Розрахунок здійснено з урахування наступних припущень:

ü    операції з виплати дивідендів (прирівняних до них платежів) фізичним особам та нерезидентам оподатковуються за ставкою 15% (без врахування банків);

ü    операцій, які будуть прирівняні до виведення капіталу (операції «тонкої капіталізації»; проценти сплачені нерезидентам, що зареєстровані в офшорах, суми перевищення звичайних цін над договірними «трансферне ціноутворення», виплата роялті, в сумах перевищення ліміту та інші) - за ставкою 20%;(без врахування банків);

ü    платежі, що здійснюються державними  чи комунальними підприємствами у зв’язку з розподілом частини прибутку – за ставкою 15%;

ü    банки приймають рішення продовжувати сплачувати податок на прибуток (до розрахунку приймається сплачений податок на прибуток на рівні 2016 року).

1. Сума податку, що буде сплачена до бюджету при здійсненні операцій з виведення капіталу становить 5,6 млрд. грн., в тому числі від сум виплачених дивідендів:
2. фізичним особам (база визначена на підставі даних 1ДФ, за 2016 рік 17,4*15% = 2,6 млрд грн.
3. нерезидентам (база визначена на підставі даних додатку ПН до декларації)19,9 * 15% = 3,0 млрд. грн.
4. Сума податку, що буде сплачена до бюджету при здійсненні операцій виплат прирівняних до виведення капіталу платежів становить  15,5 млрд. грн., в тому числі:
5. Сума податку, що сплачується при виплаті процентів нерезидентам, що зареєстровані в «офшорах»(база визначена на підстав даних ДФС України)                15,7 * 20% = 3,1 млрд. грн.;
6. Сума перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів (правила «тонкої капіталізації») (база визначена на підставі даних додатку РІ до декларації) 44,0 * 20% = 8,8  млрд. грн.;  **44,0 = 49,3 (загальний показник)  – 5,3 (банки)
7. Сума коштів, що перераховується страховиками або іншими резидентами на користь нерезидентів у межах договорів страхування або перестрахування ризиків (база визначена на підставі даних додатку ПН до декларації)0,2 * 20% = 0,04 млрд. грн.;
8. Сума перевищення звичайних цін над договірною (контрактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій («трансфертне ціноутворення») та сума перевищення договірної вартості товарів(база визначена на підставі даних додатку РІ до декларації)2,6 * 20% = 0,52 млрд. грн.;
9. Сума витрат по нарахуванню роялті(база визначена на підставі даних додатку РІ до декларації)1,2 * 20% = 0,2 млрд. грн.;
10. Сума коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) неприбутковим організаціям(база визначена на підставі даних додатку РІ до декларації)8,4 * 20%  = 1,7 млрд. грн. ** 8,6 (загальний показник) – 0,2 (банки) = 8,4;
11. Сума виплат у зв’язку із вкладенням коштів в об’єкти інвестицій за межі України (база визначена на підставі платіжного балансу та курсу валют, дані НБУ) 4,4 * 20% = 0,9 млрд. грн.
    1. Коригування 30% по низько податковим юрисдикціям (без подання ТЦУ)
    2. Сума податку, що буде сплачена до бюджету при здійсненні платежів державними, казенними чи комунальними підприємства на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв’язку з розподілом частини прибутку (база визначена як сума чистого прибутку (фактично сплаченої суми частини чистого прибутку*100/75) + фактично сплачений податок на прибуток підприємств) 22,4 * 15% = 3,4 млрд. грн.

**середнє значення за 2014-2016рр) 18,6*15%=2,8 млрд. грн.;

2,6 + 3,0 = 5,6 млрд. грн.

**19,9 = 22,3(закальний показник) -2,4 (банки)

Суттєве зауваження! Сума обмеження відсотків та відповідно база оподаткування ПВК буде суттєво більшою за рахунок: (1) відмови в моделі ПВК від другого обмежувального показника EBITDA (дані відсутні в Деклараціі з податку на прибуток), (2) зміни критерія пов’язаних осіб за співвідношенням зобов’язань до власного капіталу з 3 до 1,5 та введення 5% ставки ПВК до відсотків в межі 1,5-3,0)

(довідково: за даними GlobalFinancialIntegrityз України протягом 2004-2013 рр. з застосуванням механізму ТЦО було виведено близько 116 млрд. дол..США, що становить приблизно 9.4% від ВВП в середньому за рік. Приблизний розмір недооцінки експорту на 2016 р., розрахований, виходячи із середніх цифр за попередні роки з поправкою на падіння зовнішньоторгівельного обороту, становить 6.7 млрд. дол.. США,; а завищення імпортної вартості – 3.1 млрд. дол.. США, разом майже 10 млрд.дол.США, тобто більше 250 млрд. грн., з яких мало би бути сплачено близько 50 млрд.грн. податку. Концентрація зусиль ДФС на контролі подібних схем (замість масових перевірок з податку на прибуток), та/або аналіз документації з подальшими висновками щодо оподаткування джерел надприбутків, можуть принести до бюджету багатомільярдні додаткові надходження).

1,9 *20%=0,4 млрд.грн.

**1,93 (загальний показник) – 0,03(банки) = 1,9

3,1 + 8,8 + 0,04 + 0,52 + 0,2 + 1,7 + 0,9 + 0,4 = 15,7 млрд. грн.

Сума податку на прибуток, задекларована банками за даними зведеної декларації за 2016 рік –5,9 млрд. грн.  (5851241,999 млн грн.)

Сума податку на виведений капітал (в умовах 2016 року) становитиме:

5,6         +     15,7*        +     3,4    +         5,9      =    30,6 млрд. грн.

Сума податку (операції з виведення капіталу) + Сума податку       (операції з виплат прирівняних до виведення капіталу + Сума податку  виплати державних, комунальних підприємств) + Сума податку  на прибуток банків

Наведений розрахунок проведений за прямими об’єктами. При цьому, суттєвим обмеженням даного розрахунку є відсутність даних та показників за окремими операціями, що визначаються як прирівняні до виведення капіталу платежі. Кількість та вартість таких операцій наразі визначити неможливо.

Значним додатковим об’єктом ПВК є обмеження за відсотками, що сплачуються на користь пов’язаних осіб-нерезидентів (детальніше – вище, в пп.2.2).

Однак відсутність даних та введення нових обмежувальних правил не дозволяє визначити коректно суму операціі, що підпадатиме під базу оподаткування.

Розрахована за прямим розрахунком та наявними показниками сума податку на виведений капітал та прирівняні до виведення капіталу платежі до загального фонду становить 30,6 млрд. грн., що на 29,6 млрд. грн. меншефактичних надходжень податку на прибуток підприємств у 2016році (факт Зведеного бюджету 60,2 млрд. грн.).

Прогнозні втрати бюджету у 2017-2018 роках

(Макроекономічні показники, затверджені

постановою КМУ від 31.05.2017 № 411)

Втрати розраховано з урахування наступних припущень:

1. Ріст прибутку прибуткових підприємств може вплинути на операції пов’язані з прибутковістю підприємств:

- операції з виведення капіталу – виплата дивідендів;

- розподіл частини прибутку державними, казенними чи комунальними підприємствами;

- податок на прибуток від банків.

2. Індекс споживчих цін (інфляція) може вплинути на операції пов’язані з різного роду виплатами (роялті, страхові) та ціноутворенням.

2017 рік

(5,9+3,4+5,2)*121,9% =17,7 млрд. грн.

15,7 * 112,9% = 17,7 млрд. грн.

ПнВК = 17,3 + 17,7 = 35,4 млрд. грн., що на 36,0 млрд. грн. менше очікуваного податку на прибуток підприємств (71,4-35,4=36,0).

2018 рік

ПнВК = (17,7 * 113,7% ) + (17,7*109,5%) = 39,5 млрд. грн., що на 40,6 млрд. грн. менше прогнозної суми податку на прибуток підприємств (80,1-39,5=40,6).

(результати розрахунків МінФіну на базі даних ДФС і власної моделі з урахуванням пропозицій експертів Інституту соціально-економічної трансформації, експертів РПР та аудиторів Т.Шевцової-А.Шемяткіна)

Коригування:

Залік податку на комерційне нерухоме майно при сплаті НнВК = - 1.2 млрд.грн. незалежно від року (з розрахунку ДФС)

ПнВК, сплачений НАК «Нафтогаз» за результатами 2017 р. (до бюджету 2018 р.). ≈25 млрд.грн.*15% = 4 млрд.грн.

(25 млрд.грн.- за особистою експертною оцінкою радника Голови НАК «Нафтогаз» Ю.Вітренко. За умови наведення порядку в розрахунках за газ з боку облгазів та підприємств ТКЕ)

Таким чином, прогнозні надходження від ПнВК у 2018 р. з урахуванням коригувань мають скласти 39,5 – 1.2 + 4 = 42.3 млрд.грн., що на 37.8 млрд.грн. менше прогнозу податку на прибуток підприємств.

В Естонії запровадження подібного за своєю сутністю податку свого часу призвело до двократного падіння надходжень по відношенню до ВВП. Однак, в Україні цей ефект має бути меншим, оскільки перехід до оподаткування виведеного капіталу супроводжується суворими заходами із оподаткування прихованого виводу капіталів. Зважаючи на обсяги проблеми (багаторазово більші, ніж в Естонії – у відносному вимірі), негативний фіскальний ефект має бути істотно меншим, ніж там. Тому наведену вище оцінку треба розглядати як, скоріше всього, занижену.

За розрахунками МЕРТ, фіскальний ефект від детінізації прибутків (базуючись на даних по фактичній детінізації зарплат при зниженні ЄСВ) = 5 млрд. грн.

Непрямий фіскальний ефект від реінвестування частини прибутку, заощадженої завдяки запровадженню НнВК за розрахунками МЕРТ становить 7 млрд.грн. якщо зменшення прямих надходжень складає 47 млрд.грн. Відповідно до наведених вище коригувань, цей ефект зменшується до 5.6 млрд.грн.

Таким чином, сумарно до бюджету після реформи має надійти 53 млрд.грн., що на 27 млрд.грн. менше прогнозної суми податку на прибуток підприємств

Водночас, треба врахувати, що прогноз бюджетних надходжень в Україні має тенденцію недооцінювати фактичні надходження. В середньому за 2002-2016 рр.. перевищення склало 0.79% від ВВП в цілому, і 1.67% якщо не брати кризові роки. Враховуючи, що номінальний ВВП на 2018 р. урядом прогнозується в розмірі 3 247,7 млрд.грн., ймовірна недооцінка, розрахована у такий спосіб складає 25.7 млрд.грн. що майже співпадає з розміром можливих фіскальних втрат від реформи, розрахованих вище.

Зокрема, ці додаткові надходження можуть виникнути внаслідок:

-                     перерахування 50% чистого прибутку НАК «Нафтогаз» в розмірі 25 млрд.грн. як описано вище

-                     впорядкування обліку земель, що має  додатково принести (щонайменше) 5 млрд.грн. у вигляді надходжень від земельного податку – таке впорядкування є необхідною складовою запровадження повноцінного ринку землі

-                     перенесення на 2018 р. частини перевищення бюджетних надходжень 2017 р.

-                     закриття схем з розкрадання ПДВ за допомогою ризик-орієнтованого блокування податкових накладних – близько 10-12 млрд. грн.

Таким чином, ризик недовиконання бюджету 2018 р. внаслідок заміни податку на прибуток податком на виведений капітал є мінімальним.

Компенсаторами для покриття зменшення запланованих податкових надходжень від впровадження  податку на виведений капітал, виходячи з показників бюджетної резолюції на 2018-2020 рр. може стати збільшення надходження від акцизного податку, який, незважаючи на зобов’язання, які взяла на себе Україна перед Європейським союзом, а саме поступово збільшити їх до європейського рівня, запланованого менше ніж у попередньому році на 4,8 млрд грн. При цьому враховуючи прогнозне збільшення курсу долара, а також інфляції плановий показник надходжень від акцизного податку занижений майже на 19 млрд грн.

Також компенсатором є завищення в бюджетній резолюції видатків по КВК 3510000 Міністерство фінансів (загальнодержавні функції), а саме виплати по КВК 3511150 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню», що не враховує дворазове збільшення мінімальної заробітної плати, що відбулося в 2017 році, а відповідно і суттєве зменшення отримувачів житлових субсидій. Незважаючи на це, в бюджетній резолюції передбачено збільшення цієї статті на 36 млрд.грн.

Зазначені показники повністю компенсують потенційне зменшення надходження від податку на виведений капітал.