена) квартал до кварталу (та порівняння із кількістю скарг на Податкову міліцію). 

Моніторинг ефективності Бюро економічної безпеки - за посиланням: Monitoring-BEB-2022rik.pdf

Детінізація в Україні - системна робота над побудовою нових правил роботи багатьох учасників процесу. Детінізація далеко не зводиться до посилення контролю за малим бізнесом, офіційно зареєстрованим, як це собі нерідко уявляють люди, поверхнево знайомі з ситуацією. Більше того, такий підхід може бути контрпродуктивним, якщо застосовується сам по собі, окремо від загальної стратегії податкової реформи та, ширше, суспільної модернізації країни. Привернення уваги до зловживань у малому бізнесі, або за допомогою малого бізнесу, зокрема ССО, є улюбленим прийомом противників ліберальної податкової рефрми,

Насправді, послідовність, яка випливає з науково-обгрунтованого підходу до реформ є протилежною: починати треба зі схем ухилення від податків, які використовуються великим бізнесом; потім переходити до середнього, і на останок залишати поширені, але відносно дрібні зловживання. Це узгоджується і з міжнародним досвідом.

З фіскальної та управлінської точки зору, це дає можливість відносно невеликими, але концентрованими зусиллями досягти значного фіскального ефекту, виловивши спочатку «велику рибу». Відповідно до принципу Парето, це як раз той випадок, коли 20% зусиль дають 80% результату.

З точки зору політичної економіки, реформи, що зачіпають великі маси людей треба робити поступово, даючи можливість для пристосування – адже пересічна людина не може швидко змінити свою поведінку. Водночас, реформи, спрямовані на обмеження деструктивної поведінки організацій чи інших великих гравців варто робити швидко, аби вони не встигли мобілізувати свої можливості для опозиції таким реформам. Пристосування тут відбувається шляхом заміни тих персоналій, які нездатні чи не хочуть адаптуватися – така заміна є однією з цілей реформи.

З соціально-політичної точки зору, руйнування «поганих» інститутів, таких як корупція та масове ухилення від податків, має відбуватися виключно згори до низу – бо еліта має заслужити право «наводити порядок», насамперед, власним прикладом. Законність історично поширювалася у суспільствах саме від еліт до широких верств населення. Спроба еліт змусити решту населення дотримуватися законів в той час, коли самі вони цього не роблять, призводить до того, що закони сприймаються вороже, і відторгаються; а спроба їх впровадити насильно веде до революції.

Дослідження щодо світового досвіду регулювання малого та мікробізнесу та української специфіки - за посиланням: Analitika-RRO-2022-final.pdf

В епоху «інтелектуальної економіки» головну роль виконують не природні ресурси, а людський капітал. У цьому сенсі однією з українських надій, безперечно, залишається IT-сектор, який, якщо його й далі підтримувати, цілком можливо стане своєрідним економічним форсажем для України в умовах війни та післявоєнного відновлення економіки.

Водночас інші держави також роблять ставку на інформаційні технології, а конкурента боротьба є доволі запеклою. Так, якщо у 2019 році згідно з Kearney Global Services Location Index ми перебували на 20-му місці у світі за цифровим розвитком та можливостями, то лише два роки потому, у 2021 році -  наша країна посіла лише 42 місце рейтингу.

Зазначене сталося внаслідок, зокрема того, що окремі країни вдаються до надзвичайних кроків з податкового стимулювання своєї ІТ-галузі. Так, наш добрий сусід – Молдова – з 2018 року пропонує IT-сектору послуги Moldova Innovation Technology Park. Його особливістю є приваблива система оподаткування, коли резидентів парку оподатковують єдиним податком – 7% від обороту, замість семи податків (включаючи податок із заробітної плати, на дохід від підприємницької діяльності, на нерухомість, внески на соціальне та медичне страхування, місцеві податки та дорожній податок).

Інший друг та сусід нашої країни, а саме Польща, пропонує одразу декілька альтернативних податкових преференцій: знижену 9% ставку корпоративного податку для малих компаній (з оборотом до 2 млн євро на рік) або так званий «Естонський CIT» (в Україні отримав назву податку на виведений капітал), який взагалі не передбачає систематичного оподаткування прибутку компанії, а лише окремі операції з його виведення. Крім цього, з 2022 року польські програмісти – підприємці можуть скористатися зниженими ставками єдиного податку на свої доходи за ставками 12% (у 2021 році було 15%) та 8,5%.

Аналогічні процеси йдуть не лише у Європі. Так, наприклад Шрі-Ланка з 2020 року запропонувала IT-сектору повне звільнення від ПДВ та корпоративного податку.

Тобто саме звільнення від ПДВ для IT-сектору, у окремих юрисдикціях, стало предметом стимулювання та елементом міжнародної податкової конкуренції. При цьому всі зазначені вище країни є більш конкурентними та випереджають нас у Global Services Location Index.

Аналітична довідка - за посиланням: Analitishna-dovidka-IT.pdf

У цій аналітичній роботі досліджується ситуація з чинною акцизною політикою у тютюновій галузі та тіньовим ринком сигарет в Україні, акцентується увага на міжнародних тенденціях та аспектах оподаткування галузі, зокрема Європейського Союзу та Євразійського економічного союзу, а також надаються рекомендацій з вдосконалення політики у сфері оподаткування тютюнових виробів, зокрема з метою зростання ефективності протидії їх незаконному виробництву та продажу.

Процес регулювання та оподаткування тютюнової галузі у світі відрізняється великим різноманіттям, хоча майже 150 країн, зокрема країни-члени ЄС та Україна, координують свої політики відповідно до рамкової конвенції ВООЗ щодо контролю над тютюном та комплексу заходів, заснованих на її основі (так званий MPOWER), у якому одним з головних шести завдань визначено «підвищення податків на тютюнові вироби (Raisingtaxesontobacco)».

Ще одним фактором виступає гармонізація національних акцизних політик в рамках міжнародних угод, наприклад таких що використовують Європейський Союз або Євразійський економічний союз. Так, Україна, маючи зобов’язання за Угодою про асоціацію з ЄС та нещодавно отримавши статус країни-кандидата на членство в співтовариство, поетапно наближує своє податкове законодавство до структури оподаткування акцизними зборами, визначеної у acquis ЄС, та поступово збільшує акцизи на тютюнові вироби до мінімального європейського рівня (так званий 7-річний план-графік підвищення ставок акцизів на сигарети до 2025 року). Зазначений фактор, підсилений пошуками з боку українського Уряду та парламенту швидких шляхів покриття касових розривів державного бюджету, зокрема через механізм індексації ставок на рівень індексів споживчих цін, призвів до вкрай динамічного зростання ставок акцизного податку в Україні, що, у свою чергу, на фоні низької купівельної спроможності населення стимулює перетікання формальних операцій до тіньового сектору та роблячи український ринок тютюну все більш привабливішим для злочинців з країн-сусідів (насамперед Білорусі, росії та Молдови).

Таким чином, перед акцизною політикою України постає вкрай складне завдання - забезпечити оптимальний баланс між охороною здоров’я, євроінтеграційними процесами, досягненням цілей наповнення державного бюджету, мінімізацією тіньової частки, а також нівелюванням наслідків диспропорцій акцизів на тютюнову продукцію в Україні та країнах – сусідах. Питання лише набуло більшої ваги та важливості в умовах військової агресій росії проти України.

Аналітична робота - за посиланням: Akcizna-politika-Ukraine-2022.pdf

Ще до початку війни за різними оцінками в Україні налічувалось від 3 до 4 мільйонів людей, які працювали у неформальному секторі. За результатами проведеного Центром Разумкова опитування 63,7% респондентів відповіли, що працюють на основі трудового договору і отримують лише офіційну зарплату. Решта визнали, що отримують усю або частину зарплати неофіційно. За даними Держстату, кількість неформально зайнятого населення у віці 15-70 років у 2021 році становила 3291,6 тисячі осіб. Це 20,5% від загальної чисельності працюючих українців цього віку.

Тож частка неформального ринку праці - була суттєвою і до війни, а зараз ситуація значно погіршилась. Необхідні системні рішення, щоб надати можливість мільйонам людей працювати у формальному секторі. Значна частина людей працездатного віку зараз або тимчасово не працюють, або знаходять періодичну роботу без оформлення трудових відносин. Вкрай складно у цей складний час влаштуватись на роботу офіційно, особливо враховуючи надвисоке навантаження на фонд оплати праці в Україні, а також застаріле обтяжливе трудове законодавство.

Суспільство зацікавлене у легалізації будь-якої корисної діяльності, навіть за символічну плату, оскільки тіньовий статус породжує багато негативних ефектів для інших: корумпує контрольні органи, живить організовану злочинність, виводить з правового поля активну та прогресивну частину населення, стримує можливий розвиток бізнесу. 

Наявні податкові режими в Україні передбачають необхідність реєструвати підприємницьку діяльність і подавати звіти, з ризиком перевірок та штрафів, що ускладнює прийняття рішення щодо початку такої діяльності, особливо особами, які займаються індивідуальною або епізодичною трудовою діяльністю. Існує потреба у доповненні існуючих падтакових режимів компромісним та простим механізмом легалізації, який був би привабливим для відповідних економічних суб’єктів, які сьогодні масово залишаються поза правовим полем. 

Пропозиції експертів щодо концепції спецрежиму для самозайнятих - за посиланням: Концепція-щодо-самозайнятих-осіб.pdf

Закон про БЕБ був прийнятий Верховною Радою 28 січня 2021 року. Уряд утворив Бюро 12 травня 2021 року як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Урядом України.

На цей час Бюро економічної безпеки працює більш ніж 9 місяців, фахівці аналітичних центрів розробили вимірювані показники ефективності БЕБ та провели моніторинг ефективності за 9 місяців роботи, відповідно до показників:

Базові КРІ:

1. Співвідношення кількості початих досудових розслідувань до кількості обвинувальних актів, направлених до суду

2. Співвідношення кількості обвинувальних актів направлених до суду першої інстанції із кількістю обвинувальних вироків по справам підслідним БЕБ

3. Статистика зупинених кримінальних проваджень (у динаміці - період до періоду)

4. Питома вага відкшодування збитків до встановлених у кримінальному провадженні.

 5. Середня тривалість досудових розслідувань у кримінальних провадженнях, окремо частка ДР що тривають понад 18 місяців (ст. 219 КПК України)

 6. Співвідношення витрачених на БЕБ коштів на рік до принесених БЕБом до держбюджету

 7. Справи порушені за ст. 212 КК: співвідношення справ, у яких є вироки або припинені за ч. 4 ст. 212 КК (сплата податків).

 8. Динаміка кількості та вартості арештованого майна. Співвідношення до кількості арештів майна у розвинених країнах-сусідах (Естонія, Латвія, Грузія, Литва з урахуванням різної кількості юросіб). Співвідношення накладених арештів майна та скасованих, у динаміці по кварталах

 9. Динаміка кількості обшуків (загалом інвазивних слідчих дій) БЕБом. Співвідношення до кількості обшуків у розвинених країнах-сусідах (Естонія, Латвія, Грузія, Литва з урахуванням різної кількості юросіб), а також результативності таких дій.

 10. Кількість скарг бізнесу (до бізнес омбудсмена) квартал до кварталу (та порівняння із кількістю скарг на Податкову міліцію). 

Моніторинг ефективності Бюро економічної безпеки за 9 місяців 2022 року - за посиланням: Моніторинг-БЕБ-9місяців-2022р.pdf

Третій рік роботи Парламенту розпочався наприкінці економічної кризи, спровокованої світовою пандемією коронавірусу.

Станом на 1 січня 2022 року Україна мала такі економічні показники:

1. Економіка поступово виходить з кризи: після падіння у 2020 році на -4% ВВП, у 2021 році економіка зросла на 3.2% ВВП
2. ВВП у доларовому еквіваленті збільшився з 153.9 млрд доларів у 2019 році, 155.6 млрд доларів у 2020 року – до 200 млрд дол за підсумками 2021 року.  ВВП на одну людину у доларовому еквіваленті збільшився з 3662 доларів у 2019 році, 3727 доларів у 2020 році – до 4836 доларів у 2021 році. Це є найвищими показниками за всю історію України.
3. Середня заробітна у доларовому еквіваленті на 01.01.2019 року складала 332 долари, на 01.01.2020 року = 430 доларів, на 01.01.2021 року = 438, на 01.01.2022 року = 506 доларів (що є найвищим показником за всі роки спостережень).
4. На 31.12.2021 року міжнародні резерви України складали 30.9 млрд доларів. На кінець 2019 року ЗВР складали 25,3 млрд доларів, на кінець 2020 року ЗВР складали 29.1 млрд доларів.
5. Банківська система у 2021 році демонструє стабільність – за останні два роки було визнано неплатоспроможними лише кілька невеликих банки. Внаслідок професійних дій Національного банку та покращення платіжного балансу – національна валюта у 2019-2021 роках є стабільною.
6. Обсяги депозитних вкладів у банківській системі зростали весь 2021 рік.На грудень 2021 року депозити фізичних та юридичних осіб склали 1трлн 504 млрд, в той час як грудень 2020 року вони складали 1 трлн 348 млрд грн

Повномасштабна військова агресія рф проти України, яка розпочалась 24 лютого 2022 року – призвела до значного негативного впливу і на економіку України

Протягом парламентського року було прийнято багато важливих законів, зокрема зміни пов'язані з війною, щодо допомоги бізнесу у релокації та громадянам ВПО, зміни у податковій політиці, врегулювання фінансового сектору тощо. Огляд позитивних, ризикових та негативних змін - у аналітичному огляді стану реалізації економічних реформ за 2021-2022 роки: Shadow-report-2022-final.pdf

Фахівці українських аналітичних центрів проаналізували проєкт Мінекономіки щодо е-відряджень та низку НПА щодо військового обліку українок та зазначають таке: 

Економічна ситуація в Україні на цей час є вкрай важкою. Мільйони вимушених переселенців, скорочення у більшості секторів  економіки, масові звільнення тощо потребують рішучих дій влади.

У цей час неприпустимими є додаткові обтяження для українців та українок, які у вкрай складних умовах залишаються в Україні працювати, або планують повернутись з за кордону до України.

Військовий облік для українок:

У своєму зверненні заст. Міністра оборони Г.Маляр зазначає: “На сьогодні в державі немає гострої потреби  суттєво збільшувати кількість жінок на військовому обліку. Разом із тим, для Збройних Сил залишається потреба в спеціальностях та фахівцях медицини, радіотехніки, харчових технологій. Ще раз нагадую - йдеться про добровільну постановку на військовий облік. ”

Фахівці аналітичних центрів підтримують таке суттєве зменшення професій, а також добровільність обліку.

У зв’язку з цим закликаємо терміново реалізувати:

Верховна Рада України: до 1 жовтня 2022 року прийняти проект Закону про внесення змін до статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" №6482 від 28.12.2021 р., яким передбачено добровільність військового обліку для жінок. Замінити в законі термін "споріднені спеціальності" на більш коректний, наприклад - чітко зазначити три спеціальності, запропоновані Міноборони.

Міністерство оборони: до 1 жовтня внести зміни до Наказу №313 від 11.10.2021 “Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями” - та суттєво скоротити цей перелік.

Міністерство оборони: відтермінувати граничну дату обліку до 01.01.2023

Закордонні відрядження та відрядження в межах України для українців:

Пропонуємо реалізувати модель закордонних відряджень для українців, яка була напрацьована та погоджена робочою групою по Відновленню економіки Плану відновлення України, а саме:

Проєкт «є-Відрядження» (захід 1.3.2):

● Єдина база військовозобов’язаних, які їдуть у відрядження закордон + онлайн завантаження наказу про відрядження, інших документів.

● Фіксована тривалість відрядження.

● Грошова застава за працівника у відрядженні (30 мінімальних зарплат).

● Позбавлення керівника права оформлювати накази на відрядження закордон у випадку неповернення.

● Тривалість відрядження не більше 14 діб.

● Кількість – не більше 10% середньооблікового складу компанії за останні 3

місяці (не більше 20 осіб).

В той же час додатковий контроль та облік українців при короткострокових відрядженнях в межах України - не є доцільним взагалі.

Виходячи з викладеного вище представники аналітичних центрів закликають народних депутатів та Міністерство оборони врахувати надані пропозиції та реалізувати вкрай необхідні зміни до НПА до 01.10.2022 року.

Аналітичні центри:

Центр економічної стратегії

Інститут соціально-економічної трансформації

Інститут податкових реформ

Палата податкових консультантів

Інститут фінансів та права

Мережа захисту національних інтересів “АНТС”

Закон про БЕБ був прийнятий Верховною Радою 28 січня 2021 року. Уряд утворив Бюро 12 травня 2021 року як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Урядом України.

На цей час Бюро економічної безпеки працює більш ніж пів року, фахівці аналітичних центрів розробили вимірювані показники ефективності БЕБ та провели перший моніторинг ефективності відповідно до показників:

Базові КРІ:

1. Співвідношення кількості початих досудових розслідувань до кількості обвинувальних актів, направлених до суду

2. Співвідношення кількості обвинувальних актів направлених до суду першої інстанції із кількістю обвинувальних вироків по справам підслідним БЕБ

3. Статистика зупинених кримінальних проваджень (у динаміці - період до періоду)

4. Питома вага відкшодування збитків до встановлених у кримінальному провадженні.

 5. Середня тривалість досудових розслідувань у кримінальних провадженнях, окремо частка ДР що тривають понад 18 місяців (ст. 219 КПК України)

 6. Співвідношення витрачених на БЕБ коштів на рік до принесених БЕБом до держбюджету

 7. Справи порушені за ст. 212 КК: співвідношення справ, у яких є вироки або припинені за ч. 4 ст. 212 КК (сплата податків).

 8. Динаміка кількості та вартості арештованого майна. Співвідношення до кількості арештів майна у розвинених країнах-сусідах (Естонія, Латвія, Грузія, Литва з урахуванням різної кількості юросіб). Співвідношення накладених арештів майна та скасованих, у динаміці по кварталах

 9. Динаміка кількості обшуків (загалом інвазивних слідчих дій) БЕБом. Співвідношення до кількості обшуків у розвинених країнах-сусідах (Естонія, Латвія, Грузія, Литва з урахуванням різної кількості юросіб), а також результативності таких дій.

 10. Кількість скарг бізнесу (до бізнес омбудсмена) квартал до кварталу (та порівняння із кількістю скарг на Податкову міліцію). 

Моніторинг ефективності Бюро економічної безпеки - за посиланням: Monitoring-BEB-piv-roku-experty-EEP-final.pdf

Від 2016 року в Україні уніфіковано та суттєво зменшено ставку ЄСВ – з 39.9% (сукупно) фонду оплати праці (ФОП) до 22% і, відповідно, знижено загальне податкове навантаження. Водночас ставку ПДФО уніфіковано на рівні 18% замість двох ставок (15% до 10 МЗП і 20% після), де середньозважена становила близько 16%. Отже, з урахуванням 1.5% військового збору податковий тиск на зарплати (вимірюваний у відсотках сумарного податку до «чистої» зарплати після сплати всіх податків) зменшився на 30.7% (відносних), з майже 73% до 51.5%. 

Відповідно до теорії та практичного досвіду це мало б призвести до принаймні часткової детінізації зарплат, оскільки навіть зараз, після зниження, саме високі податки на працю – основний стимул для ухилення від них. Практика показала, що таке зменшення податкового навантаження на зарплати недостатнє для того, аби повністю зняти питання з масовим ухиленням від досі надто високого податку. Ба більше, діє «ефект гістерезису» за рахунок того, що високі податки спонукали до створення стійких практик ухилення та відповідних схем, які продовжують діяти навіть після зменшення. Однак ці практики та схеми мають певну вартість, тому для тієї частини підприємців, які хотіли б відмовитися від їх використання, зниження податкового навантаження має значення.

Аналітична робота мала на меті з’ясувати, наскільки це можливо за наявних даних, вплив зменшення ЄСВ на детінізацію зарплат і пришвидшення їх зростання. Для цього було проведено регресійний аналіз факторів, що впливали на обсяг фонду оплати праці в масштабах країни у секторі підприємств усіх форм власності.

Дослідження за посиланням: Ocinka-efektu-detinizacii-zarplat.pdf