10 березня відбувся Форум "Економічні реформи - порядок денний 2017" за участі Олександра Данілюка, Міністра фінансів України, Ніни Южаніної, голови комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики, народних депутатів Тетяни Острікової та Олександра Кірша, Олександра Пасхавера, президента Центру економічного розвитку, експертів Реанімаційного Пакету Реформ та провідних аналітичних центрів, представників Коаліцій бізнес-асоціацій "За детінізацію економіки", "За ліберальну податкову реформу" "Податки для економічної свободи".

На початку Форума Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації та Олег Лиховид, кординатор Платформи «Податки для економічної свободи» зробили презентацію спільного бачення пріоритетів реформ від бізнесу та експертного співтовариства. Головні завдання на цей рік експерти та бізнес побачили такими:

1. Зменшення дискреції та корупційних можливостей.
2. Спрощення адміністрування. Ліквідація неконкурентних переваг
3. Удосконалення бюджетної політики та зменшення податкове навантаження
4. Дерегуляція та демонополізація
5. Валютна лібералізація
6. Реформа митниці

Детальна презентація у додатку

Під час зустрічі обговорили питання збільшення інвестиційної привабливості України, ключові зміни необхідні у податковій системі, а також посилення ефективної співпраці бізнеса, експертів і влади.

Учасники дискусії дішли згоди по ключовим питанням, зокрема:
у цьому році реалізувати перехід до моделі оподаткування розподіленого прибутку, покращити контроль за офшорними схемами (удосконалення системи контролю за трансфертним ціноутворенням, покращення правил тонкої капіталізації), провести інституціональну реформу митниці, створити єдиний орган для роботи з економічними злочинами – службу фінансових розслідувань, знизити навантаження на ФЗП (більшість учасників дискусії), скоротити неефективні видатки бюджету, запровадити електронні акцизи та цифрові РРО тощо.

Наприкінці зустрічі домовились про подальшу співпрацю за цими напрямками між експертами. бізнесом та владою та погодили спільну Резолюцію. яка за кілька днів буде опублікована. 

В роботі було розглянуто міжнародний досвід фіскалізації та декешизації розрахунків як засобу поліпшення збирання податків (боротьби з «тіньовою» та «сірою» економікою) з метою його застосування до України з урахуванням національної специфіки. Розглядалися альтернативи у вигляді «тотальної» фіскалізації та «точкової» (тільки для груп ризику), а також фіскалізації з метою контролю оборотів (передбачає інформування тільки про суму продажу) та контролю товарних потоків (передбачає ведення товарного обліку на підставі первинних документів).

За результатами аналізу ми погодилися з висновком дослідження експертів МВФ, що масова фіскалізація розрахунків не є «срібною кулею» проти тіньової економіки, а надто в умовах України.
По-перше, вона не є такою і в інших країнах, а працює тільки як частина комплексної реформи, бо, за висновком згаданого дослідження, людський фактор залишається головним. Важливим є також оптимальне фокусування на ризикових категоріях продавців з ретельною оцінкою вигод та витрат.
По-друге, відповідні види порушень становлять тільки не велику частину тіньової економіки України. Більше того, передчасне або неналежним чином підготовлене поширення фіскалізації готівкових розрахунків платників єдиного податку може сприяти перерозподілу нелегальних товарних потоків (зокрема, контрабанди) на користь інших, ще більш небезпечних та набагато масштабніших видів зловживань – «конвертів».
По-третє, проблема контролю ставить під великий сумнів ефект від фіскалізації, з огляду на глибоку корумпованість та специфічну корпоративну культуру нинішньої української податкової служби. Тому, зміна ідеології діяльності податкових органів є питанням набагато більш актуальним ніж фіскалізація розрахунків.
Зважаючи на це, а також на відносно високу (у порівнянні з реальними доходами дрібних підприємців та можливим фіскальним ефектом) вартість пристроїв та обслуговування, ми вважаємо тотальну фіскалізацію, а також ведення товарного обліку всіма суб’єктами підприємницької діяльності невиправданими та контрпродуктивними в умовах України. Натомість, доцільним може бути поширення фіскалізації готівкових розрахунків на ретельно визначенні ризикові групи підприємців, зокрема платників податку на додану вартість, тих, хто здійснює діяльність на великих торгових площах та, ймовірно, сектору продажів високого ціновогу сегменту. Однак, це має бути елементом ширшої стратегії, де власне фіскалізація виконує допоміжну, хоча і важливу, функцію, підпорядковану загальній логіці реформи.

Відповідно до такої стратегії, на даному етапі доцільно реалізувати наступні кроки:
- Радикально здешевити та дерегулювати застосування РРО, відпрацювати відповідні технічні та правові механізми;
- перефокусувати вимоги фіскалізації на ризикові категорії підприємців, обмежуючи порушення, але полегшуючи життя легальному дрібному бізнесу;
- створити та відпрацювати позитивні стимули і механізми контролю, які мінімізують корупційні ризики та адміністративні витрати;
- зменшити можливості та стимули для зловживань іншими методами.

Робота містить конкретні пропозиції по відповідним пунктам як матеріал для детальної розробки.
Масове розширення фіскалізації, так само, як і взагалі реформування спрощеної системи оподаткування, може стати доцільним після успішної реалізації принаймні наступних кроків ліберальної антикорупційної податкової реформи:
1. Створення дієвої та не корумпованої фінансової поліції, що матиме наслідком ліквідацію, в основному, «конвертів» та інших подібних злочинних схем.
2. Переходу до оподаткування виведеного капіталу (розподіленого прибутку) на загальній системі оподаткування – закриття основних «офшорних» схем, зокрема через модернізацію процедур трансфертного ціноутворення та запровадження інституту КІК (контрольована іноземна компанія), радикального спрощення переходу на загальну систему оподаткування для юридичних осіб.
3. Глибокої реформи, «перезавантаження» ДФС.
Після успішного запровадження усіх цих заходів, за деякий час питання подальшого розширення фіскалізації розрахунків може знову постати на порядку денному – в разі, якщо ця проблема залишиться на першому плані після вирішення більш масштабних. Хоча, не виключно, до того часу буде винайдено більш дієві та менш коштовні технології боротьби з ухиленням від сплати податків.

Дослідження: Policy-paper-RRO-SSO-final3.doc

Запрошуємо Вас взяти участь у Економічному форумі:

 «Економічні реформи: порядок денний-2017, пріоритети бізнесу»

Форум покликаний  спільно, у публічній дискусії, за участі представників влади, представників бізнес-об‘єднань та експертного середовища, погодити порядок денний першочергових кроків для економічного розвитку країни.

Дата проведення: «10» березня  2017 р.,

Початок реєстрації: 11:00

Місце проведення: м. Київ, вул В. Житомирська, 33. ChamberPlaza (зал Торгово-промислової Палати України).

Організатори: 

Бізнес об‘єднання: Коаліція 25 асоціацій «За детінізацію економіки», Платформа 24 асоціацій «Податки для економічної свободи», Коаліція 15 асоціацій «За ліберальну податкову реформу», 

Аналітичні центри: Аналітичний центр CASE-Ukraine , Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут соціально-економічної трансформації

За комунікаційної підтримки: Реанімаційного пакету реформ, Інформаційних агенцій «Бліц-інформ» та «ФінКлуб» 

Питання до обговорення:

1. Що необхідно зробити для збільшення інвестиційної привабливості України?
2. Які ключові зміни необхідні у податковій системі України?
3. Який рівень видатків держбюджету оптимальний для України?
4. Яка ефективна модель співпраці бізнес об‘єднань, експертного середовища та влади?

Учасники дискусії:

- Кубів Степан – Перший віце-перм‘єр міністр, Міністр економічного розвитку та торгівлі

- Олександр Данилюк - Міністр фінансів України

- Євгеній Капінус – Держсекретар Міністерства фінансів

- Южаніна Ніна – народний депутат України, голова Комітету ВР з податкової політики (очікується підтвердження)

- Представник Коаліції «За детінізацію економіки»

- Координатор Коаліції «За ліберальну податкову реформу»

- Представник Платформи «Податки для економічної свободи»

- Бураковський Ігор - директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій

- Вишлінський Гліб – виконавчий директор Центру економічної стратегії

- Дубровський Володимир – старший економіст CASE Ukraine, експерт РПР 

- Кухта Павло – економіст, заступник голови Стратегічної групи радників Прем‘єр міністра 

- Несходовський Ілля – директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт РПР

- Пасхавер Олександр – президент Центру економічного розвитку

- Романенко Юрій – Український інститут майбутнього

Попередня реєстрація: https://economic-forum.com.ua/

Для довідок: моб.: (097) 642-25-55

Додатково:

Протягом 2016 року було напрацьовано та прийнято ряд важливих змін до Податкового кодексу, які покращили податкову систему України та інших нормативно правових актів щодо дерегуляції та макростабілізації, що вцілому покращило економічну ситуацію в країні. В той же час багато важливих змін не було реалізовано, серед яких – перехід до моделі оподаткування розподіленого прибутку, покращення контролю за офшорними схемами (удосконалення системи контролю за трансфертним ціноутворенням, покращення правил тонкої капіталізації), модифікація податку на нерухоме майно, демонополізація ринків, інституціональна реформа митниці, створення єдиного органу для роботи з економічними злочинами – служби фінансових розслідувань, подальше зниження навантаження на ФЗП, скорочення неефективних видатків бюджету, запровадження електронних акцизів та цифрових РРО тощо. Зважаючи на несприятливу геополітичну ситуацію, яка склалась для України у 2017 році, вважаємо необхідним активізувати внутрішні резерви країни, терміново погодити та прийняти до кінця року необхідні зміни до Податкового, Бюджетного кодексів, інші нормативно-правові акти, що призведе до детінізації реальних секторів економіки, стрімкого економічного росту, підвищення конкурентно спроможності України  та покращення якості життя громадян.

На заміну неефективній Податковій міліції повинна прийти професійна аналітична служба, працівники якої будуть набрані за прозорим конкурсом. Мінфін пропонує створити Службу фінансових розслідувань або Фінансову поліцію, яка матиме значно меншу, 2,5 тис працівників замість 10 тис сьогодні, але фахову команду.
На думку експертів, корупційні ризики буде суттєво зменшено. Передусім — завдяки зменшенню кількості співробітників, прозорому і конкурентному конкурсному відбору, високій зарплаті працівників нової служби, запровадженню ефективних механізмів її звітування перед парламентом. Детальніше у статті експерта ІСЕТ Олега Гетмана:

Парламент випадково ліквідував Податкову міліцію, але відновлювати її не варто. Слід ухвалити закон про новий прозорий аналітичний орган — Фінансову поліцію

Експерти закликають Верховну Раду невідкладно забезпечити доопрацювання, розгляд та ухвалення законопроекту про фінансову поліцію – новий орган, співробітники якого будуть відібрані за прозорим конкурсом, матимуть гідні заробітні плати та виконуватимуть аналітичні функції.

Експерти також наголошують, що відсутність такого органу, як податкова міліція, протягом кількох місяців до ухвалення закону про фінансову поліцію не несе загроз розбалансування державних фінансів, оскільки додаткові доходи бюджету, отримані завдяки податковій міліції, не покривають навіть вартість утримання цього органу, а платники мають бути свідомими того, що будь-які злочини, скоєні ними за період створення фінансової поліції, будуть невідворотно розслідувані нею по завершенню цього процесу.

Експерти Реанімаційного Пакету Реформ закликають парламент до ухвалення законопроекту про фінансову поліцію

Прописаний у законодавстві процес визначення прибутку об'єкта оподаткування доволі громіздкий, а норми закону написані так, що можуть трактуватися по-різному. Саме це ми розуміємо під терміном "дискреція".

Дискреція — це основа корупції у податкових органах. Це право податківця визначати розмір податкового зобов'язання на власний розсуд, можливість тиснути на підприємця з метою отримання "подарунка" або сплати штрафу.

Це правила, які передбачають судження чи оцінку з боку контрольних органів та допускають неоднозначне тлумачення, мінімальні та максимальні суми в законі для застосування санкцій, можливість вибіркового застосування закону, неоднозначні формулювання закону, що допускають різне трактування.

Постійні суперечки з податківцями щодо розміру податкового зобов'язання та непередбачувані витрати у вигляді додаткових сум нарахованого податку або подарунків стають однією з ключових причин, чому підприємці вирішують перереєстровувати свій бізнес за кордоном.

Такі вади є і в інших податкових нормах, зокрема у правилах, що регулюють адміністрування ПДВ. Вони викликають найбільше нарікань. Ці правила, сподіваємося, невдовзі будуть радикально змінені: відповідний законопроект №5368 наприкінці 2016 року був прийнятий і підписаний президентом.

А от з оподаткуванням прибутку все складніше, оскільки тут самий предмет, база податку, є віртуальним, нарахованим, а отже, дискреційним. На думку експертів, система оподаткування прибутку підприємств вимагає негайного реформування.

Необхідні рішучі зміни, які повинні забезпечити радикальне зменшення дискреції у цій сфері, а отже, й корупції, передбачуваність податкового законодавства та податкових зобов'язань, спрощення процесу оподаткування та, зрештою, зростання економіки. Таким рішенням є оподаткування прибутку тільки на етапі його розподілу, тобто виведення капіталу з підприємства за рішенням власників.

Детальніше:

http://www.epravda.com.ua/columns/2017/01/11/617233/

Прийнято в цілому проект №5368 про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підвищення інвестиційної привабливості України), який спільно розробляли представники Міністерства фінансів, народні депутати, експерти ІСЕТ, та представники бізнес об'єднань. 

Позитиви: 
У проекті реалізовано механізми, спрямовані на обмеження корупційних можливостей фіскальних органів та створення передумов для посилення сервісної функції Державної фіскальної служби. Зокрема, документ передбачає: 
- ліквідацію податкової міліції та створення фінансової поліції з підпорядкуванням її Міністерству фінансів України; 
- передачу права надання узагальнених консультацій з питань застосування податкового законодавства Міністерству фінансів; 
- законодавче закріплення функціональних можливостей електронного кабінету платника податків. 

Крім того, суттєві прогресивні зміни передбачені в розділі адміністрування ПДВ: 
- ліквідація двох паралельних реєстрів заяв на відшкодування ПДВ, які порушували принцип рівності платників податків і створювали корупційні можливості для податківців, та створення єдиного реєстру таких заяв; 
- створено нові механізми для виявлення схем, що використовуються для перепродажу податкового кредиту з метою ухилення від сплати ПДВ та оптимізації інших податків; 
- вдосконалення процедури реєстрації податкових накладних, що мінімізує відтік оборотних коштів підприємств; 
- коригування некоректної формули, яка міститься у чинному Податковому кодексі, в частині електронного адміністрування ПДВ; 
- запровадження механізму коригування технічних помилок платників податків у податкових накладних; 
- захист податкового кредиту. 

Також перехідними положеннями передбачене розроблення та внесення КМУ до 1 липня 2017 року до Верховної Ради України проекту закону щодо запровадження податку на виведений капітал! 

Законопроект передбачає механізми, спрямовані на обмеження корупційних можливостей фіскальних органів та створення передумов для посилення сервісної функції Державної фіскальної служби. Зокрема, документ пропонує:

• - ліквідувати податкову міліцію і створити фінансову поліцію з підпорядкуванням її Міністерству фінансів України;
• - передати право надання узагальнених консультацій з питань застосування податкового законодавства Міністерству фінансів, що зменшить частку консультацій, які порушують права платників податків;
• - передати управління податковими базами Міністерству фінансів, що, знизить ризик необґрунтованого втручання та маніпулювання їх змістом;
• - законодавчо закріпити функціональні можливості електронного кабінету платника податків.

Крім того, суттєві прогресивні зміни передбачені в розділі адміністрування ПДВ. Зокрема, законопроект створює можливості для:

• - ліквідації двох паралельних реєстрів заяв на відшкодування ПДВ, які порушували принцип рівності платників податків і створювали корупційні можливості для податківців, та створення єдиного реєстру таких заяв;
• - виявлення схем, що використовуються для перепродажу податкового кредиту з метою ухилення від сплати ПДВ та оптимізації інших податків;
• - вдосконалення процедури реєстрації податкових накладних, що мінімізує відтік оборотних коштів підприємств;
• - коригування некоректної формули, яка міститься у чинному Податковому кодексі, в частині електронного адміністрування ПДВ;
• - запровадження механізму коригування технічних помилок платників податків у податкових накладних;
• - захисту податкового кредиту.

02 грудня о 14:00 в Українському кризовому медіа-центрі відбувся прес-брифінг «Знищення багатомільярдних податкових "схем": хто проти?».

Експерти та представники бізнес об'єднань наголосили на необхідності прийняття законопроекту 5368 (зміни до Податкового кодексу) до кінця 2016 року:

Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації: Проект має ключові норми: ліквідація податкової міліції, захист податкового кредиту, єдиний реєстр заявок на відшкодування ПДВ, передача баз даних до Мінфіну, механізми для боротьби зі "скрутками".

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії: Проект забезпечує максимальну прозорість, зменшує дискрецію при прийнятті рішень фіскальною службою. В умовах, коли ми не можемо довіряти судовій системі, – він створює запобіжники там, де законодавство можна інтерпретувати по-різному, щоб бізнесу не було чого сперечатися...

Олена Жукова. аудитор, експерт РПР: Відшкодування ПДВ зараз немає, це відштовхує інвесторів, необхідно це виправити. Також законопроект коригує законодавство по трансфертному ціноутворенню на користь платника податків. 

Олег Лиховид, координатор Платформи "Податки для економічної свободи": Законопроект не містить усіх вимог бізнесу, це ще не повноцінна реформа, а лише реформа адміністрування податків. Водночас, він вдаряє по найболючішому – по відносинам з податковою. Він розв’язує руки підприємствам для нормальної діяльності.

Катерина Глазкова, виконавчий директор Спілки Українських Підприємців: Бізнес хоче прозорих, передбачуваних та цивілізованих відносин з державою. Особливо з фіскальною службою. Цей законопроект зменшує тиск на бізнес та унеможливлює зловживання. Критично важливо встановити правила повернення ПДВ – це найбільша корупційна схема.

Анатолій Долинний, кординатор Коаліції "За Ліберальну податкову реформу": У продовження реформи також важливо вирішити питання податку на виведений капітал. Необхідно, щоб на початку наступного року відповідний законопроект також був підготовлений та проголосований Верховною Радою. Підприємці вважатимуть це вдалим наступним сигналом, та важливим пріоритетом

Принятие Верховной Радой правительственного законопроекта №5132, содержащего норму об обязательном использовании регистраторов расчетных операций (РРО) при торговле сложной техникой, вызвало тревогу на рынке. В адрес парламентариев традиционно посыпались обвинения в удушении малого и среднего бизнеса, в сочетании с требованиями исключить из законопроекта соответствующую норму.

Сейчас для ФОПов первой и второй группы, торгующих техникой на рынках и в онлайне, созданы беспрецедентно льготные условия. Но, заметьте, что используют эту возможность себе во благо и крупные продавцы. Они задействуют для оптимизации налогов десятки, а в некоторых случаях и сотни ФОПов, через которых ведется деятельность по факту одного магазина. Такие схемы – источник подпитки коррупции в стране.

Кроме того, онлайн-магазины фактически выпадают из поля действия ЗУ «О защите прав потребителей». Ведь в большинстве случаев установить личность продавца и его местонахождение невозможно. И в случае приобретения некачественного или фальсифицированного товара, пост в Фэйсбуке остается едва ли не единственно возможным способом отстоять свои права. А ведь через онлайн продается значительный объем нелегальной продукции без документов, подтверждающих качество и происхождение.

По данным Госстата, оборот непродовольственных товаров в 2015 г. составил 82% в общем товарообороте страны. В данном сегменте товаров самый большой (в денежном выражении) удельный вес приходится как раз на технически сложные бытовую технику и электронику: стиральные машины, ноутбуки, домашние кинотеатры, блендеры, смартфоны…

В страну массово ввозится техника по ценам «ниже, чем у официальных дилеров». За большую часть этой продукции официальный дилер не отвечает. Поэтому ее ремонт, отказ или некорректная работа становятся головной болью покупателя, а не безликого ФОПа, продавшего товар через онлайн-магазин. Экономия при покупке впоследствии может обернуться дополнительными затратами на ремонт или повторное приобретение техники.

Фискальный чек на сегодняшний день является единственным надежным, учитывая фискальные функции РРО, документом, который может подтвердить факт приобретения такой техники покупателем. На практике же покупатель зачастую вообще не может получить ни одного документа, подтверждающего факт приобретения техники: предоставленная бумажка или не является доказательством приобретения, или не позволяет идентифицировать продавца.

При этом критики 5132 умалчивают, что введение кассовых аппаратов для ФОПов-торговцев техникой – один из шагов, необходимых для реальной интеграции Украины в Евросоюз. Соглашение об ассоциации предусматривает множество профильных секторов, где необходимо будет приводить украинское законодательство в соответствие с европейским. И в число важнейших сегментов входит как раз защита прав потребителей. Ведь права потребителя являются важным и неотъемлемым фактором экономического роста, поэтому в европейских реалиях покупатель чувствует себя защищенным.

Главным профильным документом, которым руководствуется Евросоюз, является директива 2011/83/ЕС от 25.10.2011 г. о правах потребителей. Она регламентирует такие болезненные вопросы, как прозрачность цен, четкость процедур возврата товара, внедрение для всех членов ЕС единой формы отказа от договорных отношений, регламентация права на возврат в 14-дневный срок денег покупателю. Речь идет, прежде всего, о так называемых «договорах, заключенных вне деловых помещений» – онлайн-торговле и традиционной купле-продаже.

В последний раз украинский Закон «О защите прав потребителей» приводили в соответствие требованиям ЕС в сфере защиты прав потребителей 11(!) лет назад. Тем временем, европейские директивы, положенные в закон, уже утеряли актуальность и заменены директивой 2011/83/ЕС. Закон «Об использовании РРО в сфере торговли, общественного питания и услуг» вообще не был затронут попытками евроадаптации. В итоге, современное отечественное законодательство в сфере защиты прав потребителей является архаичным, на уровне раннего постсоветского периода, и слабо коррелирует с общеевропейским, не обеспечивая на должном уровне защиту прав и экономических интересов украинских потребителей.

Сегодня норма об использовании кассовых аппаратов при продаже сложной бытовой техники является минимально требуемым компромиссом между новыми требованиями к защите прав отечественных потребителей и украинским бизнесом. При этом стоит заметить, что это должен быть исключительный список сложной техники, который не затронет ФОПов, реализующих товары низкого ценового сегмента. Украинцамнаконец пора понять, что борьба за их права, как покупателей, и за сохранность кошелька начинается с обычного фискального чека.

Вячеслав Черкашин

Эксперт по вопросам налоговой и таможенной политики РПР