Малий бізнес визначається у різних країнах по-різному, але особливі податкові режими здебільшого поширюються тільки на підприємства, що мають не більше десяти найманих працівників – для цього є вагомі підстави, які описано у роботі. Українське законодавство кваліфікує їх як мікропідприємства. Також, до мікробізнесу, вочевидь, належать фізичні особи – індивідуальні підприємці (ФОП), якщо вони працюють самостійно (самозайняті), або мають не більше десяти працівників (включно з собою). Саме такий бізнес докорінно відрізняється від більш масштабного за своїми управлінськими моделями. Зокрема, це призводить до добре вивченої наукою про менеджмент «кризи зростання» при переході стартапу від стадії мікробізнесу до малого підприємства. 

У цій аналітичній роботі проведено порівняння спрощених систем у країнах Європи та Азії, визначено загальні тренди оподаткування малого та мікробізнесу.

За посиланням: Аналітична робота щодо спрощених систем ЄС та Азії