Ще до початку війни за різними оцінками в Україні налічувалось від 3 до 4 мільйонів людей, які працювали у неформальному секторі. За результатами проведеного Центром Разумкова опитування 63,7% респондентів відповіли, що працюють на основі трудового договору і отримують лише офіційну зарплату. Решта визнали, що отримують усю або частину зарплати неофіційно. За даними Держстату, кількість неформально зайнятого населення у віці 15-70 років у 2021 році становила 3291,6 тисячі осіб. Це 20,5% від загальної чисельності працюючих українців цього віку.

Тож частка неформального ринку праці - була суттєвою і до війни, а зараз ситуація значно погіршилась. Необхідні системні рішення, щоб надати можливість мільйонам людей працювати у формальному секторі. Значна частина людей працездатного віку зараз або тимчасово не працюють, або знаходять періодичну роботу без оформлення трудових відносин. Вкрай складно у цей складний час влаштуватись на роботу офіційно, особливо враховуючи надвисоке навантаження на фонд оплати праці в Україні, а також застаріле обтяжливе трудове законодавство.

Суспільство зацікавлене у легалізації будь-якої корисної діяльності, навіть за символічну плату, оскільки тіньовий статус породжує багато негативних ефектів для інших: корумпує контрольні органи, живить організовану злочинність, виводить з правового поля активну та прогресивну частину населення, стримує можливий розвиток бізнесу. 

Наявні податкові режими в Україні передбачають необхідність реєструвати підприємницьку діяльність і подавати звіти, з ризиком перевірок та штрафів, що ускладнює прийняття рішення щодо початку такої діяльності, особливо особами, які займаються індивідуальною або епізодичною трудовою діяльністю. Існує потреба у доповненні існуючих падтакових режимів компромісним та простим механізмом легалізації, який був би привабливим для відповідних економічних суб’єктів, які сьогодні масово залишаються поза правовим полем. 

Пропозиції експертів щодо концепції спецрежиму для самозайнятих - за посиланням: Концепція-щодо-самозайнятих-осіб.pdf

Закон про БЕБ був прийнятий Верховною Радою 28 січня 2021 року. Уряд утворив Бюро 12 травня 2021 року як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Урядом України.

На цей час Бюро економічної безпеки працює більш ніж 9 місяців, фахівці аналітичних центрів розробили вимірювані показники ефективності БЕБ та провели моніторинг ефективності за 9 місяців роботи, відповідно до показників:

Базові КРІ:

1. Співвідношення кількості початих досудових розслідувань до кількості обвинувальних актів, направлених до суду

2. Співвідношення кількості обвинувальних актів направлених до суду першої інстанції із кількістю обвинувальних вироків по справам підслідним БЕБ

3. Статистика зупинених кримінальних проваджень (у динаміці - період до періоду)

4. Питома вага відкшодування збитків до встановлених у кримінальному провадженні.

 5. Середня тривалість досудових розслідувань у кримінальних провадженнях, окремо частка ДР що тривають понад 18 місяців (ст. 219 КПК України)

 6. Співвідношення витрачених на БЕБ коштів на рік до принесених БЕБом до держбюджету

 7. Справи порушені за ст. 212 КК: співвідношення справ, у яких є вироки або припинені за ч. 4 ст. 212 КК (сплата податків).

 8. Динаміка кількості та вартості арештованого майна. Співвідношення до кількості арештів майна у розвинених країнах-сусідах (Естонія, Латвія, Грузія, Литва з урахуванням різної кількості юросіб). Співвідношення накладених арештів майна та скасованих, у динаміці по кварталах

 9. Динаміка кількості обшуків (загалом інвазивних слідчих дій) БЕБом. Співвідношення до кількості обшуків у розвинених країнах-сусідах (Естонія, Латвія, Грузія, Литва з урахуванням різної кількості юросіб), а також результативності таких дій.

 10. Кількість скарг бізнесу (до бізнес омбудсмена) квартал до кварталу (та порівняння із кількістю скарг на Податкову міліцію). 

Моніторинг ефективності Бюро економічної безпеки за 9 місяців 2022 року - за посиланням: Моніторинг-БЕБ-9місяців-2022р.pdf

Третій рік роботи Парламенту розпочався наприкінці економічної кризи, спровокованої світовою пандемією коронавірусу.

Станом на 1 січня 2022 року Україна мала такі економічні показники:

1. Економіка поступово виходить з кризи: після падіння у 2020 році на -4% ВВП, у 2021 році економіка зросла на 3.2% ВВП
2. ВВП у доларовому еквіваленті збільшився з 153.9 млрд доларів у 2019 році, 155.6 млрд доларів у 2020 року – до 200 млрд дол за підсумками 2021 року.  ВВП на одну людину у доларовому еквіваленті збільшився з 3662 доларів у 2019 році, 3727 доларів у 2020 році – до 4836 доларів у 2021 році. Це є найвищими показниками за всю історію України.
3. Середня заробітна у доларовому еквіваленті на 01.01.2019 року складала 332 долари, на 01.01.2020 року = 430 доларів, на 01.01.2021 року = 438, на 01.01.2022 року = 506 доларів (що є найвищим показником за всі роки спостережень).
4. На 31.12.2021 року міжнародні резерви України складали 30.9 млрд доларів. На кінець 2019 року ЗВР складали 25,3 млрд доларів, на кінець 2020 року ЗВР складали 29.1 млрд доларів.
5. Банківська система у 2021 році демонструє стабільність – за останні два роки було визнано неплатоспроможними лише кілька невеликих банки. Внаслідок професійних дій Національного банку та покращення платіжного балансу – національна валюта у 2019-2021 роках є стабільною.
6. Обсяги депозитних вкладів у банківській системі зростали весь 2021 рік.На грудень 2021 року депозити фізичних та юридичних осіб склали 1трлн 504 млрд, в той час як грудень 2020 року вони складали 1 трлн 348 млрд грн

Повномасштабна військова агресія рф проти України, яка розпочалась 24 лютого 2022 року – призвела до значного негативного впливу і на економіку України

Протягом парламентського року було прийнято багато важливих законів, зокрема зміни пов'язані з війною, щодо допомоги бізнесу у релокації та громадянам ВПО, зміни у податковій політиці, врегулювання фінансового сектору тощо. Огляд позитивних, ризикових та негативних змін - у аналітичному огляді стану реалізації економічних реформ за 2021-2022 роки: Shadow-report-2022-final.pdf

Фахівці українських аналітичних центрів проаналізували проєкт Мінекономіки щодо е-відряджень та низку НПА щодо військового обліку українок та зазначають таке: 

Економічна ситуація в Україні на цей час є вкрай важкою. Мільйони вимушених переселенців, скорочення у більшості секторів  економіки, масові звільнення тощо потребують рішучих дій влади.

У цей час неприпустимими є додаткові обтяження для українців та українок, які у вкрай складних умовах залишаються в Україні працювати, або планують повернутись з за кордону до України.

Військовий облік для українок:

У своєму зверненні заст. Міністра оборони Г.Маляр зазначає: “На сьогодні в державі немає гострої потреби  суттєво збільшувати кількість жінок на військовому обліку. Разом із тим, для Збройних Сил залишається потреба в спеціальностях та фахівцях медицини, радіотехніки, харчових технологій. Ще раз нагадую - йдеться про добровільну постановку на військовий облік. ”

Фахівці аналітичних центрів підтримують таке суттєве зменшення професій, а також добровільність обліку.

У зв’язку з цим закликаємо терміново реалізувати:

Верховна Рада України: до 1 жовтня 2022 року прийняти проект Закону про внесення змін до статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" №6482 від 28.12.2021 р., яким передбачено добровільність військового обліку для жінок. Замінити в законі термін "споріднені спеціальності" на більш коректний, наприклад - чітко зазначити три спеціальності, запропоновані Міноборони.

Міністерство оборони: до 1 жовтня внести зміни до Наказу №313 від 11.10.2021 “Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями” - та суттєво скоротити цей перелік.

Міністерство оборони: відтермінувати граничну дату обліку до 01.01.2023

Закордонні відрядження та відрядження в межах України для українців:

Пропонуємо реалізувати модель закордонних відряджень для українців, яка була напрацьована та погоджена робочою групою по Відновленню економіки Плану відновлення України, а саме:

Проєкт «є-Відрядження» (захід 1.3.2):

● Єдина база військовозобов’язаних, які їдуть у відрядження закордон + онлайн завантаження наказу про відрядження, інших документів.

● Фіксована тривалість відрядження.

● Грошова застава за працівника у відрядженні (30 мінімальних зарплат).

● Позбавлення керівника права оформлювати накази на відрядження закордон у випадку неповернення.

● Тривалість відрядження не більше 14 діб.

● Кількість – не більше 10% середньооблікового складу компанії за останні 3

місяці (не більше 20 осіб).

В той же час додатковий контроль та облік українців при короткострокових відрядженнях в межах України - не є доцільним взагалі.

Виходячи з викладеного вище представники аналітичних центрів закликають народних депутатів та Міністерство оборони врахувати надані пропозиції та реалізувати вкрай необхідні зміни до НПА до 01.10.2022 року.

Аналітичні центри:

Центр економічної стратегії

Інститут соціально-економічної трансформації

Інститут податкових реформ

Палата податкових консультантів

Інститут фінансів та права

Мережа захисту національних інтересів “АНТС”

Закон про БЕБ був прийнятий Верховною Радою 28 січня 2021 року. Уряд утворив Бюро 12 травня 2021 року як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Урядом України.

На цей час Бюро економічної безпеки працює більш ніж пів року, фахівці аналітичних центрів розробили вимірювані показники ефективності БЕБ та провели перший моніторинг ефективності відповідно до показників:

Базові КРІ:

1. Співвідношення кількості початих досудових розслідувань до кількості обвинувальних актів, направлених до суду

2. Співвідношення кількості обвинувальних актів направлених до суду першої інстанції із кількістю обвинувальних вироків по справам підслідним БЕБ

3. Статистика зупинених кримінальних проваджень (у динаміці - період до періоду)

4. Питома вага відкшодування збитків до встановлених у кримінальному провадженні.

 5. Середня тривалість досудових розслідувань у кримінальних провадженнях, окремо частка ДР що тривають понад 18 місяців (ст. 219 КПК України)

 6. Співвідношення витрачених на БЕБ коштів на рік до принесених БЕБом до держбюджету

 7. Справи порушені за ст. 212 КК: співвідношення справ, у яких є вироки або припинені за ч. 4 ст. 212 КК (сплата податків).

 8. Динаміка кількості та вартості арештованого майна. Співвідношення до кількості арештів майна у розвинених країнах-сусідах (Естонія, Латвія, Грузія, Литва з урахуванням різної кількості юросіб). Співвідношення накладених арештів майна та скасованих, у динаміці по кварталах

 9. Динаміка кількості обшуків (загалом інвазивних слідчих дій) БЕБом. Співвідношення до кількості обшуків у розвинених країнах-сусідах (Естонія, Латвія, Грузія, Литва з урахуванням різної кількості юросіб), а також результативності таких дій.

 10. Кількість скарг бізнесу (до бізнес омбудсмена) квартал до кварталу (та порівняння із кількістю скарг на Податкову міліцію). 

Моніторинг ефективності Бюро економічної безпеки - за посиланням: Monitoring-BEB-piv-roku-experty-EEP-final.pdf

Від 2016 року в Україні уніфіковано та суттєво зменшено ставку ЄСВ – з 39.9% (сукупно) фонду оплати праці (ФОП) до 22% і, відповідно, знижено загальне податкове навантаження. Водночас ставку ПДФО уніфіковано на рівні 18% замість двох ставок (15% до 10 МЗП і 20% після), де середньозважена становила близько 16%. Отже, з урахуванням 1.5% військового збору податковий тиск на зарплати (вимірюваний у відсотках сумарного податку до «чистої» зарплати після сплати всіх податків) зменшився на 30.7% (відносних), з майже 73% до 51.5%. 

Відповідно до теорії та практичного досвіду це мало б призвести до принаймні часткової детінізації зарплат, оскільки навіть зараз, після зниження, саме високі податки на працю – основний стимул для ухилення від них. Практика показала, що таке зменшення податкового навантаження на зарплати недостатнє для того, аби повністю зняти питання з масовим ухиленням від досі надто високого податку. Ба більше, діє «ефект гістерезису» за рахунок того, що високі податки спонукали до створення стійких практик ухилення та відповідних схем, які продовжують діяти навіть після зменшення. Однак ці практики та схеми мають певну вартість, тому для тієї частини підприємців, які хотіли б відмовитися від їх використання, зниження податкового навантаження має значення.

Аналітична робота мала на меті з’ясувати, наскільки це можливо за наявних даних, вплив зменшення ЄСВ на детінізацію зарплат і пришвидшення їх зростання. Для цього було проведено регресійний аналіз факторів, що впливали на обсяг фонду оплати праці в масштабах країни у секторі підприємств усіх форм власності.

Дослідження за посиланням: Ocinka-efektu-detinizacii-zarplat.pdf

Дрібний бізнес, в тому числі у формі самозайнятості, відіграє важливу роль в економіці будь-якої країни з низки причин. Зокрема це гнучкі умови праці, які дозволяють збільшити інклюзивність ринку праці, це зручний старт для підприємництва та багатьох радикальних інновацій, конкуренція виробників товарів та послуг на споживчому ринку створює сприятливі умови для покупців, покращує якість життя та збільшує купівельну спроможність доходів населення тощо.

У різних країнах використовуються різні моделі спрощеного оподаткування, зокрема:

- Податок з доходів фізичних осіб - Фінляндія, Болгарія, Чехія, Польща, Румунія, Угорщина та інші

- Спрощений режим оподаткування на загальної системі (simple tax) - Хорватія, Чехія, Польща, Італія та інші

- Податок з виручки (sales tax) - Польща, Грузія та інші

- Фіксований податок (lump sum taxation) - Україна, Польща, Угорщина, Росія, Грузія, Азербайджан та інші

- Патент - Росія, Казахстан та інші

Існуюча в Україні система спрощеного оподаткування (ССО) є доволі сприятливою порівняно з іншими країнами, та створює загалом непогані можливості для тих самозайнятих осіб, що працюють на постійній основі, і для яких така діяльність є основною. Але існує проблема негнучкості строків переходу на ССО та неможливість робити це епізодично, за потреби.

Опис проблематики та пропозиції експертів - за посиланням: Analit-zapiska-samozanyatie-final.pdf

Analitska-samozainyati.pdf

Моніторинг ефективності роботи Державної митної служби включає такі показники: виконання прогнозних показників надходження митних платежів; обсяги імпорту, зокрема оподатковуваного та неоподатковуваного; Суми умовно нарахованих митних платежів; Податкове навантаження за співставними товарами, зокрема деталізувати такі показники: надходження митних платежів, млн. грн.; середня митна вартість, $/кг; податкове навантаження, грн./$; податкове навантаження, грн./кг; ефективність роботи митниці під час контролю правильності визначення митної вартості, класифікації товарів та країни походження; дані щодо проведення документальних перевірок дотримання юридичними особами законодавства України з питань державної митної справи; протидія порушенням митних правил, зокрема співвідношення: Порушено справ про ПМП / Передано справ до суду / Винесено постанов про накладення адміністративного стягнення / Застосовано конфіскацію / Накладено штрафів судом / Стягнуто штрафів, накладених судом / Прийнято судом рішень про припинення справ / Стягнуто до державного бюджету.

Моніторинг ефективності роботи Державної податкової служби включає: сім показників щодо діяльності ДПС (KPI) за 2015-2020 роки, які базуються на даних статистики та звітності контролюючих органів, розміщених на офіційних сайтах, зокрема річних Звітів про виконання Плану робіт Державної фіскальної служби України за 2015-2018 рр., Звіт про виконання Плану робіт Державної податкової служби України за ІІ півріччя 2019 року та Звіт про виконання Плану діяльності Державної податкової служби України на 2020 рік. Додаткові джерела: дані НБУ, Держкомстату, аналітичні звіти щодо скарг бізнесу на ДПС (реалізує офіс бізнес-омбудсмена), дані щодо репрезентативних опитувань бізнесу, моніторинг та аналіз інформації з інших відкритих джерел.

Показники ефективності ДПС (у динаміці щоквартально) для громадського контролю:

- Ступінь дотримання платниками податків законодавства зі сплати податків – оцінка податкових розривів (“tax gaps”); 

- Ступінь задоволеності платників податків виконанням органами податкової служби сервісних функцій (опитування бізнесу);

- Стан/динаміка збору та відшкодування податку на додану вартість

- Стан/динаміка блокування податкових накладних/розрахунків коригування в рамках системи автоматичного моніторингу (СМКОР) - кількість заблокованих ПН/РК на місяць та кількість компаній у яких заблоковано ПН/РК

- Стан/динаміка податкового боргу платників податків

- Стан/динаміка переплат до бюджету платників податків з основних податків та зборів (з податку на прибуток, ПДФО та інші)

- Індикатор конфліктності роботи ДПС - Скарги платників податків у динаміці (кількість/сума/на центральному рівні скасовано ППР/скасовано у суді)

- Кількість заходів адміністративного/кримінального характеру щодо співробітників ДПС до Загальної чисельності фахівців ДПС

- Кількість справ у суді першої інстанції в цілому щодо податкових питань, у апеляційній  інстанції та кількість справ, які виграла держава

- Кількість невиконаних податковою  судових рішень у динаміці, квартал до кварталу;

Моніторинг ефективності Державної податкової служби та Державної митної служби - Monitoring-DPS-DMS-2021.pdf

Сучасний ринок тютюнових виробів перебуває у фазі активної трансформації. Значний вплив на тютюнову галузь та урядові політики справляє стратегія зменшення шкоди від тютюну (Tobacco harm reduction), збільшення популярності альтернативної продукції для споживання нікотину (продукція меншої шкоди) – систем нагріву тютюну та електронних сигарет. На сьогодні на законодавчому рівні дозволено до споживання різноманітні системи електричного нагрівання тютюнових виробів у 79 країнах із сукупним населенням 3,2 млрд осіб. Процес регулювання тютюнової галузі відрізняється великим різноманіттям, але за відсутності будь-якого глобального єдиного підходу до регулювання обороту цього виду продукції.

Таким чином, перед акцизною політикою України постає вкрай складне завдання – забезпечити оптимальний баланс між пріоритетами охорони здоров’я та досягненням цілей наповнення бюджету, гармонійного наближеннядо розміру ставок акцизного податку, на рівні мінімально встановлених в ЄС, як це передбачає Угода про асоціацію, нівелювання наслідків диспропорцій щодо ставок акцизу на тютюнову продукцію в Україні та країнах – сусідах.

У цій аналітичній роботі акцентується увага на особливостях (практиках) переходу окремих країн світу на продукцію меншої шкоди, досліджується ситуація з поточною національною акцизною політикою у тютюновій галузі, робиться порівняння акцизів на тютюнові вироби в Україні, країнах – сусідах та окремих країнах світу, а також надаються рекомендацій з вдосконалення політики у сфері оподаткування сигарет, зокрема з метою зростання ефективності протидії їх незаконному виробництву та продажу.

Аналітична робота - Analitika-akcizi-2021-final.pdf

Кілька днів тому фахівцями Інституту соціально-економічної трансформації та Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна було опубліковано дослідження на нових даних - щодо найбільших схем по мінімізації податків та проведено розрахунки щодо недонадходжень до бюджету від них. Набір інструментів уникнення податків в Україні в цілому не дуже відрізняється від інших країн та залишається майже без змін для України за останні 5 років.

Але сама структура уникнення податків не залишилася незмінною. Структурні зміни, зміни до законодавство, економічна криза та інші фактори - призвели до зростання обсягів зловживань по певних схемах (заробітні плати «у конвертах», порушення митних правил, контрабанда та корупція на кордоні), в той же час і до зменшення зловживань по інших схемах («офшорні» схеми, схеми по мінімізації ПДВ в середині країни). 

Змінився «лідер» серед найбільших схем по мінімізації податків – найбільші зловживання у 2020 році спостерігаються за схемою заробітні плати «у конвертах» - втрати бюджету оцінюються у 110-150 млрд грн на рік, в той час як чотирирічний лідер – контрабанда та порушення митних правил – відійшов на друге місце (70-120 млрд грн на рік). Обсяги цих схем зросли за останній рік.

Офшорні схеми, внаслідок високої та висхідної вартості обслуговування, що обумовлюється новими світовими стандартами податкової прозорості (antiBEPS, FATCA, ATAD, BEPS 2.0, КІК та інші) - все більш отримують ознаки «елітарності», тобто залишаються доступними великим українським компаніям та заможним українцям. Обсяги втечі прибутків за кордон все ще залишаються високими, але зменшились за останній рік і сягають від 120 до 200 мільярдів гривень на рік (15-35 млрд грн втрат бюджету на рік). 

Проте, інші популярні інструменти ухилення/уникнення від оподаткування демонструють різнонаправлені тренди. За новими даними обяги зловживань є такими: 

✓    Схеми тіньового ринку оренди землі та сільгосппродукції: приблизні обсяги: 24-118 млрд грн на рік, потенційні втрати бюджету: 10-46.5 млрд грн на рік

✓     Розкрадання податку на додану вартість (незаконне відшкодування з бюджету при експорті, фіктивне підприємництво (missing trader) – зокрема, «карусельні» схеми, підміна товару («скрутки»)): приблизні обсяги: 144-180 млрд грн на рік, потенційні втрати бюджету: 24-30 млрд грн на рік

✓    Контрафакт: приблизні обсяги: 85-105 млрд грн на рік, потенційні втрати бюджету: 38-43 млрд грн на рік

✓    Викривлення бази оподаткування (приховування обсягів продажу): приблизні обсяги: 50-130 млрд грн на рік, потенційні втрати бюджету: 1-6,3 млрд грн на рік

✓    Зловживання податковими пільгами та преференціями і спеціальними режимами: приблизні обсяги: 23-58 млрд грн на рік, потенційні втрати бюджету: 6-10 млрд грн на рік

Загальними рекомендаціями експертів для подолання найбільших схем по ухиленню від сплати податків вже кілька років залишаються такі:

- Інституційна реформа Державної митної служби, налагодження обміну митною інформацією з усіма країнами

- Підвищення матеріального забезпечення прикордонників, в першу чергу оплати праці - для зменшення корупційних чинників

- Забезпечення ефективної роботи нового Бюро економічної безпеки, як єдиного органу по боротьбі із економічними злочинами, громадський контроль над роботою БЕБ

- Лібералізувати архаїчне трудове законодавство, привести його до сучасних реалій (законопроєкти №5371, №5388).

- Суттєво знизити навантаження на фонд оплати праці, до цільового показника у 20% сукупно, компенсуючи недонадходження до бюджету за рахунок скорочення неефективних видатків бюджету та модифікацією податків на землю та майно (збільшуючи їх долю у ВВП)

- Замінити надто широку фіскалізацію 2 та 3 груп платників ЄП на спрощеній системі - на застосування РРО виключно на ризикові категорії платників, визначених додатково через торгівельні площі та товарний асортимент. Передбачити механізми стимулювання покупця отримувати чек.

- Радикально спростити адміністрування податків та зробити його набагато менш вразливим до корупційного тиску, зокрема через реформу корпоративного податку (впровадження податку на виведений капітал)