Україна потерпає від значного розміру тіньової (неформальної) економіки (її частка може сьогодні сягати 40% від офіційного ВВП) та, одночасно, перебуває у пошуках додаткових джерел наповнення бюджету з метою фінансування потреб оборони.

Одним з ключових напрямків тінізації природньо виступають схеми ухиляння/уникнення від сплати податків через порушення митних правил, контрабанду та корупцію на кордоні. Серед останніх чи не найбільшу загрозу втрат доходів бюджету для локальних економік, зокрема української, містять транскордонні маркетплейси, бізнес-модель яких побудовано на зловживання податковими пільгамидля дистанційного продажу товарів низької вартості, передбаченими міжнародними договорами та національними законодавствами.

Такі пільги історично побудовані на так званому мінімальному (de minimis) звільненні, коли податок для спрощення адміністрування на кордоні взагалі не стягується, якщо вартість імпортних товарів є нижчою від встановленого порогу. Кіотська Конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур визначила, що Уряди мають визначати прозорі та національно обґрунтовані рівні de minimis. У широкому сенсі de minimis має відображати баланс національних пріоритетів щодо (І) спрощення та сприяння торгівлі, (ІІ) збору податків та (ІІІ) адміністративного контролю.

Аналіз проєкту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій електронної торгівлі податком на додану вартість (№ 15112) щодо питання  de minimis - за посиланням: Analytical-paper-15112.pdf

Автомобільний ринок України виглядає стабільним: щороку українці купують близько 1–1,2 млн авто. Проте останні роки ринок суттєво трансформувався - якщо у 2008 році частка вживаних автомобілів становила 38,5%, то у 2025-му вона зросла до рекордних 92,6%. Сьогодні нові авто перетворилися радше на нішевий сегмент, тоді як основний попит змістився у бік уживаного транспорту.

Фактично український авторинок став ринком імпорту та перепродажу автомобілів з пробігом — із приблизно 1,1 млн угод на рік і суттєвою часткою операцій поза повноцінним податковим та регуляторним полем. Лише у 2025 році в Україну ввезли майже 445 тис. авто (+17% до попереднього року), понад 70% з яких — уживані, із середнім віком дев’ять років. При цьому сегмент має вагоме економічне значення: імпорт автомобілів оцінюється приблизно у $6 млрд (близько 7% усього українського імпорту), а митні надходження від нього сягнули 70 млрд грн — майже десятої частини всіх доходів митниці. В той же час набули поширення тіньові схеми на цьому ринку - від підроблених сертифікатів EUR.1 до схем із заниження вартості у десятки разів. Всі ці останні тенденції стали предметом аналітичної роботи "Ринок автомобілів в Україні: структура, тіньовий сегмент та фіскальні ризики".

Аналітична робота за посиланням: Analitika-rinok-avto-final3.pdf

Додаткові матеріали:

1. Найбільш поширені схеми по ухиленню від сплати мита та податків - Dodatok-schems-Eur-1.pdf

2. Детальний аналіз поточної ситуації на ринку продажу автомобілів - Dodatok2-shlyah-auto-final.pdf

Відповідно до нових досліджень аналітичних центрів щодо найбільш поширених інструментів уникнення сплати податків в Україні - лідерами останніх років серед найбільших схем стали - “порушення митних правил та контрабанда”, обсяги яких знаходяться у діапазоні 300-360 млрд грн, а втратимежах 105-120 млрд грн на рік.

Одним із ключових інструментів уникнення оподаткування при імпорті є експлуатація фіскальних пільг для товарів низької вартості (ТНВ). Схема полягає у маскуванні промислових партій під виглядом особистих поштових або кур'єрських відправлень. Це створює нерівні конкурентні умови: іноземні маркетплейси, чия бізнес-модель базується на використанні цих лазівок - отримують суттєві переваги перед офіційними імпортерами та національними виробниками.

Історично поріг de minimis (наприклад, €22 у ЄС до 2021 року) призначався для спрощення адміністрування приватних посилок. Проте стрімкий розвиток e-commerce перетворив цю пільгу на масштабну бюджетну проблему. У відповідь на ці виклики більшість країн ЄС переглянули або повністю скасували звільнення від ПДВ для ТНВ, посиливши контроль над цифровою торгівлею.

Дослідження щодо світового досвіду, обсягів поштових та експрес відправлень до України, країни походження, 2025 рік: Mizn-posilki-2026.pdf

Податок на додану вартість (ПДВ) — один з основних бюджетоформуючих непрямих податків у сучасних податкових системах у більшості країн світу. Водночас саме через свою складність в адмініструванні він може створювати значне навантаження на малий та мікробізнес, Саме тому у багатьох державах встановлені пороги реєстрації платником ПДВ за певним обсягом обороту, до досягнення яких малий бізнес звільняється від обов’язку реєстрації платником ПДВ.

В Україні такий поріг обов'язкової реєстрації платником ПДВ встановлено на рівні 1 млн грн, однак суб'єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ССО) звільнені від обов'язку реєстрації платником податку на додану вартість.   

Метою цього дослідження є аналіз європейського досвіду застосування порогів переходу на ПДВ для малого бізнесу та оцінка ініціативи Міністерства фінансів України щодо поширення обов'язку реєстрації платником ПДВ на спрощену систему оподаткування з урахуванням економічних реалій, фіскального ефекту та військових викликів.

Дослідження за посиланням: Analitika-ES-PDV.pdf

Минулий рік знаменував собою 20-ту річницю з моменту набрання чинності Рамковою конвенцією Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо контролю над тютюном. За даними ВООЗ, хоча вживання тютюну все ще залишається значною проблемою для здоров'я в усьому світі - поширеність куріння у більшості країн світу поступово знижується. Водночас у 2024 році понад 6,1 мільярда людей, що становить понад 75% населення світу - були захищені принаймні одним з комплексних заходів контролю MPOWER 

Україна також впровадила більшість положень РКБТ та заходів MPOWER.Процес регулювання та оподаткування тютюнової галузі у світі відрізняється великим різноманіттям, зокрема через гармонізацію національних регуляторних та акцизних політик в рамках міжнародних угод та стрімку появу нових (альтернативних) тютюнових та нікотинових виробів.

Перед політикою регулювання нікотиновмісних виробів в України сьогодні постає досить складне завдання - забезпечити оптимальний баланс між охороною здоров’я в умовах ринку що швидко змінюється та скорочується, євроінтеграційними процесами та досягненням цілей наповнення державного бюджету, а також існуванням значного тіньового ринку, що тривалий час збільшується, залишаючись суттєвою проблемою для держави в умовах військової агресій рф проти України.

У аналітичній роботі досліджується міжнародний досвід та тенденції регулювання галузі тютюну та нікотиновмісних продуктів для орального застосування з боку Європейського Союзу та окремих країн – членів ЄС, надаються рекомендацій з вдосконалення відповідної державної політики, зокрема з метою ефективності протидії незаконному виробництву та продажу НПОЗ: Analitika-pidakciz-final.pdf

В Україні, як і у більшості країн світу, діє спрощена система оподаткування та звітності для мікробізнесу (надалі ССО), яка, серед іншого, передбачає види податків, відмінні від загальної системи. Наявність різних режимів або ставок оподаткування природно створює можливості для податкового арбітражу через уявне дроблення більшого за масштабами бізнесу на низку псевдо-мікропідприємств, зазвичай ФОП без найманих працівників (надалі – дроблення). Такі зловживання, з одного боку, розмивають податкову базу загальної системи, тож ведуть до умовних втрат бюджетних надходжень, а також спотворюють конкуренцію; а з іншого – компрометують спрощену систему як таку, створюють негативні зовнішні ефекти для сумлінного мікробізнесу. Умовні недонадходження до бюджету від застосування схем дроблення було оцінено експертами у 10-15 млрд грн на 2024 рік. Найбільш поширеними такі схеми є у галузі рітейлу та ресторанній галузі. 

Тож протидія таким схемам є актуальною для України, попри їхній відносно невеликий масштаб порівняно з чисельними схемами ухилення від податків (заробітні плати «у конвертах», «сірий імпорт»).

У цій аналітичній роботі поєднано аналіз міжнародного досвіду під кутом його релевантності до особливостей України із аналізом конкретних схем дроблення, поширених в Україні та напрацьовано відповідні способи протидії схемам.   

Аналіз міжнародного досвіду вирішення проблематики дроблення бізнесу, зокрема шляхом зловживання спеціальними режимами оподаткування: Doslidzennya-droblennya-final.pdf

Фахівцями Економічної експертної платформи, Інституту соціально-економічної трансформації та CASE-Україна було проаналізовано нові дані щодо найбільших схем по мінімізації податків та проведено розрахунки щодо недонадходжень до бюджету від них. Набір інструментів уникнення податків в Україні в цілому не дуже відрізняється від інших країн. До стандартного набору, зокрема, входять:

✓    Порушення митних правил та контрабанда (маніпуляції з митною вартістю товарів, перерваний транзит, схеми за допомогою поштових пересилань, «піджаки», пряма контрабанда)

✓    Розкрадання податку на додану вартість (ПДВ)  (незаконне відшкодування з бюджету при експорті, фіктивне підприємництво (missing trader) – зокрема, «карусельні» схеми, підміна товару («скрутки»))

✓    Контрафакт

✓    Переміщення прибутку до «податкових гаваней» («офшорів»)

✓    Схеми з оподаткуванням нерухомого майна

✓    Тіньові заробітні плати

✓    Викривлення бази оподаткування (приховування обсягів продажу)

✓    Зловживання податковими пільгами та преференціями і спеціальними режимами

✓    Неофіційне підприємництво та індивідуальна економічна діяльність без реєстрації

Розрахунок втрат бюджету (дані 2024 року) від ключових схем та рекомендації експертів - за посиланням: Doslidzennya-Schemes_UA-2025.pdf

З появою сучасних електронних пристроїв для куріння (паріння), електронних сигарет (е-сигарет, вейпів, вейпорайзерів), частина споживачів надає їм перевагу перед традиційними сигаретами. Згідно звіту комісії до Європейського парламенту про застосування Директиви 2014/40/ЄС щодо виробництва, презентації та продажу тютюнових та супутніх виробів електронні сигарети, що містять нікотин, але не містять тютюну, є особливою різноплановою категорією продуктів, на яку припадає до 7% національних ринків ЄС у вартісному вираженні для тютюну та супутніх товарів. У 2023 р. доходи від продажу е-сигарет у світі становили 24,6 млрд дол США і демонструють стійку висхідну динаміку. 

Оподаткування вейпів в Україні розпочалося з січня 2021 р., коли набув чинності Закон України № 466-IX від 16 січня 2020 р, яким було розширено перелік підакцизних товарів та включено до його переліку рідини, що використовуються в електронних сигаретах. Також, цим Законом України було надано чітке визначення цих рідин та встановлено ставку акцизного податку (з 1 січня 2023 р. її розмір становить 10000 грн / 1 л, у 2021–2022 рр. діяла ставка акцизу 3000 грн / 1 л). 

За останні роки ринок електронних сигарет набуває чималої популярності в Україні і його частка поступово зростає. Разом з тим, відсутність належного регулювання цього ринку підакцизних товарів, а також запровадження низки заборон на вживання деяких видів вейпів призвели до значного рівня його тінізації. За оцінками експертів, частка нелегальної продукції вейпінгу з моменту оподаткуванням рідин, що використовуються в електронних сигаретах (е-рідин), з 2021 р. перевищує 75% загальної ємності ринку. Високий попит серед суспільства, особливо до споживання уже заборонених ароматизованих е-сигарет, і зростання вартості тютюнових виробів є вагомими чинниками для все більшого зростання тіньової частки цього ринку. 

Детінізація ринків підакцизних товарів має значний потенціал для збільшення надходжень акцизного податку до Державного бюджету, які оцінюються на рівні 35-38 млрд грн на рік, з яких майже 10% або 4.0 млрд грн припадає саме на ринок е-сигарет. Зважаючи на це держава мала б запровадити механізми ефективного регулювання ринку е-сигарет задля зменшення його тіньової частки та збільшення фіскальної ефективності. 

Аналіз світового досвіду та української специфіки - за посиланням: Doslidzennya-veipy.pdf

Шановна пані Прем’єр-міністр та члени Кабінету Міністрів України!

Ми, представники громадських організацій, бізнес-асоціацій та лідери суспільної думки, звертаємося до вас із закликом призначити на посаду директора Бюро економічної безпеки України (БЕБ) обраного на прозорому конкурсі Олександра Цивінського.

Суспільство, бізнес та міжнародні партнери покладають величезні сподівання на перезавантаження БЕБ. Ефективна, деполітизована та професійна робота цього органу є запорукою створення сприятливого інвестиційного клімату, детінізації економіки та зміцнення довіри до державних інституцій. Успішна реформа БЕБ — це не лише одна з ключових вимог наших міжнародних партнерів, але й життєва необхідність для економічної стійкості України під час війни та у період повоєнної відбудови.

Нагадуємо, що Конкурсна комісія, до складу якої входили міжнародні експерти, на прозорому конкурсі визначила переможцем на посаду директора БЕБ Олександра Цивінського. Закликаємо вас не робити помилок попереднього Уряду та ухвалити історичне рішення, яке засвідчить справжню волю до змін. Призначте Олександра Цивінського директором Бюро економічної безпеки та дайте старт реальному перезавантаженню органу, на яке чекає вся країна.

Сподіваємося на вашу мудрість і відповідальність перед суспільством та державою.

30 травня 2025 року у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект №13330 “«Про внесення змін до Закону України «Про електронні комунікації» щодо запобігання недобросовісному перехресному субсидуванню та врегулювання окремих питань вдосконалення процедури ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг», метою якого є вдосконалення процедури ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг та забезпечення прозорості ціноутворення в сфері електронних комунікацій, яка б передбачала неможливість застосування перехресного субсидування одних послуг за рахунок інших.

Зокрема, авторами законопроекту запропоновано:

-              внести зміни до частини третьої статті 17 Закону України «Про електронні комунікації», які передбачають можливість виключення з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг за рішенням регуляторного органу за результатами розгляду заяви суб’єкта господарювання, а також на підставі даних з ЄДР про припинення діяльності;

-              доповнити частину третю статті 18 Закону України «Про електронні комунікації» новим пунктом, відповідно до якого постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг зобов’язані вести окремий облік доходів і витрат за кожним з видів електронних комунікаційних послуг відповідно до статті 20 цього Закону, у разі надання двох і більше видів електронних комунікаційних послуг;

-              внести зміну до абзацу 1 частини другої статті 20 Закону відповідно до якої постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг повинні вести окремий облік доходів і витрат за кожним з видів діяльності, пов’язаної з наданням електронних комунікаційних мереж та/або послуг, у тому числі деталізовану розбивку основних засобів та структурних витрат згідно із законодавством про фінансовий та бухгалтерський облік.

За даними Офісу ефективного регулювання (Дашборд ринку фіксованого доступу до Інтернету - Офіс ефективного регулювання) близько 8,5 млн українських абонентів користуються послугами фіксованого доступу до Інтернету. З них 27% знаходяться у сільській місцевості. Від початку повномасштабного вторгнення рф кількість абонентів скоротилася, але наразі відновилась до рівня 2021 року.

На ринку діє близько 4100 провайдерів, 94% провайдерів мають річний дохід менше 5 млн грн.

Топ-10 найбільших провайдерів, зокрема, Укртелеком, Київстар, Воля, Датагруп, Ланет, Водафон - обслуговують лише 33% усіх абонентів і генерують 28% доходів ринку фіксованого інтернету.

Жоден оператор в Україні не має статусу SMP (Significant Market Power), який надається у разі коли оператор має можливість діяти незалежно від конкурентів, споживачів і, зрештою, впливати на ринок.

Експертний аналіз законопроєкту №13330 - за посиланням: Analiz-pzu-13330.pdf