Поширення фіскалізації на складну техніку - позитиви та негативи
Рекомендации авторского коллектива Института социально-экономической трансформации (Policy Paper) предполагают систему действий для детенизации продаж товаров и услуг, основанную на институциональной реформе ГФС и таможни, реформе общего налогообложения, а также контроле цепочки поставок-продаж наиболее рисковых категорий платильщиков
Институциональные реформы таможни стартовали с презентации концепции от Министерства финансов Украины в марте текущего года. А уже в мае вступил в силу закон о фискализации ушедшего в тень рынка сложной бытовой техники, продающейся с гарантийным талоном. С 8 мая 2017 года сложная техника с гарантийным талоном в Украине должна продаваться с фискальным чеком. Именно с этого дня вступило в силу постановление Кабмина от 16 марта 2017 года№ 231, определив перечень из более 300 наименований товаров, на которые распространяется данное требование. В частности, речь идет о крупной бытовой технике, к которой полагается гарантийный талон - о холодильниках, плитах, насосах, котлах, кондиционерах, стиральных машинах, пылесосах, бойлерах, принтерах, сканерах, ноутбуках, телефонах, телевизорах.
Решение о продаже сложной техники на гарантии с обязательной выдачей фискального чека является попыткой контроля государства за теневым рынком техники в Украине, где размер тени, по данным GFK, достигает 25% в некоторых группах товаров. Так, каждый пятый ноутбук завезен в Украину незаконно, не имеет всех необходимых сертификаций и технически может быть не адаптирован под работу в нашей стране. Вот почему наличие у покупателя фискального чека (расчетного документа со всеми реквизитами, необходимыми для идентификации продавца) покажет происхождение техники, будет подтверждением факта покупки товара и поможет защитить право покупателя на гарантийное обслуживание, что особенно важно для технически сложных товаров.
При этом на цену товара наличие кассового аппарата у продавца не повлияет, то есть стоимость техники не повысится, а даже со временем и снизится. “Обязательное использование кассовых аппаратов положительно повлияет на рост доли официального рынка техники, а следовательно - и на уменьшение стоимости продукции», - говорит Виктория Куликова, менеджер комитета ритейлеров в Европейской Бизнес Ассоциации. Сейчас же если где и поднимется цена, то только на несертифицированный товар, продаваемый без учета, без гарантий и неизвестно как завезенный в Украину.
“Цены повысятся только там, где полностью контрабандный рынок”, - согласен экономист Глеб Вышлинский.
Также новшество прекратит злоупотребления с уклонением от налогов на рынке техники, так как зачастую крупные игроки рынка реализуют товар не от собственного лица, а от ФОПов на “упрощенке”. Введение кассового контроля прекратит такие трюки, а заодно поможет вывести большие деньги с черного рынка валюты и минимизировать коррупционные риски в этом секторе рынка.
- Бесплатно работать по такими схемами государственные органы не станут, поэтому разница в цене между официальным и неофициальным товаром идет на взятки налоговым и таможенным специалистам, кто защищает такой незаконный импорт в Украине, - говорит Глеб Вышлинский, эксперт РПР, исполнительный директор Центра экономической стратегии.
Настоящих малых предпринимателей изменение не коснется, ведь из финального списка техники, благодаря активистам рабочей группы при Государственной регуляторной службе Украины, были исключены элементарные бытовые приборы - чайники, фены, флешки, плееры, печные решетки, настольные игры, бигуди, коляски и т.д., то есть та продукция, которая продается представителями настоящего микробизнеса, торгующего по упрощенной системе налогообложения на рынках и раскладках.
Вероятно, изменения произойдут и в обслуживании потребителей - по данным Госпотребслужбы Украины в 2016 году только 1% жалоб потребителей на он-лайн продавцов бытовой техники и электроники смогли рассмотреть в Госпотребслужбе. Главной причиной такого низкого показателя называется отсутствие информации о продавце и правильно оформленного расчетного документа. В торговых точках процент рассмотренных жалоб и дальнейшим содействием в решении проблемы составил около 60% - https://economics.unian.net/other/1836061-tolko-1-onlayn-pokupateley-smogli-zaschitit-svoi-prava-tak-kak-imeli-raschetnyiy-dokument-ekspertyi.html
Підсумки та відео круглого столу «Спрощена система оподаткування – зберегти не можна ліквідувати?»
Публічне обговорення, організоване Інститутом соціально-економічної трансформації та експертами РПР, вийшло відкритим та емоційним. Представники великого, середнього, мікробізнесу, представники Міністерства фінансів, Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, Державної регуляторної служби, народні депутати та експерти у конструктивному діалозі обговорили майбутнє податкової системи України та спрощеної системи оподаткування, як її невід’ємної частини.
Дивіться у відеосюжеті підсумки круглого столу, на якому учасники обговорення, врешті-решт, поставили кому у назві заходу«Спрощена система оподаткування – зберегти не можна ліквідувати?»:
Єдиний автоматичний реєстр відшкодування ПДВ
Автоматичний реєстр – мегареформа, яка відкриває інвестиції в Україну дасть змогу своєчасно отримувати ПДВ не олігархам, як це було раніше, а звичайним малим, середнім підпримтсвам, які здійсюють експортну діяльність.
Відео за посиланням: http://www.5.ua/ekonomika/ekspert-nasirov-pereshkodzhav-stvorenniu-prozoroho-reiestru-vidshkoduvannia-pdv-144249.html
Податок на виведений капітал - які загрози?
Реформа корпоративного налога — одна из критически важных составляющих налоговой реформы в Украине, за которую долго и упорно боролись эксперты-активисты, а также многочисленные бизнес-ассоциации и их коалиции. В октябре прошлого года решением Национального совета реформ задача разработать переход от коррупционного и малоэффективного налога на прибыль к налогу на выведенный капитал (НнВК) была включена в переходные положения закона №1797.
Уже месяц в Министерстве финансов заседает рабочая группа по этому вопросу. В нее входят представители бизнеса и Государственной фискальной службы, народные депутаты, независимые эксперты. Свои заключения подготовили также Немецкая консультативная группа и МВФ. Однако с учетом сложившегося на сегодняшний день соотношения сил внутри рабочей группы, а также повального распространения ложных стереотипов в комплексе с недопониманием цели изменения существует реальная опасность вместо реформы получить антиреформу.
Детальнее:
http://gazeta.zn.ua/macrolevel/kuda-plyvet-reforma-korporativnogo-naloga-246982_.html
Щодо застосування касового методу сплати ПДВ в Україні (перша подія)
Застосування касового методу сплати податку на додану вартість в Україні має таке ж коріння як і сам податок, який був введений в дію 1 січня 1992 року Законом «Про податок на добавлену вартість» від 20.12.1991 року, що діяв лише до червня 1993 року і був замінений Декретом КМУ «Про податок на добавлену вартість» від 26 грудня 1992 року № 14-92, який у свою чергу втратив чинність з 01.07.1997 року. Протягом дії відповідного Декрету Уряду (4,5 роки) економіка країни функціонувала в умовах касового методу нарахування та сплати ПДВ. Але, на той час, зловживання пільгами та бартерізація економіки (на початку 1997 р. в промисловості за бартером реалізовувалася третина виробленої продукції) призвели до переходу національного податкового законодавства на загальноєвропейську модель - так зване «загальне правило» виникнення податкового зобов'язання з ПДВ.
На цей час Податковий кодекс України (далі - ПКУ) містить визначення касового методу, як особливий порядок виникнення податкових зобов'язань, так і порядок виникнення права на податковий кредит за яким «дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку» (див. 1), та передбачає три випадку його застосування:
- за операціями з виконання підрядних будівельних робіт;
- постачаня фізичним особам, бюджетним установам та житлово-експлуатаційним конторам теплової енергії та природнього газу, надання послуг з транспортування, розподілу газу, водопостачання, водовідведення та послуг у сфері житлово-комунального господарства;
- постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення (тимчасово до 1 липня 2017 року).
та особливий випадок у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів, що передбачає окремий порядок виникнення лише податкових зобов'язань з ПДВ. Тобто,платник формує податкові зобов'язання за принципом «касового методу», а податковий кредит - за загальною схемою, ст. 198 ПКУ.
Аналітична робота та додаток за посиланням:
Підсумки круглого столу "Спрощена система оподаткування – зберегти не можна ліквідувати?"
21 квітня відбулось публічне обговорення на тему «Спрощена система оподаткування – зберегти не можна ліквідувати?»
В обговоренні взяли участь представники Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку, представники бізнес асоціацій та об’єднань, НГО та незалежні експерти.
Експертами Інституту соціально-економічної трансформації та Реанімаційного пакету реформ Володимиром Дубровським, Вячеславом Черкашиним та Олегом Гетманом презентовано результати авторського дослідження, в якому вивчено проблематику, міжнародний досвід, проведено аналіз альтернатив та надано рекомендації щодо зменшення рівня неформальної економіки та можливостей для ухилення від сплати податків при імпорті та продажі товарів, а головне, підготовлено візію перспектив щодо подальшому розвитку та трансформації спрощеної системи оподаткування (ССО), зроблено спробу на системному та науковому рівні надати відповіді на найбільш болючі питання, що супроводжують її існування.
За результатами дослідження експерти дішли висновків, що більшість проблем податкової системи України міститься не у ССО, а у загальній системі оподаткування. Тому, вкрай необхідно, провести комплексну модернізацію саме загальної системи. У подальшому, зменшення так званої «пільговості» спрощеної системи по відношенню до загальної має відбуватися не через погіршення умов та звуження сфери використання ССО, а шляхом лібералізації та спрощення саме загальної системи, що, у свою чергу, може суттєво знизити рівень зловживань окремими можливостями ССО.
Ключовими змінами для подальшого економічного росту та легалізації оборотів лишається запровадження повномасштабної податкової реформи, без якої справжня боротьба з тінізацією економіки неможлива і багато в чому контпродуктивна.
Радник Міністра фінансів України, керівник офісу реформ Яна Бугрімова зазначила, що Міністерство послідовно виступає за збереження спрощеної системи оподаткування. Але, при цьому, життєво необхідним є проведення нового курсу щодо ССО: спростити та зберігти її для чесних підприємців, але зробити не можливими зловживання нею великим бізнесом.
Денис Гутенко, директор Департаменту розвитку підприємництва та регуляторної політики Міністерства економічного розвитку та торгівлі України наголосив, що МЕРТ в цілому підтримує результати дослідження, спрямовані на збереження ССО, яку вважає дуже важливою для розвитку підприємництва в Україні: «потрібно зберігти її для чесного бізнесу».
Ксенія Ляпіна, голова Державної регуляторної служби України повідомила, що спрощена система створювалась не для наповнення бюджету, а перш за все для дерегуляції та спрощення умов ведення бізнесу для найменших підприємців. Це важлива система для зменшення безробіття та стимулювання громадям забезпечувати себе та свої родини за допомогою підприємницької діяльності.
Володимир Дубровський, старший економіст CASE-Ukraine, головний експерт групи Податкова реформа РПР, зазаначив, що необхідно зосередитись на великих схемах ухиляння від сплати податків, таких як вивід капіталів у офшори (близько 10% від ВВП), схеми по ухилянню від сплати ПДВ, зокрема «скрутки», порушення митних правил тощо. Через ці схеми держава втрачає кілька сотень мільярдів гривень щорічно, на відміну від схем за допомогою спрощеної системи оподаткування, де можливості для зловживань на порядок менші.
Співзасновник Коаліції 25-и бізнес-асоціацій Олександр Громико зазначив, що бізнес об'єднався у Коаліцію для того, щоб збільшити інвестиційну привабливість країни, спияти проведенню радикальних інституційних реформ - реформи Державної фіскальної служби та митниці із підняттям заробітних плат співробітникам у 10 разів, створення Служби фінансових розслідувань, спростити адміністрування податків та зменшити дискрецію при їх адмініструванні, зберігти спрощену систему оподаткування та запобігти зловживанням крупними гравцями з її допомогою.
Педставники малого та середнього бізнесу, зокрема Олександр Чумак, Президент Асоціації приватних роботодавців та Надія Бедричук, виконавчий директор Української асоціації прямого продажу підримали збереження спрощеної системи оподаткування і висновки експертів щодо шкідливості тотального запровадження РРО, в той же час погодилися з пропозиціями експертів щодо необхідності ліквідації великих схем ухиляння від сплати податків.
Протягом дискусії обговорені питання щодо необхідності: радикальної реформи ДФС та митниці, набору співробітників на відкритих конкурсах та надання їм гідних заробітних плат; ліквідації податку на прибуток та впровадження моделі податку на виведений капітал, зосередивши контроль на зовнішніх операціях та мінімізувавши контроль внутрішніх операцій; зменшення неефективних видатків бюджету та зниження навантаження на фонд заробітної плати, в першу чергу за рахунок зниження ставки ЄСВ, остаточної ліквідації податкової міліції та створення аналітичної служби фінансовіх розслідувань; лібералізації та демонополізації ринку РРО – забезпечення можливості користуватись смартфонами та планшетами у якості РРО; стимулювання покупця отримувати фіскальний чек – механізми кешбеків та фіскальні лотереї; точкове розширення сфери застосування РРО на ризикові категорії платників (лакшері сегмент, ліки, великі торгівельні площі); запровадження електронних сервісів та патентів для найменших підприємців; необхідність відміни Указу Президена № 436/95 та інші питання.
Також представники бізнес асоціацій надали незадовільну оцінку роботі Міністерства соціальної політики, яке напрацьовує свої проекти у закритому режимі, не проводячи публічних та експертних обговорень. Наслідком цього народжуються такі шкідливі ініціативи, як необхідність сплати ЄСВ для тих, хо не веде діяльність, раптове збільшення мінімальної заробітної плати тощо.
Публічне обговорення вийшло відкритим, емоційним та змістовним. Присутність головних стейкхолдерів (представників великого, середнього, малого та мікробізнесу, ключових державних відомств) дозволило, мабуть вперше на такому рівні, розпочати конструктивний обмін думками щодо майбутнього податкової системи України та спрощеної системи оподаткування, як її невід’ємної частини.
У підсумку, учасники обговорення підтримали переважну більшість висновків дослідження, домовились про необхідність подальшої спільної співпраці та діалогу на основі робочої групи, створення якої ініціює Міністерство фінансів України найближчим часом.
Круглий стіл: «Спрощена система оподаткування – зберегти не можна ліквідувати?»
Written by Super UserАдреса: м. Київ, вул. Володимирська, 55, 3-й поверх, конференц-зала НАН України.
Дата проведення: 21 квітня 2017 року, початок о 14:30.
Організатор: Інститут соціально-економічної трансформації.
Партнери заходу: Спілка Українських підприємців, Коаліція 15 бізнес-асоціацій «За ліберальну податкову реформу», Коаліція 25 бізнес-асоціацій «За детінізацію економіки», Платформа 23 бізнес-асоціацій «Податки для економічної свободи».
Комунікаційна підтримка: Реанімаційний Пакет Реформ
Завданням круглого столу є визначення спільних позицій щодо реформування загальної та спрощеної систем оподаткування за участі представників влади, бізнес-об‘єднань та експертного середовища, а також формування порядку денного пріоритетних кроків на 2017 рік у реформуванні податкової системи та для забезпечення сталого розвитку України.
Під час заходу відбудеться презентація відповідного дослідження, проведеного експертами Інституту соціально-економічної трансформації, та дискусія щодо його висновків.
Питання до обговорення:
- Схеми ухилення від сплати податків в межах загальної системи оподаткування.
- Схеми ухилення від сплати податків за допомогою спрощеної системи оподаткування.
- Пріоритетні завдання для мінімізації збитків, спричинених цими схемами.
- Формування спільного плану дій для звуження сегменту тіньової економіки в Україні.
Учасники дискусії:
- - Євген Капінус, Держсекретар Міністерства фінансів
- - Яна Бугрімова, керівник офісу реформ Міністерства фінансів
- - Надія Бедричук, виконавчий директор Української асоціації прямого продажу
- - Юрій Бондарєв, Голова Спілки «Національна організація роздрібної торгівлі»
- - Олександр Громико, співзасновник Коаліції 25 бізнес-асоціацій «За детінізацію економіки»
- - Денис Гутенко, Департамент розвитку підприємництва та регуляторної політики МЕРТ
- - Анатолій Долинний, координатор Коаліції 15 бізнес-асоціацій «За ліберальну податкову реформу»
- - Володимир Дубровський, старший економіст CASE Ukraine, експерт РПР
- - Андрій Єрашов, співголова комітету з розвитку підприємництва Спілки українських підприємців
- - Павло Кухта, економіст, заступник голови Стратегічної групи радників Прем’єр-міністра України
- - Ігор Ланда, представник Європейської бізнес асоціації
- - Олег Лиховид, координатор Платформи 23 бізнес-асоціацій «Податки для економічної свободи»
- - Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації
- - Анна Стрикун, представник Національної платформи МСБ
- - В’ячеслав Черкашин, експерт з питань податкової політики РПР
- - Олександр Чумак, Президент Асоціації приватних роботодавців
Для додаткової інформації: (093) 534 7910
Реєстрація: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.
Как разделить теневую экономику и упрощенное налогообложение
Не первый год идут ожесточенные дискуссии о дальнейшей судьбе упрощенной системы налогообложения (далее - УСН). Некоторые видят в этом явлении сплошное зло и источник теневой, неформальной экономики. Другие считают, что УСН - это последняя надежная гавань от налогового произвола и коррупции. Последние новости от главного кредитора страны - Международного валютного фонда - относительно требования о существенном сокращении рамок действия УСН также оживляют интригу.
Сейчас весь малый бизнес составляет лишь 15,7% от ВВП страны, а обороты УСН - около 7% от общего оборота сектора предприятий, говорится в исследовании экспертов Института социально-экономической трансформации. Поэтому злоупотребления именно упрощенцев по экономическим масштабам не могут даже близко подойти к проблемам, которые существуют в общей системе налогообложения. Так, только в "налоговые гавани" большим бизнесом ежегодно выводится в среднем до 9,4% от ВВП страны.
Детальнее:
Спрощена система оподаткування: як відділити чесні ФОПи від шахраїв?
Існує чимало способів ухилення від сплати податків. Це відбувається шляхом порушення митних правил та контрабанди з одного боку та через "фірми-одноденки" чи ФОП, що суттєво занижують суми виручки, з іншого.
Здебільшого це стосується великого бізнесу. Саме його представники безпідставно користуються преференціями, які були створені для малого бізнесу.
Така поведінка великих гравців ставить під загрозу існування спрощеної системи оподаткування і чесних "спрощенців". Ця тема набуває резонансу на тлі розмов про перегляд системи, до якої бізнес уже "призвичаївся". Отже, як відокремити сумлінний бізнес від шахраїв? Як зберегти преференції для малих підприємців?
Детальніше за посиланням:
Вопрос ребром!
Как уменьшить возможности для уклонения от уплаты налогов при импорте и продаже товаров, в частности через злоупотребление "упрощенкой"?
Такой вопрос поставил перед собой авторский коллектив Института социально-экономической трансформации. И надо сказать ответ авторов исследования (Policy Paper) на этот вопрос значительно отличается от уже набивших оскомину шаблонов, предлагающихся, в том числе, и западными консультантами. Хотя бы потому, что он не только учитывает западные рецепты лечения болезни, но и – наши местные особенности. А само исследование, по мнению его авторов, – подготовленная база для дискуссии и переговоров заинтересованных сторон…
Все начинается с "тени"
Рассуждения о "теневой" составляющей экономики, как правило, приводят к банальному выводу о необходимости ужесточения контроля над малым бизнесом. Причем, как правило, путем его максимальной фискализации. Ведь согласно устоявшемуся стереотипу малый бизнес с его упрощенной системой налогообложения (УСН) и обилием слабо контролируемых государством наличных расчетов и является тем самым носителем "тени". Поэтому, заставив всех предпринимателей использовать кассовые аппараты (или как сейчас их сокращенно называют РРО), можно решить проблему. Увы, так просто не получится. Более того, есть большая вероятность, что подобный подход лишь усугубит ситуацию особенно в условиях масштабной коррупции в ГФС…
Почему?
Хотя бы потому, что это в принципе неправильно. "Детенизация далеко не сводится к исключительно усилению контроля над малым бизнесом (МБ), тем более над официально зарегистрированным, как это нередко себе представляют люди, поверхностно знакомые с ситуацией", – утверждается в Policy Paper.
Кроме того, Украину нельзя полностью отождествлять со странами "третьего мира", где практически нет крупного бизнеса. Все как раз наоборот – у нас "экстремально высокая концентрация больших предприятий", а малый бизнес дает всего 15,7% ВВП страны. Элементарная оценка свидетельствует: "Даже если доля неофициальной деятельности в МБ больше, чем у крупных и средних предприятий, то и в этом случае она должна быть в шесть раз больше, для того чтобы "тень" в МБ могли сравняться с "тенью" в крупном и среднем".
Наконец, не секрет, что в Украине большие олигархические компании или бизнес-группы обладают практически неограниченными возможностями злоупотреблять оффшорными схемами. Вот это "тень" так "тень" – "в налоговые гавани ежегодно вывозится в среднем 9,4% ВВП Украины".
Крупные паразитируют на малых
Малый бизнес с его упрощенной системой налогообложения тоже небезгрешен, хотя его обороты по экономическим масштабам и несравнимы с оборотами и злоупотреблениями в общей системе налогообложения. Но было бы несправедливо винить в этих грехах УСН. Потому что как раз "упрощенка" способствовала выведению из тени малого и микробизнеса.
Но беда в том, что на УСН паразитируют большие и средние фирмы. Для них это способ агрессивного налогового планирования. Именно здесь по расчетам авторов Policy Paper скрываются наиболее серьезные потери госбюджета от злоупотребления "упрощенкой". Кроме того, обнаружилась еще одна местная особенность. "На отдельных рынках, в частности рынках товаров высокого ценового и премиум сегмента, бытовой техники, электроники и лекарств злоупотребления с "упрощенкой" тоже довольно существенные. И снова основная вина за это лежит на больших и средних компаниях, использующих псевдо предпринимателей – субъектов УСН для уклонения от налогообложения.
Что означает в обозначенной ситуации вести "реформирование" по пути сокращения или упразднения малого бизнеса? По мнению авторов документа, это означает: "Распылить и дезориентировать силы тех, кто искренне стремится к детенизации (прежде всего МВФ), направив их в ложном, второстепенном с фискальной точки зрения, направлении, и тем самым ослабив давление на основные способы уклонения от налогов – оффшоры, крупномасштабную контрабанду и "налоговые ямы"…"
Поэтому борьбу с уклонистами нужно начинать со схем, использующихся крупным бизнесом, затем браться за средний, оставив напоследок относительно мелкие злоупотребления. Как раз тот случай, когда 20% усилий дают 80% результата. Такая практика вполне согласовывается с международным опытом и здравым смыслом.
Что делать
Анализ авторов Policy Paper подтверждает, что тотальная фискализация, а также ведение товарного учета всеми СПД, неоправданны и даже контрпродуктивны в условиях Украины. Целесообразным может быть расширение фискализации наличных расчетов лишь на тщательно определенные группы предпринимателей, в частности на плательщиков НДС, СПД осуществляющих свою деятельность на больших торговых площадях и реализующих товары высокого ценового сегмента. К последним можно отнести потенциально проблемные рынки бытовой техники, электроники, ювелирных изделий, меха и лекарств.
В соответствии с предложенной стратегией авторы Policy Paper советуют следующее (выборка из полного перечня предложений):
– радикально удешевить и дерегулировать использование РРО, отработать соответствующие правовые и технические (внедрение цифровых РРО) механизмы. Пересмотреть законодательно закрепленные виды нарушений с целью уменьшения дискреции и коррупции при проверках;
– разработать и внедрить сервис проверки внесения информации о фискальных чеках РРО в базу данных ГФС (Минфина) в электронном кабинете налогоплательщика;
– рассмотреть модель, в соответствии с которой в случае невыдачи чека штрафуется наемный работник, непосредственный виновник, а не предприятие;
– перефокусировать требования фискализации на рисковые категории предпринимателей, одновременно облегчив жизнь легальному мелкому бизнесу;
– разработать и внедрить комплекс мер по предупреждению злоупотреблений УСН крупным и средним бизнесом.
Естественно, успешными предложенные изменения могут стать только в комплексе с серьезными реформами общей системы вплоть до институциональных– ликвидацией дискреционного налога на прибыль и заменой его налогом на выведенный капитал (с закрытием основных оффшорных схем), глубокой реформой ГФС (включая радикальную реформу таможни) и создание действенной и некоррумпированной Службы финансовых расследований…
Источник: Вопрос ребром «Зеркало недели. Украина» №9, 11 марта 2017
Анонси
-
02 Oct. 2021 06:03
-
16 Jul. 2020 16:18
-
17 Sep. 2018 09:31
-
25 Apr. 2018 16:53