Згідно досліджень експертів Інституту соціально-економічної трансформації одні з найбільших втрат для державного бюджету наносить контрабанда та інші способи масового, комерційного ввезення імпортних товарів з ухиленням від сплати податків та митних платежів. Крім прямих збитків для бюджету, масове ввезення імпортних товарів спотворює конкуренцію на внутрішньому ринку, надаючи імпортним товарам безумовну неконкурентну цінову перевагу над товарами вітчизняного виробництва, що у сукупності з іншими негативними обставинами ведення бізнесу в Україні, призводить зменшення інвестиційної привабливості, збитковості українських підприємств, втратою робочих місць, або зменшення рівня оплати праці для збереження конкурентної ціни на продукцію вітчизняних підприємств.

Основними причинами контрабанди та напівлегальних способів ввезення імпорту з ухиленням від оподаткування є:

• корупція на митниці та відсутність з боку держави політичної волі, а в деяких випадках і належних інструментів притягнення до відповідальності митників, які використовують своє службове становище для особистого збагачення;
• зловживання передбаченими чинним законодавством пільгами, зокрема, при перетині кордону фізичними особами, при отриманні імпортних товарів через поштові пересилання;
• зловживання умовами спрощеної системою оподаткування, зокрема, відсутністю законодавчої вимоги ведення обліку надходження і вибуття товарів та відсутністю належного контролю при реалізації товарів.

Мета даної аналітичної роботи - оцінити різні пропозиції, що спрямовані на недопущення спотворення конкуренції на внутрішньому ринку України через реалізацію контрабанди та інших товарів, з ухилянням від оподаткування, зокрема, через зловживання спрощеною системою оподаткування. В процесі оцінки з урахуванням інституційної .

Посилання:

Аналітична робота

Законотворча діяльність:

Експерти Інситуту соціально-економічної трансформації приймали участь у розробці та адвокатуванні 18-ти законопроектів, прийнятих як Законів, серед них найбільшим концептуальними є:

- Закон України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)

- Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо трансфертного ціноутворення)»

- Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування неприбуткових організацій)»

- Закон України «Про внесення змін до розділу VIІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" 

- Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справедливого оподаткування доходів фізичних осіб»

 - Закон України «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків» (розкриття даних щодо рефінансування банків)

 - Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов'язаних із банком осіб» (відповідальність про умисне банкрутство)

- Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов повернення строкових депозитів» (про забезпечення сталої та прогнозованої ресурсної бази для банків)

Аналітичні дослідження:

-       Реформа оподаткування доходів підприємств (корпоративного податку) як ключова частина ліберальної податкової реформи в Україні

-       Щодо шляхів лібералізації ринку РРО, через впровадження технології «інноваційний (цифровий) РРО»

-       Шляхи удосконалення податку на нерухоме майно в Україні

-       Як зменшити можливості для ухилення від сплати податків при імпорті та продажі товарів?

МАЄМО ТЕ, ЩО МАЄМО

або

ЧОМУ  СЛУЖБА ФІНАНСОВИХ РОЗСЛІДУВАНЬ ДОСІ TURN OFF

30 листопада у стінах Реанімаційного Пакету Реформ було проведено семінар для 30-и регіональних журналістів на тему «Служба фінансових розслідувань - фінансове НАБУ для України». Своїми думками щодо створення нового органу з журналістами поділилися – Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації, Андрій Оліференко, представник Міністерства фінансів, Олексій Колесников, член Української Ради Бізнесу, Оксана Продан, народний депутат України.

На думку експерів та представників бізнесу тінізація економіки та поширення фінансових зловживань виступають першочерговими бар’єрами економічного, політичного та соціального розвитку України, оскільки опортуністична поведінка абсорбує значну частку економічних ресурсів суб’єктів бізнесу, а тіньові схеми та офшоризація зумовлюють недоотримання надходжень до бюджету знижуючи суспільний добробут населення. Інструментом нівелювання подібних негативних тенденцій є ефективне проведення фінансових розслідувань, призначенням якого є розкриття існуючих та попередження майбутніх зловживань у фінансовій сфері.

Одним із головних наріжних каменів сучасного політичного та економічного дискурсів є питання організація служби фінансових розслідувань (СФР) України, створення якої, втім стикнулось із багатьма бар’єрами, головним з яких виступає відсутність політичної волі з боку кількох гілок влади.  Необхідність створення спеціалізованого органу боротьби  із фінансовими злочинами є очевидною, оскільки тези про формування такої служби зазначені у меморандумі співпраці з МВФ, Плані  дій Уряду та Коаліційній угоді 2014 р.

Проект закону про створення СФР вже сформовано Міністерством фінансів, погоджено Кабінетом Міністрів та передано до Національної Ради рефрм для остаточного погодення ключовими стейхолдерами, проте віз і нині там?

У грудні 2016 р. Міністерство фінансів України запропонувало свій проект закону про створення спеціальної служби, основним призначенням якої було б аналіз та розслідування фінансових злочинів. Така служба повинна була замінити традиційний для українського суспільства інститут податкової міліції, основною фактичною діяльністю якої було ускладнення здійснення економічної діяльності суб’єктів господарювання. Вже навесні, 22 березня 2017 р., проект закону був затверджений Кабінетом міністрів і був відправлений на розгляд Нацради, проте згодом цей законопроект загубився у вирі паперів і досі залишається неприйнятим. Складності додає і той факт, що восени Президент ініціював розробку альтернативного проекту закону головою Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики Ніною Южаніною, перша редакція якого повинна була представлена на комітеті 22 жовтня 2017 р., що і досі залишається не виконаною задачею.

Розробка паралельних законопроектів є даремним марнуванням дорогоцінного часу, оскільки «вікно реформ», яке відчинилось на початку 2014 р. вже починає закриватись: готовність населення до змін падає, в той час як опір з боку старої політичної еліти зростає. Більше того, законопроекти МінФіну та Комітету ВРУ не можуть кардинально відрізнятися, оскільки сповідуючи спільну мету запобіганню та протидії корупції з метою активізації економічного розвитку, сутність, інструменти та  шляхи впровадження СФР матимуть спільний характер. Найбільші розходження між проектом закону МінФіну та концепцією Інни Южаніної полягають в сутності та деталях аналітичної складової СФР.

В чому ж основна сутність створення СФР?

Головною метою створення нового органу є відокремлення сфери фінансових розслідувань від інших питань фінансової політики. Проект  підготовлений Міністерством фінансів передбачає:

1. Забезпечення чіткої лінії взаємодії між інститутами формування і реалізації політики у сфері фінансів шляхом підпорядкування СФР Міністерству фінансів.
2. Створення компактного органу, який передбачатиме склад 3,5 тис працівників замість 15 тис співробітників податкової міліції.
3. Розширення сфери компетенції СФР: замість виключно аналітичної функції, діяльність новітньої інституції буде спрямовано на виявлення, припинення, розкриття та досудове розслідування злочинів проти інтересу держави в економічній, фінансовій та податковій сферах, оскільки концентрація уваги СФР виключно на аналітичній функції уможливлює інформаційний витік. Слід  зауважити, що власне аналітична функція також буде розширена і включатиме превентивну функцію стосовно виявлення факторів, які уможливлюють вчинення таких злочинів.
4. Надання дозволу використання засобів захисту, в тому числі зброї з метою забезпечення персональної безпеки детективів та усунення можливості тиску на них.
5. Забезпечення високих заробітних плат, які складатимуть від 20 до 40 прожиткових мінімумів для відповідних посадових рівнів.

Проте, найбільш гострі дискусії точаться навколо питання підпорядкування СФР. Так, деякі експерти стверджують, що СФР має входити до підзвітності Міністерства юстиції, інші фахівці наголошують на юрисдикції Міністерству фінансів, також є прпозиції щодо підпорядкванню МВС або Кабміну. З  огляду поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову, саме Міністерства забезпечують повноцінну реалізацію виконавчої влади в Україні, саме тому підпорядкування нового органу одному із Міністерств є очевидним та логічним. Підпорядкування Кабінету міністрів загалом не є виправданим кроком, з огляду колегіальності цього органу, що в результаті втілиться у  колективній безвідповідальності. Пріоритетність Міністерства фінансів як вищого органу СФР обумовлена аналітично-превентивним характером новоствореної служби: важливим є не тільки аналіз вчинених фінансових злочинів, але і відповідні дії зі зміни фінансової політики та законодавства спрямовані на попередження виникнення таких злочинів в майбутньому, що напряму віддзеркалює спектр компетенцій Міністерства фінансів.

Важливо розуміти, що ефективність та транспарентність роботи будь-якої інституції залежить від задіяного людського капіталу, що визначає питання конкурсного  відбору як першочергове. Згідно проекту закону Мінфіну, міністр самостійно формує склад конкурсної комісії, що убезпечує процес відбору кадрів від зовнішніх впливів.

Загалом, процес конкурсного відбору до СФР використовує вже існуючі практики набору кадрів до новостворених реформаторських інституцій і передбачатиме психо-фізичне опитування за допомогою поліграфа, психологічні тести та різноманітні фільтри, такі як знання іноземної/ іноземних мов.

Іншим дилемним питанням залишається можливість участі в конкурсі колишніх працівників: редументами існуючої системи, з одного боку, і збагаченими необхідним досвідом, з іншого. На думку Мінфіну, колишні працівники можуть стати корисним капіталом для СФР за умов відкритого та прозорого конкурсного відбору за відповідними критеріями, які будуть направлені на пошук розумних людей з аналітичними здібностями.

З метою підвищення особистої мотивації та ефективності роботи працівників і відповідно до отримуваних компетенцій, співробітники СФР нестимуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність.

Цікаво, що для підвищення кваліфікації відбірних співробітників Мінфін, заручившись підтримкою держдепартаменту США та відповідних спеціалізованих  органів влади Італії, планує влаштовувати тренінги та короткострокове предметне навчання строком від 4 до 6 місяців залежно від обраної посади, оскільки створення спеціалізованого навчального закладу, на думку Міністерства, є недоцільним та невиправданим економічно.

Проблемним та життєвоважливим фактором забезпечення ефективної роботи СФР є його неперевантаженість і концентрація уваги виключно на масштабних фінансових злочинах. З метою забезпечення цієї умови, згідно пропозицій Мінфіну, до сфери компетенції СФР не повинні включатися адміністративні провадження та відносно незначні злочини. Іншим інструментом розвантаження СФР є побудова регіональної мережі відділень, яка, за планом Мінфіну, включатиме окрім центрального представництва 7 територіальних правлінь, за досвідом побудови мережі НАБУ, яка передбачає 30 регіональних поділів.

Таким чином, гальмування в створенні СФР виражає неготовність існуючої влади до комплексних повноцінних реформ, саме тому естафета в якості основного мотивуючого драйверу має передатися громадянському суспільству, тиск зі сторони якого може бути вирішальним в процесі створення прозорого та незалежного органу розслідування фінансових злочинів як необхідної умови транспарентності бізнес-відносин в Україні.

6 грудня о 10:30 у Прес-центрі Інформаційного агентства ЛІГАБізнесІнформ (м. Київ, вул. Шамрила, 23) відбудеться круглий стіл "Реформа Державної фіскальної служби: від органу тиску до сервісної організації".

Спотворена конкуренція та несприятливий бізнес-клімат, низька довіра громадян до процесу адміністрування податків, втрати в бюджеті держави − як реформувати ДФС, щоб вирішити усі ці проблеми? Як ДФС може перейти від фіскальної до сервісної служби? Чи може податкова стимулювати громадян добровільно сплачувати податки? Яким чином має відбуватися перехід ДФС від бюрократичної до ефективної структури роботи?

Міністерство фінансів разом з ДФС за підтримки Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана розробили Проект з комплексної реформи ДФС. На круглому столі представники держави, громадських організацій, бізнесу та медіа обговорять практичні кроки, заплановані в межах цієї реформи.

Теми для обговорення:

• Реформа ДФС як ключовий елемент боротьби з корупцією та покращення бізнес-клімату
• Податкова як сервісна служба – міф чи реальність?
• Перші результати проведення реформи – звіт Міністерства Фінансів
• Презентація результатів дослідження ДФС, проведеного Міністерством фінансів, ДФС та міжнародною консалтинговою компанією (сервіси, перевірки, борг та персонал)
• Ключові кроки до зростання операційної ефективності ДФС
• Обговорення розвитку сервісів для платників податків, підходів до податкових перевірок, роботи з боржниками;
• Мотивація працівників – від початкового відбору до зростання зарплат.

Учасники круглого столу:

1. Яна Бугрімова, Радник міністра фінансів України, менеджер проекту з реформи ДФС;
2. Дмитро Кохан, проектний менеджер Офісу підтримки реформ при Міністерстві фінансів;
3. Анатолій Александров, Радник Голови ДФС, керівник офісу реформ ДФС;
4. Ярослав Юрчишин, Виконавчий директор "Transparency International Ukraine"
5. Олег Гетман, координатор групи "Податкова реформа" Реанімаційного Пакету реформ;
6. Грігол Катамадзе, президент Всеукраїнської громадської організації "Асоціація платників податків України";
7. Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації;
8. Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії;
9. Софія Арасланова, представник Української Ради Бізнесу;
10. Тетяна Паламарчук, співголова комітету з розвитку підприємництва СУП;
11. Михайло Самуляк, координатор податкового та митного комітетів Європейської Бізнес Асоціації;
12. Володимир Котенко, голова Податкового комітету Європейської Бізнес Асоціації.

До участі також запрошені народні депутати України Тетяна Острікова, Мустафа Найєм, Андрій Журжій та заступник бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка.

Модератор: Юрій Циганок, керівник департаменту бухгалтерського напряму ЛІГА:ЗАКОН

Реєстрація ЗМІ: Тетяна Галям, (044) 585-24-05, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

“Дійте”! Учасники Форуму про масштаби та причини тіні в економіці висунули вимоги до влади

Розмір тіньової економіки за час від І форуму кардинально не змінився, представники

тіньової економіки чинять негласний опір реформам з детінізації, й практично не

реалізовано більшість напрацювань Міністерства фінансів України, уряду або парламенту,

які б сприяли детінізації економіки. «Які за таких умов можуть бути іноземні інвестиції?

Тут би своїх легальних підприємців не розгубити», - зауважив в анонсі форуму Геннадій

Чижиков, голова Української торгово-промислової палати, на якому зібралися близько

півтисячі представників профільних бізнес-асоціацій країни, експертів, представників влади.

        Співорганізатори Форуму – експерти Інституту соціально-економічної трансформації, аналітичного центру CASE-Ukraine, більш ніж 60 бізнес-асоціацій, які увійшли до Української Ради Бізнесу ще раз голосно заявили владі про необхідність діяти, аби забезпечити невідворотність реформ для досягнення економічних свобод в Україні. У визначенні схем спікери форуму спиралися на дослідження експертів РПР, експертів CASE та ІСЕТ В. Дубровського/В.Черкашина «Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні» та Андрія Саварця «Основні схеми незаконного ввезення товарів в Україну: причини та умови, шляхи подолання». Цікавим був моніторинг Світового Банку «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах», де обсяги тіньової оренди землі  виміряли за допомогою аерокосмічної зйомки.

Всі матеріали Форуму за посиланням

 Учасники Форуму назвали основні способи «вирощування» тіні в Україні - переміщення прибутку до «податкових гаваней» («офшорів»), контрабанда (маніпуляції з митною вартістю товарів, перерваний транзит, «посилки»/«піджаки» тощо), розкрадання ПДВ (незаконне відшкодування з бюджету при експорті, фіктивне підприємництво, зокрема карусельні схеми та викривлення бази оподаткування (приховування обсягів продажу), контрафакт, схеми по мінімізації податків на нерухомісь та землю, неофіційне підприємництво та індивідуальна економічна діяльність без реєстрації.

«Основні зловживання з ухиленням від сплати податків та мінімізацією податкових зобов’язань припадають на великомасштабні зовнішньоекономічні операції за участі великих “олігархічних” підприємств. Але боротьбу з ними ускладнює великий політичний вплив їхніх власників» - зауважив Володмир Дубровський, старший економіст CASE-Ukraine, експерт РПР.

- Контролюючі органи  продовжують шукати там, де світло, а не там, де втратили - сказав заступник голову Всеукраїнської аграрної Ради Михайло Соколов. -  Зрозуміло, що легко стягнути гроші з легальних платників, чиї активи на виду, і важко зловити тих, хто реально ухиляється від оподаткування й працює у тіні. Потрібно повністю реформувати і ДФС, для того, щоб змінити ситуацію.

            Як повідомив на Форумі міністр фінансів України Олександр Данилюк, Міністерство фінансів продовжує роботу над комплексною реформою ДФС, реформою митниці, створенням Служби фінансових розслідувань, імплементацією плану BEPS та приєднанням до багатосторонньої угоди MLI (щодо внесення змін до конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. «Зараз принципове питання - коли буде створена Служба фінансових розслідувань, для цього треба приймати законопроект, і я сподіваюсь, що це буде зроблено найближчим часом.», - сказав Міністр.

Також він зазначив, що метою проекту по реформуванню ДФС є повна заміна її складу, тобто, щоб всі конкурси пройшли прозоро, і щоб до податкової прийшли нові люди, які вибудували б новий рівень довіри між громадянами та Урядом.

«Боротьба з тінню – це продовження Майдану, - наголосив експерт РПР, директор  Інституту соціально-економічних досліджень Ілля Несходовський. – Ті, хто хочуть працювати у тіні та не платити податки – викривляють конкуренцію та вбивають економіку України». 

Олександр Пасхавер, радник президента України попередив, що тінь буде вести «оборонні дії»: «Вони будуть, допоки ми системно не змінимо цінності (адже верховенство права – це стан громадян) та інститути в державі. Нам прийдеться робити одні й ті ж реформи багато раз, й нам знадобляться настирливість та терпіння».

Закриваючи II економічний форум, координатор платформи «Податки для економічної свободи» Олег Лиховід, як співорганізатор Форуму, запросив долучитися до спільного доопрацювання проекту резолюції Форуму на сайті: https://economic-forum.com.ua/rishennya-forumu та анонсував, що наразі досягнуто домовленість про створення найширшого об’єднання українського бізнесу - Української Ради Бізнесу, в якій очікується близько 60 учасників-асоціацій, представників близько 20 галузей економіки: “Аби не втрачати темпу і тиску, з метою проведення реформ, на державні органи влади, ми запрошуємо представників асоціацій долучатися до участі в Українській Раді Бізнесу”, - закликав Олег Лиховид. 

В перспективе: смартфоны вместо РРО и электронные чеки вместо бумажек

Второй блок изменений в предполагаемом законопроекте Минфина — более радикальный. Он дублирует ключевые предложения законопроекта №4117 и расширяет их, предлагая дополнить существующий перечень типов РРО распределенной компьютерно-кассовой системой.

Работать РККС должна следующим образом: есть терминал и сервер, которые объединены через интернет, а фискальные функции выполняет специальное программное обеспечение, которое оснащено средствами проверки подлинности. Расчетные документы, фискальные отчетные чеки и контрольная лента формируются в электронной форме и имеют цифровую подпись РККС. Задача продавца — отправлять на сервер информацию об операциях и получать подтверждение, что данные зафиксированы.

Это позволит предпринимателю вместо классических кассовых аппаратов использовать "подручные" средства с выходом в интернет — смартфон, планшет или ноутбук.

Но для этого необходимо изменить не только постановление Кабмина, которое заточено под классические устройства, но и законодательство. Такая работа займет существенно больше времени, потому ожидать законопроекта стоит в начале-середине 2018 года.

Илья Несходовский, директор Института социально-экономической трансформации

 Детальнее:
 https://delo.ua/ukraine/smartfon-vmesto-kassovogo-apparata-kakih-izmenenij-zhdat-biznes-335853/ 

Економічний Форум "Масштаби та схеми тіньової економіки" покликаний у публічній дискусії, за участі представників влади, представників   бізнес-об‘єднань та експертного середовища обговорити та знайти  оптимальні шляхи до подолання схем по ухилянню від сплати податків.

На Форумі будуть представлені висновки кількох досліджень, у яких аналізуються найбільш актуальні для України інструменти ухилення від сплати податків та агресивного податкового планування, оцінюється їхній розмір, наявні обмеження для застосування, наслідки та перспективи і способи подолання. У дискусії планується дійти спільної позиції щодо інструментів та пріоритетності заходів з подолання тіньової економіки.

Організатори:

Бізнес об‘єднання: Коаліція «За детінізацію економіки», Платформа «Податки для економічної свободи», Коаліція «За ліберальну податкову реформу», Всеукраїнська Аграрна Рада

Аналітичні центри: Аналітичний центр CASE-Ukraine, Інститут соціально-економічної трансформації, Kesarev Consulting

Партнери: Американська торгівельна палата, Європейська бізнес асоціація, Торгово-промислова палата, Міжнародний інститут менеджменту

За комунікаційної підтримки: Реанімаційний Пакет Реформ.

План Форуму:

Загальна частина:

-       Презентація дослідження «Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні», обговорення, висновки.

Спеціалізовані частини:

1. Сільське господарство – локомотив тіньової чи легальної економіки?
2. Основні схеми незаконного ввезення товарів в Україну: причини та умови, шляхи подолання

Підведення підсумків. Резолюція

Модератори:

- Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії

- Анатолій Амелін, Інститут Майбутнього

Учасники дискусії:

• Олександр Данилюк – Міністр фінансів України
• Ніна Южаніна – народний депутат України, Голова Податкового комітету ВР
• Представник Мінекономрозвитку України
• Представник Мінагрополітики
• Тетяна Острікова - народний депутат України, голова підкомітету з питань митниці Податкового комітету ВР
• Олександр Бакуменко - народний депутат України, в.о. Голови Аграрного комітету ВР
• Микола Фролов - народний депутат України, заст. Голови Податкового комітету ВР
• Денис Нізалов – Директор проекту Світового Банку "Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Україні"
• Cергій Феофілов - Генеральний директор компанії «УкрАгроКонсалт».
• Москаленко Олександр – керівник департаменту митної політики Міністерства фінансів
• Представник Коаліції бізнес-асоціацій «За детінізацію економіки»
• Представник Платформи бізнес-асоціацій «Податки для економічної свободи»
• Координатор Коаліції бізнес-асоціацій  «За ліберальну податкову реформу»
• Дубровський Володимир – старший економіст CASE Ukraine, експерт РПР
• Несходовський Ілля – директор Інституту соціально-економічної трансформації
• Михайло Соколов - Всеукраїнська аграрна Рада
• Андрій Саварець - експерт Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна»
• Олександр Лазарєв – голова Митного комітету Європейської бізнес асоціації
• Представник Американської торгівельної палати

Дата проведення: 3 листопада  2017 р., час - 12:00

Місце – Grand Hall Chamber Plaza, вул. Велика Житомирська, 33.

Реєстрація учасників та вітальна кава – 11:00.

Реєстрація за посиланням:

https://economic-forum.com.ua/

За додатковою інформацією та з питань реєстрації звертайтесь: Юлія Бабій (093)5347910

19 жовтня об 11-00 у прес-центрі ЛІГА:ЗАКОН відбудеться круглий стіл на тему "Поштовий імпорт": наслідки для економіки та  законодавче врегулювання».

Організатори: ЛІГА:ЗАКОН, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут соціально-економічної трансформації.

На заході обговорюватиметься складна ситуація, яка склалась з «поштовим імпортом». З одного боку є звичайні громадяни, які купують собі товари у закордонних інтернет-магазинах для особистих потреб і оподаткування таких незначних пересилок для держави є не доцільним. З іншого боку українські недоброчесні торговці,  використовують дану пільгу, мінімізують  податки, дроблять великі комерційні партії, таким чином порушують правила доброчесної конкуренції.

На заході буде презентовано міжнародний досвід та напрацювання Міністерства фінансів України для врегулювання даного питання.

Під час круглого столу планується:

- Презентація аналітичної роботи «Поштові відправлення та особистий імпорт: міжнародна практика та реалії України».

- Презентація результатів соцопитування GfK  «Онлайн покупки для власного вжитку в Україні та закордоном».

Учасники круглого столу:

• - Андрій Бутін, старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій;
• - Олександр Крініцин - науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій;
• - Андрій Саварець, експерт з правових питань дослідного центру CASE Україна, експерт РПР;
• - Лідія Куліба, керівник відділу досліджень в галузі фінансів і роздрібної торгівлі GfK Ukraine;
• - Євгеній Капінус, Державний секретар Міністерства фінансів України;
• - Олександр Москаленко, директор департаменту митної політики Міністерства фінансів України;
• - Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт РПР;
• - Герман Таслицький, керуючий партнер ТОВ «ЮК «Правозахист Україна»;
• - Надія Бердричук, виконавчий директор Української асоціації прямого продажу
• - Представник Європейської бізнес асоціації

Участь у заході здійснюється за попередньою реєстрацією. Реєстрація учасників проводиться  до 18 жовтня 2017 року до 18.00.

Акредитація ЗМІ —  за  телефоном +38 044 538 01 09 або за адресою - Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Концепція

щодо стимулювання покупця отримуваи фіскальний чек

Проблематика: існуюча система готівкових розрахунків у роздрібних продажах з використання реєстраторів розрахункових операцій не працює належним чином - має високу вартість як встановлення так і подальшого обслуговування; учасники операції, як продавець, так і покупець не зацікавлені в фіскалізації самої операції; використання РРО мають корупційні можливості внаслідок значних штрафних санкцій при їх використанні тощо.

Мета: розробка інноваційного рішення у сфері готівкових розрахунків у роздрібних продажах (лише для тих, хто вже фіскалізує операції), що забезпечить простоту та здешевлення даного виду операцій, а також, комплексу заходів, спрямованих на впровадження матеріального заохочення покупця в отриманні чеку та здійснення контролю за його фіскалізацією, впровадження відповідних заходів контролю з розробкою законодавчого та нормативного забезпечення реалізації такого рішення. Механізм матеріального заохочення покупця має бути простим, надійним та забезпечувати максимальний відсоток отримання премій.

Головні завдання концепції:

-          - Розробити дієвий механізм ідентифікації покупця та перелік документів для подачі скарги, щоб уникнути зловживань при оформленні скарг

-         - Забезпечити безперебійне функціонування електронного реєстру на сервері фіскальних чеків для забезпечення можливості перевірки чеків у будь який час

-          - Розробка комплексу дії з боку співробітників ДФС, який забезпечить максимальний відсоток премій для покупців та мінімізує корупційні ризики

Загальна характеристика концепції:

При здійснення готівкових розрахунків у роздрібних продажах має місце три ключові контрольні моменти, в яких необхідно забезпечити належний механізм контролю, або з боку відповідних органів, або з боку покупця, зокрема:

1. Невидача чеку покупцю, або видача товарного (нефіскального) чеку, при наявності законодавчої норми, що зобов’язує продавця видавати фіскальний чек.
2. Видача сфальсифікованого чеку, який не несе жодних правових зобов’язань у продавця.
3. Не реєстрація чеку на сервері фіскальних чеків, тобто відсутність його фіскалізації.

Для вирішення зазначених проблем пропонується використати наступні програмні продукти:

програмний комплекс продавця, який забезпечує:

-          - надійну авторизацію продавця та працівника, що здійснює готівкову операцію;

-          - за допомогою закритого ключа згенерувати код чеку, який у роздрукованому вигляді представлений у вигляді QR-коду;

-          - відправити на друк на будь-який друкувальний пристрій, або відправити його на програмний комплекс покупця;

-          - відправити даний чек на сервер фіскальних чеків з отриманням підтвердження про його реєстрацію;

-          - реалізувати отримання повідомлень від фіскальних служб щодо готівкових операцій.

програмний комплекс покупця (або спеціалізований сайт з простим інтерфейсом  для покупця), який забезпечує:

-          - авторизацію покупця через введення індивідуального податкового номеру, прізвища, ім’я по-батькові та номеру телефону

-          - як додаткова опція - можливість сканування QR-коду фіскального чеку або перевірку чеку за номером;

-          - забезпечує можливість отримання в електронному вигляді електронного чеку від продавця (до обговорення);

-          - розшифрування наступної інформації з отриманого чеку для перевірки його справжності: назва продавця, дата, час та сума здійсненої операції;

-          - відправлення скарги на продавця, у випадку невидачі чеку, або видачу недійсного чеку;

-          - реалізація перевірки реєстрації даного чеку на сервері фіскальних чеків та подання скарги у випадку його не реєстрації.

Характеристика етапів операцій:

1. Якщо продавець відмовляється видати чек покупцю, то до нього має бути застосована штрафна санкція у значному розмірі.
2. Видача чеку покупцю
3. Покупець має можливість перевірити код чеку, за допомогою програми на смартфоні зісканувавши QR-код або за допомогою спеціалізованго сайту та отримати наступну інформацію, що зашифрована у чеку:

–        код ЄДРПОУ (назва) підприємства, що здійснило операцію;

–        дата і час здійснення операції;

–        сума операції.

1. Якщо дана інформація є викривленою, то покупець має оперативну можливість відправити відповідну скаргу до фіскального органу, який здійснить перевірку правильності оформлення операції у безготівкових розрахунках (алгоритм дій податкових органів – додаток 1).
2. На реєстрацію чека у продавця є 72 години (3 дня) по закінченню яких він має зареєструвати чек на сервері фіскальних чеків.
3. Якщо чек не зареєстрований, то покупець відправляє за допомогою цієї програми скаргу за нереєстрацію чеку.
4. Продавець, який не зареєстрував чек,отримує запрошення на проведення камеральної (або іншої за назвою) перевірки та пропозицію сплатити штраф)
5. Якщо в ході камеральної (або іншої за назвою)  перевірки підтверджено факт порушення порядку проведення розрахункових операцій, то після сплати штрафупродавцем, покупець отримує повернення коштів у сумі здійсненної покупки.
6. Якщо в ході камеральної (або іншої за назвою)  перевірки продавець не підтверджує порушення - до нього у місячний термін спрямовується фактична перевірка дотримання всіх вимог законодавства про застосування РРО, касової дисципліни.

Реалізація концепції потребує внесення змін до наступних нормативно правових актів:

-         - Закон про РРО

-          - Податковий кодекс

-          - Бюджетний кодекс

Додаток 1

Алгоритм дій податкових органів у випадках отримання скарг покупців

Етап1

Порядок дій:

• Скарга покупця отримується податковим органом та розглядається за суттю (підрозділ з адміністрування)

 • дзвінок/повідомлення платнику податків з пропозицією визнати порушення

 • у разі погодження: акт камеральної перевірки та ППР, сплата штрафу

 • у разі відмови: перехід до етапу 2 

Етап2

Порядок дій:

• Скарга покупця є підставою для заходів з податкового контролю (підрозділ фактичних перевірок)                                                              проведення контрольних розрахункових операцій щодо дотримання порядку проведення готівкових розрахунків та застосування РРО
•  організація та проведення фактичної перевірки платника податку
•  акт фактичної перевірки та ППР, сплата штрафу
•  аналіз ризиків у діяльності платника податку на предмет застосування етапу 3

Етап 3

Порядок дій:

• Скарга покупця та результати аналізу ризиків несплати податків є підставою для поглиблених заходів з податкового контролю (підрозділ документальних перевірок)
•  високий ризик дотримання - включення платника податків до плану-графіка проведення планових документальних перевірок
•  критичний ризик дотримання - проведення позапланової документальної перевірки платника податків
• акт документальної перевірки та ППР, сплата податків та штрафів

*результати кожного етапу доводяться до відома покупця, що відправив відповідну скаргу до фіскального органу. Покупець отримує премію у розмірі: 100% від вартості покупки - у разі погодження на етапі 1, 20% від суми узгодженої та сплаченої за актом перевірки (але не більш ніж 300% від вартості покупки)  - у разі погодження на етапі 2, 20% від суми узгодженої та сплаченої за актом перевірки (але не більш ніж 300% від вартості покупки) - у разі погодження на етапі 3.

 Інтерв'ю В. Дубровського на 5-му каналі

Найбільші втрати державного бюджету відбуваються через офшорні схеми та сірий імпорт/контрабанду. Загалом через офшорні схеми держава недоотримує до 65 млн грн податків, а через імпорт поза митницею – до 70 млрд грн, що разом складає 17,5% бюджету (771 млрд грн на 2017 рік). Такі висновки містяться у новому дослідженні,оприлюдненому напередодні затвердження державного бюджету на 2018 рік.

На основі статистичних даних державних органів експерти Інституту проаналізували 8 найпопулярніших схем уникнення оподаткування в Україн, які призводять до загальних втрат бюджету у більш ніж 180 млрд грн:

- офшорні схеми (50-65 млрд грн втрат бюджету)

- сірий імпорт і контрабанда (25-70 млрд грн)

- конвертаційні центри (12-15 млрд грн)

- «скрутки» - махінації з відшкодуванням ПДВ (10-12 млрд грн)

- контрафакт (10 млрд грн)

- оформлення штатних працівників як індивідуальних підприємців (2,5-5 млрд грн)

- виведеня прибутку через псевдопідприємництво фізичних осіб (0,7-3 млрд грн)

- заниження оборотів підприємцями на спрощеній системі оподаткування (1-1,5 млрд грн).

«За оцінками Міністерства економічкого розвитку і торгівлі, тіньова економіка України сягає 34% ВВП, -  зазначає експерт Інституту соціально-економічної трансформації Володимир Дубровський. – Але, на відміну від інших країн, структура тіньової економіки в Україні не сконцентрована у сфері  незареєстрованого підприємництва або дрібних послуг та торгівлі. Наймасштабніші інструменти ухилення від податків застосовуються в Україні великими підприємствами, які домінують у своїх галузях і зазвичай мають політичний захист та імунітет від контролю фіскальних і правоохоронних органів».

Поряд із цим існують також дрібні схеми ухилення від податків, якими зловживає малий та середній бізнес. Відповідно, масштаби цих зловживань значно менші через значно нижчі обороти. Наприклад, оборот підприємців на спрощеній системі складає лише 7% сумарного обороту всіх підприємств.

«Набір інструментів уникнення податків в Україні не дуже відрізняється від інших країн, - зазначає експерт Інституту соціально-економічної трансформації Вячеслав Черкашин. – Але є й нетипові явища. Насамперед, це індустрія конвертаційних центрів - "ліцензованих майданчиків", на яких така діяльність не рідко відбувається під прикриттям працівників правоохоронних органів та податкової служби».

На погляд експертів, головна проблема у боротьбі з уникненням оподаткування полягає в тому, що основні винуватці – власники великих підприємств та надвеликих політико-бізнесових груп – мають значний політичний вплив. Тому скорочення можливостей для великомасштабних зловживань потребує політичної волі та широкої народної підтримки. При цьому ці зловживання залишаються малопомітними для широкого загалу і не фіксуються на побутовому рівні, на відміну від зловживань у малому бізнесі.